мовною поведінкою. У мові за останні 15-20 років відбулися не тільки негативні, а й позитивні зміни. Партійна мовна одноманітність (виступати тільки по написаному) змінилася багатоголоссям. З'явилося живе слово. Але посилилося і вживання просторіччя, мовного сміття. У суспільство вихлюпнулась також мова "зони". Усі нині хизуються словом "крутий". А це ж означає -авантюрний рецидивіст, озброєний грабіжник. Або "лох" - жертва злочину, "наїжджати" - грабувати тощо. Коли вживаємо такі слова, думаймо про їх значення. У колишньому Союзі слово "блатний" поширювалось останніми десятиліттями з неймовірною швидкістю. Це вже був сигнал - суспільство стає злочинним.
Тому батьки, інтелігенція повинні активно виступати проти цієї пошесті, погані, проти руйнації душ наших дітей. Лайки, нецензурщина. Звідки й коли вони прийшли до нас? Це справжня загроза нашій мові й культурі. Уже й у представників влади нецензурна лексика стає вжитковою. А мова державного службовця має бути іміджеві . Про свій імідж високо посадовці повинні думати постійно. Бомж може лаятися , а міністр чи будь-який інший чиновник не має права говорити "низьким стилем". Адже мовлення державного службовця - це його візитна картка, завдяки якій виявляється освіченість, інтелект, вихованість, характер, гідність, повага до себе й інших.
Мова кримінального світу - матюки, мова ГУЛАГу - не тільки розхитує, а й руйнує еталон будь-якої літературної мови, української, російської. Мат - це великий гріх від Бога і великий сором від людей.
Мова — інтелектуальний портрет людини. Не забуваймо про це! І якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним - набагато складніше.
Є негаразди, є проблеми, але є й вихід із них. І політична еліта має запропонувати свої шляхи розв'язання ситуації, що склалася. Покладати великі надії на новий закон про мови в Україні. Реалізація стратегії мовної освіти, яку вже почала Академія педагогічних наук разом з Міністерством освіти і науки в України, також сприятиме задоволенню мовних потреб громадян України. Суть мовної стратегії зводиться до того, щоб кожний громадянин України оволодів державною, тобто сучасною українською літературною мовою, мав змогу вивчити рідну національну мову і 1-2 іноземні. Це, зрештою, одна з важливих умов соціального захисту кожного громадянина.