Після прочитання тексту з'ясовуються та записуються в словнички незнайомі або маловідомі дітям слова. Завдання учням формулюються таким чином:—

Які слова вам незнайомі? Поясніть значення слів: соня, звірок, всюдисуща, нишпорити, істота.—

Сонею називають того, хто дуже любить спати (сонько), звірок — зменшувально-пестливе до слова звір;

істота — це живий організм, а письменник вживає його для назви маленької, невідомої тваринки; нишпорити — означає шукати, заглядаючи скрізь; всюдисуща — та, яка скрізь буває.

Далі в процесі бесіди визначається тип мовлення, тема, основна думка, добирається заголовок. Наводимо у відредагованому вигляді зміст бесіди.—

До якого типу мовлення належить цей текст? — Це розповідь (уривок з оповідання). В тексті розповідається про звірка соню. Спочатку ми дізнаємось, що в гущавині гілля дуба з'явилась якась істота, дуже схожа на білочку, тільки надто маленька. Цей звірок довго шукав собі дупельце, а потім зробив кубельце з трави і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних. Пізніше сорока розповіла, що цього звірка звуть сонею. Дуб спершу здивувався назві звірка, бо він був дуже працьовитий, діяльний, але потім виявилось, що соня справді любить спати: всю зиму вона спить, але навесні вона прокинеться і знову почне працювати.—

Для чого автор розповідає про соню?—

Щоб познайомити читача з цим звірком і показати, що маленька соня дуже корисна. Вона захисник лісу.—

Доберіть заголовок до тексту.—

Соня.—

Що відображає цей заголовок, тему чи основну думку?—

Тему, тому що в тексті розповідається про звірка соню.—

А який заголовок відобразив би основну думку?—

Корисний звірок.

Наступний етап роботи — поділ тексту на змістові частини та їх типологічна характеристика. Учитель нагадує учням, що текст рідко буває однорідним, в тексті певного типу часто зустрічаються елементи інших типів мовлення. Тому потрібно поділити текст на частини за змістом і за типами мовлення. Вчитель пропонує учням поділити сторінку в зошиті та дошку на дві частини, на першій записати назву кожної частини, на другій – до якого типу мовлення вона належить. Текст перечитується частинами, і учні добирають назву до кожної та визначають її тип мовлення. Отже, складається план тексту й вибудовується його типологічна структура. Робота організовується таким чином:—

Як починається текст. Прочитайте зачин тексту. — Автор повідомляє, що "цього літа дуб був страшенно здивований: у гущавині його гілля з'явилася не бачена досі істота". Записуємо:

Розповідь.—

Про що розповідає автор далі?

Записуємо:

Опис.—

Як звірок поводився?—

"Він довго нишпорив по дубу в пошуках маленького дупельця, але не знайшов його. Тоді спустився на землю, набрав сухої трави і звив собі кубельце. Перепочив і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних". Записуємо:

3. Поведінка звірка. Розповідь.—

Як відреагував дуб на поведінку звірка? "Виходить, ще один захисник з'явився, зрадів дуб". Записуємо:

Оцінка (елемент роздуму).

"Пізніше всюдисуща сорока розповіла йому, що цього звірка сонею звуть. Що жила вона, соня, донедавна в саду, там у неї дупельце було у старій груші, тепер її спиляли, от соня й помандрувала в пошуках схову".

Записуємо:

5. Що розповіла всюдисуща сорока. Розповідь.—

Чому здивувався дуб і що потім зрозумів?—

"Дуб здивувався тоді незвичайній назві звірка, бо той спав дуже мало, все нишпорив у гіллі, а то й на землю спускався в пошуках їжі. А тепер, коли холоди настали, зрозумів, що соня справді любить спати і зі свого благенького житла ще рано восени перебралася в міцне гніздо вивільги, вкрилася, немовби ковдрою, кількома дубовими листочками й міцно заснула. Нічого, до прильоту птахів проснеться".

Записуємо:

6. Чому звірка називають сонею. Роздум з елементами розповіді.—

Як завершується текст? Як цей кінець пов'язаний з назвою тексту?—

"Нічого, до прильоту птахів проснеться". Автор підкреслює, що саме за цей довгий зимовий сон звірок і отримав свою назву, але він зовсім не схожий на тих, кого називають сонями (соньками), бо вона дуже діяльна і працьовита.

Записуємо:

7. До прильоту птахів проснеться. Роздум.

В результаті змістової і структурно типологічної характеристики тексту на дошці вибудовується такий запис.

План.

Типи мовлення.

Текст публіцистичного стилю

П'ята заповідь

Пам'ятаєте, як звучить П'ята Господня заповідь? "Шануй батька свого та матір свою". Що ж у цій короткій Біблійній фразі стоїть за словами "батько твій" і "матір твоя"?

Заповідь наказує шанувати власних батьків і батьків цих батьків. А ще всіх, хто ніс вогонь вашого життя ще раніше. Шанувати створене багатьма поколіннями. І було б непрощенним хамство заволодіти матеріальною спадщиною попередніх поколінь, знехтувавши спадщиною духовною. Хто не пристає на таке розширене тлумачення П'ятої заповіді, нехай запише собі окремо Одинадцяту заповідь. Могла б звучати вона приблизно так: "Не робися перевертнем, а тим паче - яничаром. Плекай свої національні права,