У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


відповідне звучання. В. Чапленко, безперечно, має рацію, коли твердить, що в цьому разі М. Максимович «мав на увазі інтерес всеросійського читача» 1. 

1 Чапленко В. Історія нової української літературної мови. — С. 82.

І все ж цей правопис не приймали ні Г. Квітка-Основ’яненко, ні П. Гулак-Артемовський, ні Є. Гребінка. Певне застосування він знайшов у Галичині, але зрештою лишився книжним витвором.

Отже, українські пародисти й особливо романтики відродили українську літературну мову, тепер уже повністю на народній основі. Вони не тільки зробили помітний внесок в її природну нормалізацію, але й викликали бажання описати її фонетичну й граматичну природу. І все ж, як зазначав В. Чапленко, «тільки цим, цариною красного письменства в його переважно ліричних, ліро-епічних (балади) та почасти драматичних жанрах (в дусі романтичної балади Шіллера, а може, й трагедії Шекспіра) їхня мовна практика й обмежилась. Вони зовсім нічого не дали в галузі мистецької прози (тільки геть пізніше, бо аж у 50-х роках, це надолужив П. Куліш своєю «Чорною радою»), як також нічого не здійснили з своїх планів у царині наукового та публіцистичного мововжитку (за винятком відозви Кирило-Мефодіївського братства та «Книг битія»), але мовостиль цієї останньої специфічний — євангельський» 1. 

1 Чапленко В. Історія нової української літературної мови. — С. 77.

І все ж їхня роль у виробленні української літературної мови дуже помітна. Якщо І. Котляревський увів народну українську мову в літературний обіг, то поети-романтики, слідом за Г. Квіткою-Основ’яненком, розбудовували українську літературну мову для вираження найкращих сторін душі українця — і простолюдина, і дворянина. Вони ж упорядкували фонетичне і граматичне багатство української мови.

Використана література

Булаховський Л.А. Питання походження української мови. — К., 1956.

Ващенко В.С. Епітети поетичної мови Т.Г. Шевченка: Словник-покажчик. — Дніпропетровськ, 1982.

Возняк М.С. Галицькі граматики української мови. — Львів, 1911.

Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис (лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості). — К., 1961.

Горецький П.Й. Історія української лексикографії. — К., 1963.

Горобець В. Й. Лексика історично-мемуарної прози першої пол. XVIII ст. — К., 1979.

Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. — К., 1993-1995.

Гудзій М.К. Українські інтермедії XVIІ-XVIІІ ст. // Українські інтермедії XVIІ-XVIII ст. — К., 1987.

Гумецька Л.Л. Уваги до українсько-білоруських мовних зв’язків періоду XIV-XVIІ ст. // Дослідження з української та російської мов. — К., 1964.

Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. — К., 1987.

Житецький П.И. «Энеида» Котляревского и древнейший список ее. — К., 1900.

Житецкий П.И. Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке c приложением словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века. — К., 1889.

Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX — поч. XX ст.). — К., 1970.

Кобилянський Б.В. Лекції з історії української літературної мови. — Львів, 1965.

Колете В.В. Древнерусский литературный язык. — Л., 1989.

Костомаров Н. Мысли южнорусса. О преподавании на южнорусском языке

(Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова). — К., 1928.

Курс історії української літературної мови / За ред. І.К. Білодіда. — Т. 1. — К. 1958; Т. 2. — К., 1961.

Левченко Г.А. Нариси з історії української літературної мови першої пол. XIX ст. — К., 1946.

Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / Підготував до видання В.А. Передрієнко. — К., 1984.

Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. — К., 1977.

Молдован А.М. Слово о законе и благодати Илариона. — К., 1984.

Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій пол. XIX — на поч. XX ст. — Харків, 1985.

Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV-XVIІ ст. — К., 1985.

Огієнко І. Нариси з історії української мови. Система українського правопису. Популярно-науковий курс з історичним освітленням. — Варшава, 1927.

Огієнко І. Історія української літературної мови. — К., 1995.

Плющ П.П. Історія української літературної мови. — К., 1971.

Русанівський В. M. Джерела розвитку східнослов’янських літературних мов. — К., 1985.

Свенціцький І.С. Нариси про мову пам’яток староруського письменства XI віку // Учен. зап. Львовского гос. ун-та. — 1948. — Т. 7.

Тимошенко П.Д. Хрестоматія матеріалів з історії української літературної мови. Ч. 1. — К., 1959; Ч. 2. — К., 1961.

Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. — К., 1994.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10