говори стоять найближче до староболгарських у лексичному відношенні» (1915), «Історія болгарської мови». І—Ш (1919—1937).
Серед сучасних мовознавців слід назвати Е м і л я Георгієва, який присвятив чимало розвідок вивченню староболгарської писемності та літератури. Він написав такі дослідження: «Два твори св. Кирила. До питання про писемну діяльність слов'янського першовчителя» (1938), «Італійська леїенда» (1939), «Початок .слов'янської писем-ності в Болгарії. Староболгарські азбуки» (1942), «Сла-вянская письменность до Кирилла й Мефодия» (1952), «Кирило і Мефодій — основоположники слов'янської літе-ратури» (1956), «Основнне вопросы возникновения старославянской (староболгарской) литературы й старославянского (староболгарского) литературного языка» (1958), «Розквіт болгарської літератури в ІХ—X віці» (1962), «Справа Кирила і Мефодія — вклад болгарського народу в загальнослов'янський і загальноєвропейський Історич-ний розвитою) (1969) та ін.
Закінчуючи короткий огляд, не можна не згадати видатного радянського славіста, дослідника слов'янських мов О. М. С е л і щ е в а (1886—1942), який своєю працею «Старославяиский язык» (ч. 1, 1951; ч. 2, 1952) вніс знач-ний вклад у науку про старослов'янщину. Його дослі-дження виділяються з-поміж подібних видань як росій-ських, так і зарубіжних тим, що О. Селіщев досить повно, грунтовно і всебічно виклав багатий фактичний матеріал у порівняльно-історичному плані. Праця не закінчена через передчасну смерть автора, проте вона має загальнолінгвістичне значення і наукову цінність.
Кінець 40-х — початок. 70-х років XX ст. характери-зується виходом ряду підручників із старослов'янської мови для студентів вузів: М. К. Грунський. Вступ до слов'янського мовознавства (1946); С. Д. Н и к и ф о р о в. Старославянский язык (1952, 1955); Л. В. Матвеева-Исаева. Лекции по старославянскому языку (1958); Н. М. Е л к й н а. Старославянский язык (1960); В. П. Беседина-Невзорова. Старославянский язык (1962); А. Й. Г о р ш к о в. Старославянский язьік (1963); М. Ф. Станівський. Старослов'янська мова (1964); В. Ф. К р и в ч и к, Н. С. М о ж е й к о. Старо-славянский язык (1970); Г. А. Хабургаев. Старославян-ский язык (1974).
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Беседина – Незорова В.П. Старослов’янський язык. Х. 1962, с. 10-11.
Гунський М.К. Вступ до словянського мовознавства. – Київ – Львів, 1946, с. 20.
Кравчик В.Ф., Можейкео Н.С. Старословянский язык. – Минск, 1970, с. 5-7.
Майе А. Общеславянский язик. – Москва, 1951, с. 36-38.
Селищев А.М. Старослов’янський язик. – Москва, 1951, с. 101-103.
Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – Львів, 1964, с. 52-53.