ЧИСЛІВНИК

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів

РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Числівники поділяються на:

1. | кількісні - порядкові 

у складі кількісних: 

власне кількісні;  

збірні;

дробові;

неозначено- кількісні

2. | прості - складні - складені

КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:

числівники | приклади

кількісні | сто п'ятнадцять, чотири, один

порядкові | дванадцятий, мільйонний

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількісні числівники:

числівники | приклади

власне кількісні | тридцять шість, один, сімнадцять

дробові | шість сьомих, три цілих шість десятих

збірні | дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро

неозначено-кількісні | кільканадцять, чимало, багато 

Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:

числівники | приклади

власне кількісні | десять, три, два, двадцять, сто

Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі (п'ять моряків, шістнадцять кроликів).

Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:

числівники | приклади

дробові | шість восьмих, дві третіх,

сім цілих і сім десятих

Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя).

До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.

Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:

числівники | приклади

збірні | двоє, четверо, одинадцятеро

Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:

числівники | приклади

неозначено- кількісні | кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот

Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

прості | нуль, вісім, один, шість, дев’ять

складні | дванадцять, триста, одинадцятеро

складені | сто двадцять шість, чотири тисячі один

Прості числівники мають один корінь.

Складні числівники мають два корені.

Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:

рід:

чоловічий жіночий

середній | перший, тринадцятий

перша, тринадцята

перше, тринадцяте

число:

однина

множина | дванадцятий

дванадцяті

відмінок:

називний

родовий

давальний

знахідний

орудний

місцевий | четвертий

четвертого

четвертому

четвертий (четвертого)

четвертим

(на) четвертому 

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:  |

чоловічий рід | жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | один

одного

одному

один (одного)

одн-им

(на) одному | одна

одної (однієї)

одній

одну

одною (однією)

(на) одній 

середній рід | множина

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | одне

одного

одному

одне (одно)

одним

(на) одному | одні

одних

одним

одні (одних)

одними

(на) одних

2. Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):  |

чол. і сер.рід | жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | два

двох

двом

два (двох)

двома

(на) двох | дві

двох

двом

дві (двох)

двома

(на) двох

Числівники три і чотири за родами не змінюються:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | три

трьох

трьом

три (трьох)

трьома

(на) трьох | чотири

чотирьох

чотирьом

чотири (чотирьох)

чотирма

(на) чотирьох

3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | шість

шести (шістьох)

шести (шістьом)

шість (шістьох)

шістьма (шістьома)

(на) шести (шістьох)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | чотирнадцять

чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

чотирнадцяти (чотирнадцятьом)

чотирнадцять (чотирнадцятьох)

чотирнадцятьма (чотирнадцятьома)

(на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | шістдесят

шістдесяти (шістдесятьох)

шістдесяти (шістдесятьом)

шістдесят (шістдесятьох)

шістдесятма (шістдесятьома)

(на) шістдесяти (шістдесятьох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | сорок

сорока

сорока

сорок

сорока

(на)сорока | дев’яносто

дев’яноста

дев’яноста

дев’яносто

дев’яноста

(на)дев’яноста | сто

ста

ста

сто

ста

(на)ста

5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | двісті

двохсот

двомст-ам

двісті

двомастами

(на) двохстах | триста

трьохсот

трьомстам

триста

трьомастами

(на) трьохстах

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | п’ятсот

п’ятисот

п’ятистам

п’ятсот

п’ятьмастами (п’ятьомастами)

(на) п’ятистах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | п’ятеро

п’ятьох

п’ятьом

п’ятеро (п’ятьох)

п’ятьома

(на) п’ятьох

8. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві (обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | обоє

обох

обом

обоє (обох)

обома

(на) обох | обидва (обидві)

обох

обом

обидва-обидві (обох)

обома

(на) обох

9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | одна друга

однієї (одної) другої

одній другій

одну другу

однією (одною) другою

(на) одній другій

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М. | сто пятдесят сьомий

сто пятдесят сьомого

сто пятдесят сьомому

сто пятдесят сьомий (сто пятдесят сьомого)

сто пятдесят сьомим

(на)сто пятдесят сьомому

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівники один, одна, одне (одно) в називному відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються дві форми: одне й одно.

1. Прислівники від п'яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:

Н. п'ять сімнадцять

Р п'яти (п'ятьох)