чистотою своєї мови і мови однолітків;
культурно вживати іменники у Кл.в.;
знаходити відповідне місце займенника Ти, Ви у своїй мові;
вітатися чемно знайомими і незнайомим людьми.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
Виконання завдань з карток: завчити й інсценізувати.
Скільки мовців бере участь у розмові? Як називається така мова?
Петро. Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, ти говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки. Нехай буду знати свою долю.
Микола. Чому є не можна? Коли хочеш, я зараз піду і все розвідаю. Та ти скажи мені, чи говорити Наталці, що ти тут?
Петро. Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори. Нехай один я буду горювати і сохнути з печалі. Нащо їй вспоминати об тім, якого так легко забула!
(І.Котляревський)
Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.
Чого це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу? – гукнула Мотря через тин до Кийдашихи.
А то ж хто? А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжук та поїм.
То й заплатите! Хіба в нас волості нема, - говорила Мотря. – Не було пак вам на городі місця для огірків; насадили під самим перелазом, Карпе, чи ти бачиш, що то таке?
А що півень ногу волочить, - обізвався спокійно Карпо.
Карпе! Піди до матері та скажи їй, нехай вона другий раз не б’є моїх курей, - чіплялась Мотря.
Карпе! Чи ти чуєш, чи тобі позакладало? – кричала Мотря.
Карпо стояв і дивився на півня.
- Карпе, чи ти глухий, чи та хочеш мене з світу зіграти? Піди та вилай свою матір.
- Іди та лайся, аж до самого вечора, - сказав дуже спокійно Карпо.
(І.Нечуй-Левицький).
Стеха. Усе! Здається, що все. Стривай, лишень, чи не забула чого. Рибо, м’ясо, баранина, свинина, ковбаса, вишнівка, слив’янка, мед, венгерське – усе, усе. Тут і їстівне, і випити. Коли б лишень гості. Та що вони так довго баряться? І напоумило ж сідоусого у таке свято, коли добрі люди тільки колядують, сподіватися гостей, та й ще яких гостей! Старостів од такого ж старого дурня, як і сам. Побачимо, що з того буде. Негріте залізо не зігнеш. А якби не крився та порався б зо мною отак тижнів за два до свят, то певна уже була б річ, а то схаменувся на самісінький святвечір та й ластиться: І сяка, й така, і розумна ти, Стехо: поможи! Я вже тобі і се, і те, і третє, й десяте”. Побачимо, побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра – коза: поженеш, куди схочеш.
(Т.Шевченко)
Отже, монолог – це розмова, роздуми однієї людини; діалог – розмова двох людей, тривог – трьох людей, полілог – більше, ніж трьох. Полілог, у якому є ведучий, називається керованим. Ведучий ставить питання, називає мовців. Полілог, у якому ведучого немає, називається некерованим.
ІV. Інтерактивна вправа “Коло ідей” завдання для груп.
Написати імена і по батькові у Кл.в. своїх учителів, батьків, товаришів, братів, сестер.
Як звертатися до адресата, коли невідомі ім’я і по батькові?
Пан... учител..., пан...учильк...,
Пан... професор..., шановн... пан...
Судд..., пан... прокурор..., пан...
Міністр..., пан... Президент....,
Високодостойн.... Отч..., Всечеснійш... Отч...., Отч... Парох..., Ваш.... Преосвященств..., Ваше... Святості..., Високопреосвященнійш.... Владик...., Митрополит....
Побудувати діалог за ситуацією: ти хочеш зрозуміти Біблію і відвідувати в церкві заняття, що проводяться щотижня. Розпитай про все священика, використовуючи звертання із попередньої вправи.
Як правильно: поступаємо чи вступаємо в університет.
Побудувати тривог
Коли вживаємо займенники Ти, Ви?
Ось тоді за гуцульським Косовом
Вже кінчається косовиця...
З полонини худоба вертається.
Мов яйце-райце розбивається,
Й на сватання жених збирається.
Дуж... легіню?
Добре, як....?!
Вищ... за бука,
Нижчююю трави.
Як ся має...?
Добре! Миром!
Заходь... в хату
З добром
(С.Пушик)
Дати відповідь (усі можливі варіанти) на запитання:
Як можна подякувати? У якій формі, як можна зробити зауваження дитині, добре знайомому одноліткові, старшому за віком незнайомому хлопцеві, бабусі ячи дідусеві, учителю?
Побудувати діалог:
а) хлопчика і бабусі-сусідки, яка розпитує про свою приятельку-бабусю цього хлопчика;
б) учителя з учнем, який постійно запізнюється на уроки.
Чи завжди займенник воно відповідає роду того іменника, якого він заступає? Чому?
Побудувати полілог.
Скласти словничок вітань і прощань вранці, в обід, ввечері. Хто ввічливіший і вихованіший? Яку роль тут відіграють жести і міміка?
Скласти тривог за прислів’ям “Яке помагайбі, таке й доброго здоров’я”.
Доповніть рубрику “Хто має вітатися першим”
Першим вітається:
Молодший зі ....;
Чоловік, із....;
Підлеглий з....;
Учень з....;
Дитина з....;
Жінка зі....;
Ветерана праці....;
Гості з.....;
Студентка з....;
Як правильно: привітатися “за козацьким звичаєм” чи привітався “по козацькому звичаю”?
V. Підбиття підсумків (рефлексія)
Чи навчились будувати тривог, полілог?
Чи вміємо ми вітатись?
Поради на майбутнє від груп:
Вивчи, добре повтори Кл. відмінок іменників.
Уміння подивитися на себе самого очима співбесідника – одна з найважливіших ознак правильного спілкування.
Ти, Ви – мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.
Першим вітається той, хто ввічливий і вихований.
VІ. Домашнє завдання.
Підготувати плакати, реклами, діалоги, монологи, полілоги і т.д.
Як пишеться слово “будь ласка”?
УРОК № 4
Тема: Знайомство і представлення
Яка головонька, така й розмовонька.
Народна творчість.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
запам’ятати правила знайомства і представлення за всіх обставин;
виготовити свою візитну картку;
завжди поважати сказане слово;
знаходити відповідне місце займенникам Ти і Ви у своїй мові;
навчитися писати без помилок слово “будь ласка”.
Обладнання: дошка, крейда, Ольга Корніяка “Мистецтв ґречності”, взірець “Візитна картка”, фломастери, 3 великі аркуші паперу.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної