Сучасні імена-гіпокористики Аня, Анюта, Ася вибрали батьки своїм дітям тому, що, на їхню думку, ці пестливі форми якраз найбільш підходять до їхніх милих крихітних створінь. Звичайно, в той же час батьки не подумали, що їхні діти виростуть і стануть дорослими, а ім’я залишиться “дитячим”. В іменнику м.Луцька протягом ХХ ст. функціонують такі імена-гіпокористики (крім названих): Лана (від Світлана), Іра, Лена, Лєна, Ляля, Ляна, Люся, Маня, Мар’я, Міра,Муся, Таня, Тіна, Тая, Фаня, Лора, Рена (від Рената чи Регіна); Жора, Льова, Слава, Сьома, Славик. Як бачимо, трапляються імена, від яких у майбутньому важко утворити назви по батькові.

Мотиви вибору імен різноманітні. Одні батьки саме так називають, тому що вважають ці імена милозвучними (напр., Оксана, Олена, Ольга, Наталя; Данило, Самійло, Владислав), інші надають перевагу конкретним іменам, тому що ці імена носять люди добропорядні, мудрі; ще інші вибирають імена улюблених героїв художніх творів і кіно чи імена історичних та міфологічних осіб, а дехто створює своє ім’я, походження якого знає тільки найменувач. Такими в іменнику міста є жіночі імена Ріоріта, Тарсіна, чоловіче Арглур.

Література

Бондалетов В.Д. Русская ономастика. – М.: Просвещение, 1983. – 224 с.

Брайченко С.Л. Улюблені жіночі імена мешканців Одеської області // Щорічні записки українського мовознавства. – Одеса, 1998. – Вип.5. – С.58_.

Касім О.Ю. Про динаміку українських особових імен Одещини // Мовознавство. – 1990. – №3. – С.26-31.

Никонов В.А. Имя и общество. – М.: Наука, 1974. – 278 с.

Скорук І.Д. Розвиток чоловічого іменника м.Луцька в ХХ ст. // Мовознавство. – 1999. – №2-3. – С.25-42.

Скорук І.Д. Характеристика жіночого іменника м.Луцька в ХХ ст. // Наук. вісн. ВДУ: Журнал Волин. держ. ун_ту імені Лесі Українки. Філол. науки. – 1999. – №6. – С.33-39.

Чувашова Л. Сучасний іменник Буковини // Наук. вісн. Чернівецького університету. Вип. 13: Слов’янська філо-логія. – Чернівці, 1997. – С.67-75.

Щетинин Л.М. Имена и названия. – Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1968. – 215 с.