ТЕМА 12
Реферат на тему :
„ДОКУМЕНТИ
ПО ОСОБОВОМУ СКЛАДУ”
План
Поняття та види документів по особовому складу.
Особові картки.
Заяви.
1. Документи по особовому складу створюються з приводу прийняття працівників на роботу, звільнення їх, переведення на іншу роботу, надання відпусток, заохочення, накладання дисциплінарних стягнень.
До таких документів належать: особові картки, заяви, накази по особовому складу, характеристики, автобіографії, анкети, доручення, розписки, особові справи, трудові книжки.
Приймаючи особу на роботу, для виконання якої потрібні спеціальні знання, адміністрація зобов’язана вимагати пред’явлення диплома або іншого документа про відповідну освіту, професійну підготовку. Особи, яким не виповнилося 18 років, повинні обов’язково подавати медичні висновки про можливість виконання ними обраної роботи.
Документацію по особовому складу ведуть з моменту зачислення працівника на роботу на підприємство і виділяють в самостійну групу.
Розроблена і застосовується підсистема уніфікованих форм документів щодо забезпечення кадрами органів державного управління, яка є складовою Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації.
На підприємствах, де обсяг документообігу не первищує 10000 документів на рік, такого структурного підрозділу, як відділ кадрів, може не бути, тому всі операції, пов’язані з його робою виконує секретар-референт.
2. На підставі виданого наказу (розпорядження) про зачислення особи на роботу працівник відділу кадрів заповнює документ первинного обліку — особову картку, робить відповідні записи у трудовій книжці, формує особову справу; бухгалтерія відкриває особовий рахунок.
Особова картка працівника є основним документом з обліку особового складу на підприємстві. Всі записи, зроблені в картці, мають бути документально підтверджені: прізвище, ім’я, по-батькові; рік, місяць, число народження; місце народження; серію, номер паспорта, ким і коли його видано; домашню адресу; родинний стан. Дані про загальний та безперервний стаж роботи, дату і причину звільнення з останнього місця роботи зазначають на підставі записів у трудовій книжці. На підставі диплома роблять відповідні записи. Проставляють дату заповнення картки і дають підписатися особі, на яку оформлено картку. В результаті звільнення працівника в картці проставляють дату і номер наказу, зазначають причину звільнення.
Особові картки заповнюються від руки або машинописним способом. Графи, в яких дані можуть змінюватися, заповнюють олівцем.
3. Заява — це письмове офіційне повідомлення, твердження або прохання. Заяви бувають прості та вмотивовані.
Влаштовуючись на роботу, особа подає письмову заяву, в якій викладає прохання прийняти її на певну посаду до певного структруного підрозділу підприємства.
Заяву про прийняття на роботу оформляють на чистому аркуші паперу формату А4 від руки або на трафаретному бланку.
Реквізити заяви: адресат, відомості про заявника, назва виду документа, текст, перелік додатків, дата, підпис заявника.
Адресат, відомості про заявника зазначаються на початку робочої площі у правому верхньому куті аркуша; кожна частина заяви пишеться з окремого рядка. Домашня адреса заявника та номер його телефону наводяться в дужках. В заяві не вживається прийменник “від”.
Заяви про прийняття на роботу адресують керівникові підприємства.
Заява про прийняття на роботу після її розгляду разом з іншими необхідними документами служать підставою про видання наказу (розпорядження) про зачислення особи на роботу. В разі відмови заявникові його повідомляють про це усно чи письмово.
Заяву про переведення на іншу посаду оформляють на трафаретному бланку або на чистому аркуші паперу. У відомостях про себе заявник зазначає обійману ним посаду, своє прізвище та ініціали, а домашню адресу і телефон не вказує.
Заяву про надання чергової відпустки можна оформляти на чистому аркуші паперу або на трафаретному бланку. В тексті обов’язково зазначається дата початку відпустки.
Заява про надання відпусти без збереження зарплати має бути вмотивованою. Рішення щодо такої заяви приймає керівник і пише резолюцію. Наказ про надання відпустки оформляється, виходячи з тексту заяви та резолюції. Підставою для формування наказу є резолюція.
Заява про звільнення з обійманої посади за складом реквізитів подібна до заяви про переведення на іншу посаду.
У заявах про надання навчальної відпусти має бути посилання на довідку-виклик з місця навчання, без якої питання про надання відпустки вирішити неможливо. Цей документ подають на розгляд разом із заявою.
Накази по особовому складу регламентують прийняття громадян на роботу, переміщення працівників на інші посади, звільнення, надання відпусток, заохочення, накладання стягнень та ін.
На великих підприємствах використовують уніфіковані форми наказів по особовому складу. На підприємствах з невеликим обсягом документообігу накази оформляють на загальних, спеціальних бланках або на чистих аркушах паперу. Перевагу віддають варіантові поздовжнього розташування реквізитів.
Заголовки до тексту можуть бути такі – “Про прийняття на роботу”, “Про звільнення” та ін.
У текстах наказів по особовому складу константувальної (вступної) може не бути. Розпорядчу частину поділяють на пункти. Кожен пункт починають дієсловом: ПРИЗНАЧИТИ, ПЕРЕВЕСТИ, НАДАТИ, ОГОЛОСИТИ ПОДЯКУ, ЗВІЛЬНИТИ та ін. Ці слова друкують великими літерами від нульового положення табулятора. Після них ставлять двокрапку.
В наступному рядку з абзацу оформляють текст розпорядчої частини. Прізвище друкують великими літерами, ім’я та по батькові – звичайним шрифтом. Далі зазначають посаду, структурний підрозділ та зміст дії стосовно особи, про яку йдеться. В наказі про призначення на посаду вказують назву цієї посади, посадовий оклад і дату зачислення на посаду. В наказі про надання відпустки зазначають вид відпустки, кількість наданих робочих днів і дати початку і закінчення відпустки. В наказі про звільнення вказують статтю КЗпП України, на підставі якої звільнено працівника.
Реквізити наказу по особовому складу: назва виду документа, індекс, місце складання чи видання, заголовок до тексту, позначка про контроль (у разі потреби), текст, підстава, підпис, гриф погодження, візи (у разі потреби), позначка про виконавця (у разі потреби).
2.