Проаналізуймо тепер мову та термінологію зукраїнізованої операційної системи MSXP та її офісних додатків. Для цього було вибрано довільних 540 довідкових html-файлів із системного каталогу HELP та довільних 146 текстових повідомлень з Wwintl.dll.

Повідомлення Wwintl містять загалом 9900 настанов, інструкцій, пояснень, рекомендацій, команд тощо, серед яких майже 2000 – англійські, а 455 – подано сумішшю двох чи трьох мов. Подамо деякі приклади:

Ця операція недоступна для об'єктів ListTemplate в ListGallery.

Щоб встановити принтер, натисніть кнопку ”Пуск”, потім “Настройка”, “Принтеры”, “Установка принтера”.

Для перегляду поточних параметрів двічі клацніть значок “Язык и стандарты” на панелі управління Windows.

Яскраві приклади двомовної та тримовної суміші бачимо також у довідкових файлах з теки HELP:

У полі “Введите имя сервера обсуждений, предоставленное администратором” введіть ім'я сервера обговорень.

У полі “В качестве понятного имени сервера обсуждений можно ввести любое имя” введіть ім'я, яким буде позначатися цей сервер, наприклад: “Мій сервер”.

Виберіть параметр “Создание ярлыка для узла”, а потім натисніть кнопку “Далее”.

Якщо адміністратор налаштував систему безпеки на використання протоколу SSL (Secure Sockets Layer), встановіть прапорець “Требуется безопасное подключение” (SSL).

Клацніть правою кнопкою миші папку “Мої документи” у провіднику Windows, а потім виберіть команду “Переименовать” у контекстному меню.

Документ можна також обговорити, переглядаючи його в Microsoft Internet Explorer. Для цього необхідно натиснути на панелі “Обычные кнопки” кнопку “Обсудить”.

У меню Microsoft Windows “Пуск” послідовно виберіть команди “Программы”, “Засоби Microsoft Office” і “Мовні параметри Microsoft Office XP”.

То ж як позбутися отієї суміші трьох мов? Очевидно, що присутність російської мови – це лише наслідок відсутності якісної української локалізації та блудної засади українізації на базі російської локалізації. Український правопис [8] не передбачає вкраплювати автентичні чужі слова в український текст і в Розділі ІІІ “Правопис слів іншомовного походження” подає правила транслітерації чужих слів, де також наведено чимало прикладів написання чужих власних назв українською кирилицею (Розділ IV “Правопис власних назв”). Безсумнівно, що всі англійські слова, які є загальними назвами, треба перекладати українською мовою. Щодо англійських власних назв, то маємо вибір – перекладати, транслітерувати або транскрибувати.

У наведених повідомленнях як власні назви виступають: програми, протоколи, інтерфейси, бібліотеки, шаблони, шрифти, функції, поля (даних), назви опцій меню, клавіші, файли тощо. Йдеться про те, до якого рівня перекладати (транслітерувати, транскрибувати) і що залишити без усяких змін. Мабуть, символи і побудовані на них формули та схеми треба залишити в оригіналі, як це роблять у математичних текстах. Це також може стосуватись і запатентованих назв торгових марок. Усе, що перекладено на російську мову (опції меню, шрифти тощо), треба перекласти і на українську. Однак російська локалізація з надмірною кількістю англійських слів для нас не зразок. Треба домагатися 100-відсоткової української локалізації. А почати, мабуть, доцільно з назв програмних продуктів, бо їх у розглянених текстах найбільше. Маємо до вибору: Вікна чи Віндовз, Доступ чи Аксес, Провідник чи Експлорер, Майстер чи Візард, Довідка чи Гелп, Слово чи Ворд тощо. Про назву фірми і говорити нема що – Майкрософт чи Мікрософт. Підкреслені назви вже вживаються, тобто писати і вимовляти назви програмних продуктів і фірм українською мовою фактично розпочали і цей процес продовжуватиметься. Треба лише до цього активно долучитися.

До суміші зазначених трьох мов долучається ще одна “мова” – “вічнозелений” суржик, тобто та псевдомова, якою сьогодні переважно розмовляє Україна, а її носії, чомусь, називають російськомовними (русскоязычным населением). Найперша суржикова риса, яка впадає в очі термінолога, – це масове вживання віддієслівних іменників із закінченням -ка типу оцінка на позначення дії та/чи події. Це суперечить вимогам настановчого документу Держстандарту України ДСТУ 3966-2000 “Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять”, у якому подано форми іменників на позначення дії (оцінювання), події (оцінення) та наслідку дії (оцінка), а також рекомендовано поряд з назвами на -ння вживати дієйменники (інфінітиви дієслів), наприклад [видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}] [9].

У повідомленнях Wwintl.dll іменники на -ка як назви дії вжито близько 500 разів. Це такі слова (у порядку зменшення частоти вживання): вставка, перевірка, настройка, правка, розмітка, розбивка, примітка, установка, вкладка, виноска, довідка, підготовка, заливка, позначка, підстановка, розсилка, підтримка, закладка, відправка, обробка, наклейка, помітка, зупинка, прив’язка, розкладка, вказівка. У довідкових файлах виявлено ще підписка.

Багато виразів пересичено віддієслівними іменниками на -ння, через що вони часто перетворюються у посміховисько. Загалом іменники на -ння присутні у 2045 повідомленнях із Wwintel, що становить 29% від кількості всіх повідомлень. У 450-ти повідомленнях знаходимо по декілька іменників на -ння. Ми пропонуємо вживати дієслівні форми на -ти (тобто з інфінітивами-дієйменниками), бо ними зручно і природно заступати наявні віддієслівні іменники на -ння, які застосовані майже всюди як назви команд, режимів, процесів (дій і подій). Доцільно також використовувати дієприслівникові звороти. Можна віддієслівний іменник також замінити і прикметником чи дієприкметником (панель малювання > малювальна панель). Ось деякі наявні вирази (зліва) вжиті у повідомленнях з бібліотеки Wwintel та пропоновані їхні замінні форми (справа від >) (іменники на -ння підкреслено):

Зняття блокування оновлення виділених полів > Зняти заблокованість оновляння виділених полів.

Переключення режиму підтвердження перетворення при відкритті файлів > Відкриваючи файли, перемкнути режим підтвердити перетворювання.

Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату