Аби вислизнути з-під цієї ймовірної заповіді, дехто говорить так:

"а що, як батько мій чи там дід спокусився на блага, куплені ціною національного приниження, знехтував своє, рідне? То ж мені належить тепер шанобливо наслідувати батька рідного".

Так, гіркою, кривавою, трагічною є наша історія. По-різному складалися людські долі Проте шанування батька рідного зовсім не зобов'язує закріплювати й розвивати наслідки некращих його вчинків. Чесна людина, шануючи батька, скоєне ним чесно виправляє.

Дай Боже, щоб наш народ навчився поважати себе. Щоб не лише для українців, а й для всіх земляків наших патріотизм став природним почуттям. Щоб володіння мовою наших предків стало предметом необхідності й особистого престижу (За Л.Кіпнісом).

Детально переказати (усно) текст.

Пояснити пряме й переносне значення слів перевертень, яничар, пояснити значення слова престиж (громадська оцінка суспільної вагомості когось чи чогось). Дібрати синоніми до слів відкинутися, нехтувати, плекати.

Орієнтовний план переказу

І. Чого навчає П'ята заповідь:

II. Як могла б звучати Одинадцята заповідь.

III. Якщо рідне знехтував батько:

Гірка й трагічна наша історія.

Шануючи батька, виправляти ним скоєне.

IV. Дай Боже, щоб ми навчилися поважати себе.

Контрольний переказ

Ознайомлення з твором живопису варто починати з визначення його жанру (портрет, пейзаж, інтер'єр, натюрморт). Для жанрових картин характерне зображення людського побуту.

Карина статична, вона зображує один момент, мить, вихоплену художником із життя.. Проте цей момент - найвиразніший для характеристики зображеної на картині людини. Дивлячись на картину, ми можемо здогадатися, що було до моменту, зображеного митцем, і що могло відбутися після нього. Таким чином, картини побутового жанру можна назвати застиглими оповіданнями.

Подаємо матеріал для роботи над оповіданням за картиною Фотія Красицького "Гість із Запоріжжя".

Вступне слово вчителя.

Картина "Гість із Запоріжжя" написана близьким родичем Тараса Шевченка Фотієм Красицьким у 1901 році. Цього року художник закінчував Петербурзьку Академію мистецтв, і полотно було виконане ним під керівництвом І.Ю.Рєпіна для конкурсу.

Ф.Красицький зобразив сцену повернення козака-запорожця до рідного села після тривалого перебування на Січі. Дія відбувається на пасіці погожого літнього дня. Біля куреня вмостились на траві сивоусий пасічник та могутній козарлюга. Розмову між ними перервала поява молодиці з двома дітками. Хлопчик соромливо мне в руках шапчину.

Словникова робота.

Пояснити значення слів Січ, корінь, пасіка, оселедець, кобза, макітра, молодиця, очіпок. Колективне складання плану твору-оповідання за картиною із зазначенням елементів сюжету.

Орієнтовний план оповідання

(записується на дошці та в зошитах)

Зав'язка |

Запорожець приїхав навідати родичів у рідне село. Розповідав багато цікавого про Січ, про козацькі походи. Хлопчик захоплено слухав.

Кульмінація |

Уночі з сусіднього села прилетів вершник із звісткою: недалеко татари. Козак та усі чоловіки скочили на коней, щоб дати нападникам відсіч. Селяни кинулись ховатися до лісу. Тут виявилось, що зник онук пасічника: у схованці його ніхто не бачив.

Розв'язка |

Хлопчик вирішив тікати на Січ, щоб стати козацьким джурою. У степу наткнувся на татарву і ледве встиг сховатися на могилі. Відбивши від села ворожий напад, селяни разом із запорожцем знайшли його ледь живого від страху.

Переказ-роздум

Прочитати казку, звернути увагу: кожен з її героїв непросто висловлює свою думку, а й доводить її, тобто пояснює, чому він вважає саме так. Дати відповіді на питання: чому пташиним царем обрали Орла? Чому не обрали сову й Лелеку?

Засумували якось птиці, що не мають вони царя.

- Нашою царицею повинна бути Сова! - оголосила ворона. -Чому? Та тому, що в неї голова найбільша! Отже, вибрати царицею потрібно саме її. - Ніяк Сова царицею бути не може, — занепокоївся горобець, - бо вона малих пташок поїдає. Ось чому цариця з неї не вийде. Гарний цар був би з Журавля, тому що їсть він лише жаб із болота. Отже, вибирати на царювання слід саме його.

- Ще кращим царем буде Лелека! — втрутилася Синичка. - Він теж самими жабами харчується. До того ж має гніздо на самій верхівці дерева, йому видно далеко. Ось чому царя кращого за лелеку годі шукати.

Та Лелека не схотів.

- Бути царем я не маю права, - пояснив він, - через те, що літаю у вирій. Царювати мусить птиця, котра живе тут цілий рік.

Царем вибрали Орла, тому що він найвище літає. Отже, владарює над пернатим царством цей могутній та гордий птах.

(За мотивами народної казки)

До роздуму можна поставити загальне питання чому?

Роздум буває розгорнутий та стягнений. Розгорнутий роздум складається з трьох частин. У першій міститься основна думка, яку потрібно довести, - теза. У другій наводиться доказ на підтвердження тези. У третій частині міститься висновок.

Схема розгорнутого роздуму

чому? що з цього?

ТЕЗА ДОКАЗ ВИСНОВОК

тому що,... отже,...

через те що... таким чином

Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу.

Схема стягненого роздуму

чому

ТЕЗА ДОКАЗ

тому що,...

через те що...

Теза та доказ, як правило, поєднується словами тому що; через те що. Висновок може приєднуватися словами отже, таким чином.

Для 11-го класу пропонуємо творчий переказ із продовженням.

Перший ректор

Після закриття Києво-Могилянської академії у місті не лишилося жодного вищого навчального закладу. Передова громадськість Києва клопоталася про організацію університету. Нарешті дозвіл на його відкриття було отримано.

Офіційне відкриття університету було приурочене до дня Святого Володимира 15 липня 1834 року. Усього за день до цієї події ректором нового закладу було призначено двадцятидев’ятилітнього професора ботаніки Михайла Максимовича,

В історії вітчизняної культури Максимович є постаттю неординарною. Він був біологом, археологом, мовознавцем, літератором, видавцем, першим істориком Києва.