Другий тип розкладається на асоціативні зв’язки, які основані на повторній номінації; в основі якої лежать семантичні відношення типу: ціле – частина, частина – ціле (motor – rotor; neck - body); дія – результат (fission – release of energy); інструмент – його функція (spade - digging); гіперонімічні і гіпонімічні повтори (родо-видові відношення) (bird – sparrow; manometer - instrumentation); еквонімічний повтор (відношення частина - чистина) (potatocarrots-tomato - vegetables); ко-окурентний повтор слів близького семантичного плану чи слів, які, як правило, з’являються в однаковому контексті (teacher – satchel; bosom – friend; to sail – a boat); гетеронімічний повтор слів, які означають близькі поняття, які входять в той самий семантичний клас (hawk – falcon; bread - cake); векторні заміни (пари слів, які представляють один і той самий смисл в різних напрямках) (buyer – seller; teacher - pupil); політопічні висловлювання (This morning he overslept again – He also overslept yesterday morning) [6;25].

Теоретичні положення, пов’язані з класифікацією різних типів міжфразових зв’язків, знайшли відображення в цій методиці. Для формування вмінь орієнтуватись в багатояросному текстовому просторі створені комплекси вправ, які забезпечують розпізнання перерахованих вище формально-смислових і смислових типів зв’язку, як контактних, так і дистантних. Для двох сусідніх речень характерний контактний зв’язок. Сферою здіййснення зв’язків дальньої дистанції можуть бути елементи, розділенні масивом тексту. І, накінець, зв’язки наддальнього діапазону реалізуються семантичними поторами, зосередженими в творі великої форми (наприклад, в текстовому масиві роману).

Суттєву роль грає орієнтація за напрямком зв’язків. В завданнях даної групи увага тих, хто навчається фіксується на направленності думки. При цьому формується вміння відрізняти регресивно направлені засоби міжфразового зв’язку (This is what happened…) від прогресивних (…as a result of these developments ments we…).

Наведемо приклади вправ, призначених для розвитку вмінь орієнтації в структурі тексту в опорі на міжфразові зв’язки:

а) в наступних групах речень знайдіть повтори і скажіть, чим вони виражені;

б) вкажіть займенникові заміни в цих уривках;

в) в наступних парах речень заповніть пропуски займенниками, які за змістом пов’язані зі словами і виразами, які виділені в попередньому контексті;

г) побудуйте з цих речень чотири фразові єдності, кожна з яких буде об’єднана синонімічним (антонімічним) зв’язком;

д) проаналізуйте наведені пари слів і визначте в кожному випадку більш загальні (широкі) чи вузькі (конкретні) поняття;

е) вкажіть в списку пари слів, які виражають відношення понять за принципом ”ціле - частина” (рід – вид, причина – наслідок, дія - діяч).

Семантичні повтори забезпечують розвиток понять в тексті, перехід одних понять в інші. Загальний смисл тексту є його семантичним базисом, який може бути охарактеризований як ряд тематичних констант, які складаються із лексичних тематичних ланцюжків – слів і словосполучень, які пов’язані між собою різними видами міжфразових зв’язків. Наведемо приклади лексико-тематичних ліній: Robots – hear – various types of sounds – hear – those sounds which are important for them – a robot – to hear – the sound of a jet aircraft – to hear – the voice of a bird – Robot ears – human ears – they – unimportant sounds.

Неважко помітити, що дана ЛТЛ дає уявлення про тематику тексту. Збереження лексико-тематичних ліній в пам’яті значно полегшує розуміння англійського тексту, який вміщує незнайому лексику. Необхідне тематичне переймання створюється семантичними повторами в тексті.

Характер ЛТЛ залежить від структурної організації даного уривка. В наведеному вище прикладі ми мали справу з послідовно розвиваючим ланцюжком близьких понять. Текст, пов’язаний однією головною тематичною константою, можна рахувати монотемним. Наступні ЛТЛ, запозичені з научно-популярного тексту, групуються за двома темами: I.(1) dolphin – (2) all his relatives – (3) the bottle – nosed dolphin – (4) a propoise; II.(1) probe … intelligence of dolphins – (2) intelligence tests – (3) experiments – (4) investigators – (5) researchers – (6) electrodes – (7) delphin’s brain – (8) electric switch. Тут ми маємо справу з багатотемним текстом, в якому тематичні ланцюжки переплітаються. Вся сукупність тематичних ланцюжків текста утворює так звану лексичу тематичну сітку [12;30].

Тема, представлена великою кількістю повторів, виявляється більш важливою, ніж тема, представлена меншим складом.

В залежності від локалізації ключового фрагменту і об’єму його семантичної сфери слід розрізняти два основних види текстових структур: дедуктивні та індуктивні. В дедуктивній структурі розвиток думки проходить від загального до часткового; в якості смислового стержня текстового відрізку, наприклад абзаца, виступає зачин, розміщенний на його верхній межі. Всі решту речень, які розвивають основну думку, виражену в зачині, складають так звану коментуючу частину уривка. Важливо вміти розрізняти: а) зачин, який виконує структурно-організовуючу функцію, та б) зачин-узагальнення. Проілюструємо їх прикладами: a) This is how the language laboratory works. In a classroom there are … ; b) There is some confusion as to what air-conditioning is. By some it is understood to mean … ; by others it is held … . Поряд з ініціальним реченням узагальнення в зачині може приймати форму слова-поняття з наступним його розкриттям: A woman. A solitary woman of some thirty years of age: tall; well-formed; handsome; miserably dressed…(Dickens). Розвиток думки в коментуючій частині смислового сегмента підрозділяється на наступні основні види: а) пояснення, яке може супроводжуватись прийомом ділення думки; б) ілюстрація основної думки за