Мова не тільки засіб спілкування, а й природний резервуар інфор-мації про світ, насамперед про свій народ. Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості: мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.

Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного. справжнього патріотизму. Свідоме ставлення до слова, шліфування мовного стилю пов'язане насамперед із проникненням у лексичні скар-би мови. І дбати про культуру мови сьогодні означає не тільки володіти нормами літературної мови, а й розширювати сфери застосування ук-раїнської мови. Мовне виховання невіддільне від виховання національ-ної самосвідомості. Тут багато важить художньо-поетичний образ рідного слова, втілений у конкретних мовних знаках української куль-тури.

Культура мови починається з самоусвідомлення мовної особис-тості. Вона зароджується і: розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприй-мається їхня мова в різних суспільних середовищах:, а також у контексті інших мов. Але є певні "відхилення" в розвитку літературної мови, по-зитивні і негативні водночас. Одним із таких відхилень є молодіжний сленг— такі молодіжні, жаргонні слова та вирази, яких нема в жодно-му словнику і які характерні для людей певних професій. Але зараз сленг став типовим явищем, його використовують майже всі люди пла-нети.

З одного боку, це, негативне явище, бо воно "засмічує" літературну мову. Мова стає грубою, погано сприймається, робиться чужою і не дуже зрозумілою для оточення но сприймається. Але й без сленгу неможливо: його використовує; в розмовах майже вся молодь. Ми вважаємо, що цими словами нам яскравіше вдається висловити свої думки, емоції, почуття.

Досить часто доводиться бачити в транспорті групу молодих людей, які, жваво спілкуючись вживають у розмові хитромудрі, незрозумілі, а буває, й жахливі слова. Молоде покоління стає дедалі не зрозумілішим, як, власне, і комп’ютери, за якими воно так полюбляє просиджувати. Поняття. Що їх використовують комп'ютерні маніяки" у спілкуванні, важкі для; розуміння І логічного пояснення, І не дивно. Це особливий комп'ютерний сленг (усталена мова комп'ютерного світу), так само різноманітний, як і заплутаний. Комп'ютерами і "комп'ютер-ною мовою" користуються на( сьогодні 52 мільйони людей. Наведений нижче словничок пропонує вашій увазі лише ключові слова і, сподіва-юся, допоможе Вам зберегти рівновагу і віру в себе й просто зрозуміти, про що ж усе-таки розмовляють ці "ненормальні".

Комп, тазок, пісок, путер — святая святих кожного маніяка, який себе поважає, — його комп'ютер.

Монік - те, що неосвічені аборигени сприймають замість комп'ютера, його найвидніша частина, а саме — монітор.

Системник — системний блок, те, що звичайно стоїть на столі, ква-дратне і з лампочками.

Мамка, мазер, мать — материнська плата, велика залізяка всере-дині системника, куди вставляють решту внутрішніх деталей.

Видяха — відеокарта, плата, яка керує виведенням зображення на монітор.

Сидюк — CD-ROM, пристрій для читання інформації з компакт-дисків. Іноді використовується як підставка для кави.

Венік, вінт — жорсткий диск. Місце, де зберігаються всі програми, ігри та інше сміття, іноді геть непотрібне. А витерти шкода.

Бластер, соунд — звукова карта. Плата, яка керує виведенням зву-ку.

Скрипер, бзючок — жалюгідна подоба колонок, вмонтованих у си-стемний динамік. Звукові сигнали, що за його допомогою видає мате-ринська плата, можуть розчулити навіть декана.

Дрюкер - принтер, корисний пристрій, який виводить інформацію на папір.

Клава — клавіатура.

Операціоика — операційна система, велика й розумна програма, яка керує вашим комп'ютером і полегшує ваше з ним спілкування.

Дрова — драйвери пристроїв, програми, які допомагають опе-раційній системі правильно працювати з вашими девайсами.

Юніх, лінух, фря — операційна система UNIX та її різновиди.

Віндуза, віл, віндауз — операційна система Windows 90-х років.

Маздай — комп'ютерна брутальність (від англ. Must die — мусить Застосовують практично до чого завгодно.

Чайник — цілковита "нуль" у комп'ютерах

Ламер — еквівалент чайника, і коли хочеться Міцно висловитися. |Якщо вас обізвали ламером, слід образитися.

Юзер — людина, яка почала щось петрати в складному мистецтві володіння комп'ютером, проте Недалеко просунулася.

Хакер — програмер, який займається; програм ним зламуванням.

Глюк, бах, буг — помилка у програмі, яка спричиняє "зависання" комп'ютера.

Фіча, плюшка — щось приємне і на дурничку.

Три пальці — комбінація клавіш Ctrl t-AH+Dеl, після якої відбу-вається перезавантаження комп'ютера. якщо не допомагає, використо-вують кнопку Reset на системному блоці.

Ну ось і все. Вивчивши ці терміни, ви зможете досить успішно спілкуватися з програмістами та хакерами, а може, навіть зійти за сво-го.

Часто ми стаємо свідками поширеного мовного нігілізму, вираже-ного в такій формі: "Яка різниця, як говоримо!" Виявляється, що люди, які недбало ставляться до своєї мови, позбавлені й почуття власної гідності. Виховані в атмосфері стереотипів, бездумної масової культу-ри, вони не можуть (5ути творцями оригінальних, непересічних ідей. Ставлення індивідуума до культури своєї мови, а також суспільства в цілому, віддзеркалює загальний рівень культури — або її пасивний, споживацький, або творчий характер.

Кожна мова має Свою специфіку, несе свою енергію. Мова нації формує менталітет нації. І тому, коли нам нав'язали чужу мову, через неї частина російськомовних українців увібрала й властиве російському менталітету ставлення до Батьківщини, родини, моральних цінностей. Погляньмо, як, наприклад, російська мова вплинула на наше ставлення до праці.