МОВА ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ
реферат на тему:
Мова та термінологія
українізованих програмних продуктів
З появою персональних комп’ютерів у 70-х роках минулого століття суспільство, яке відтоді стали називати інформаційним, перейшло на якісно новий щабель свого розвитку. Оскільки носієм інформації є мова, то дуже швидко більшість держав світу (розуміючи суть римського прислів’я – „чия влада, того й мова, чия мова, того й влада”) замінили англійську мову спілкування з комп’ютером на мову титульної нації. Ще потужніший інформаційний поступ глобального масштабу людство одержало після появи всесвітньої комп’ютерної мережі – інтернету. Сьогодні це звичне явище у житті людини, яке важко переоцінити, – зі “світової павутини” можна стягнути доступну інформацію з усіх галузей людської діяльності у будь-якій точці планети Земля.
У січні 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп'ютерної програми, яка дає змогу отримати україномовну версію операційної системи MSXP Professional. Представництво цієї корпорації в Україні повідомило, що за допомогою безоплатного програмного засобу Windows Ukrainian Interface Pack користувачі (власники) російської версії (Sic!) MS Windows XP “...можуть перетворити її на повноцінну україномовну версію...” [1]. Перші ж відгуки, які з’явилися у пресі та в інтернеті на цей програмний засіб, були дуже неоднозначні: від привітань до критичних зауваг [2–6]. Майкрософт розпочала роботу над україномовним програмним забезпеченням лише після того як питання було порушено на державному рівні у Києві і було підписано угоду з Міністерством освіти й науки України про розроблення та придбання україномовної операційної системи для навчальних закладів України.
Не ставлячи за мету досліджувати власне операційну системи MS Windows XP та її офісні додатки, а лише підходи та засади локалізації цієї системи на національні мови взагалі і на українську зокрема, з’ясуємо насамперед, що розуміють під локалізацією фахівці фірми Майкрософт. На сторінці фірми в інтернеті http://msdn.microsoft.com (для розробників програмного забезпечення сторінка містить бібліотеки, довідкову інформацію, технічну документацію тощо) у розділі Локалізація (Design Specifications and Guidelines – Special Design Considerations. Localization) повідомляється, що локалізація – це процес перетворення програмного продукту, який лінгвістично і культурно відповідає мові певної країни чи регіону [7]. При цьому зазначено, що базовою мовою є англійська, і саме на її ґрунті здійснюється переклад на іншу мову. Локалізація вважається тим повнішою, чим більший відсоток матеріялу перекладено. Дозволено перекладати навіть запатентовані торгові марки, якщо вони немилозвучні на мові локалізації, а також змінювати кольори, звуковий супровід чи програмні позначки, якщо вони викликають небажані асоціяції. Особливо жорсткі вимоги до локалізації висуваються до мови та термінології. Так, у розділі “Директиви локалізації для мови і термінології” (Microsoft Office XP Developer. Localization Guidelines for Language and Terminology. Microsoft Office XP Developer) [7] подано правила, яких треба дотримуватися під час перекладу: використовувати чисту, стислу і граматично правильну мову; бути послідовними; використовувати дескриптори; уникати розмовних слів і фраз; уникати складених іменників; використовувати скорочення й акроніми зрозумілі для більшості споживачів; ураховувати специфіку пунктуації та символіки кожної окремої мови (наприклад, прийняте написання дати). За цими правилами операційну систему Windows локалізували на 24 мови (української серед них нема). Локалізацію можна здійснити, використовуючи так званий Багатомовний пакет інтерфейсу користувача (Multilingual User Interface Pack, MUI). Операційна система Windows XP із пакетом MUI ближча до повністю завершеної локалізації, ніж будь-яка попередня. Імена тек, скорочень, документів, панелі керування і настільних елементів сьогодні повністю локалізовують (MSDN News. International Support Evolves in Windows XP. Houman Pournasseh [7]). Наприклад, Windows 2000 MUI локалізує 90 відсотків повідомлень системи, меню і діалогів, а Windows XP MUI – на 97 відсотків (японську мову, наприклад, – на 100 відсотків).
Що ж тоді отримав український споживач від московського представництва фірми Майкрософт, з яким було укладено угоду про локалізацію операційної системи та її додатків? Відповідь можна прочитати на цій же сторінці Майкрософту [7]. Для споживачів (замовників), які б хотіли використовувати операційну систему Windows на рідній мові й які не потрапили у перелік уже локалізованих мов, фірма Майкрософт пропонує пакет (одно)мовного інтерфейсу (Language Interface Pack, LIP). Цей пакет розроблено окремо для 11 мов: болгарської, каталонської, хорватської, естонської, литовської, латвійської, румунської, словацької, словенської, тайської, української (Global Development and Computing Portal / Windows XP Professional Language Interface Pack) [7]. Таким чином, розрекламована програма Windows Ukrainian Interface Pack є пакетом LIP. Для кого ж призначено LIP? На цій же сторінці читаємо, що LIP розробляється як неповна локалізація для малочисельних мов (minority language). Для фірми Майкрософт українська мова – “малочисельна мова”. Споживачам цих “малочисельних мов” фірма, за її словами, забезпечує близько 80% перекладу зменшеного набору елементів інтерфейсу користувача. Ця ж сторінка подає інформацію про те, що LIP переважно (!) встановлюють на англійську версію MSXP. Які ж мови потрапили в окремий перелікЯк з’ясувалося, це каталонська і українська. Щодо каталонської ще можна знайти обґрунтування, чому LIP встановлюється на іспанську версію Windows XP (невеличка провінція Каталонія входить до складу Іспанії), однак для української мови, де LIP встановлюється на російську версію Windows XP, “розумне пояснення” може дати хіба що “український” представник фірми Майкрософт, що у Москві. Очевидно, що саме він знає відповідь на запитання: хто конкретно розробляв “українську” локалізацію, яких фахівців (філологів, термінологів) було залучено до перекладу (про розміри виділених коштів, краще не дратувати читача)? Проте ”маємо те,