О, є не чергуються з і:

- коли ці звуки випадні чи вставні: марка - марок, мозок - мозку, садок - садка, гривня - гривень, човен - човна;

- між приголосними у корені слова, у звукосполученнях -ер-, -ор-, -ов-: зерно - зерна (і зерен), сорт - сорту, ковдра - ковдри, ловкач - ловкача, але при словотворенні наявні відхилення: прорвати - прірва;

- у звукосполученнях -оро-, -ере-, -оло-, -еле-: ворона, воротар; берег, череда, Черемош, черемха;золото, голос; велет, зеленавість, пеленгатор. Але порівняйте: пелена - пелени - пеленонька; солома - соломи - соломка і череда - череди та черідка; дорога - доріг - доріженька;

(ВИНЯТКИ: моріг, оберіг, поріг, просторінь, сморід чергування відбувається).

- у наголошених словотворчих частках -вод, -воз, -пос, -роб, -ход:

екскурсовод, електровоз, виконроб. Але порівняйте: газопровід, тихохід, вивіз, У словотворчій частині -хід завжди виступає -і: захід, винахід, винахід;

Чергування е - о після шиплячих, дж та й

Е: вживається перед м'якими приголосними й перед складами з е або и: женьшень, щеміти, щеня, кошеня, печеніг, вечеря, жерех;

О - перед твердими приголосними та перед складом з а, о, у, и: щовечора, йоржик, йод, бережок, чорнобривці, учорашній, шокува-ти, чотири.

Ці правила іноді порушуються під дією аналогії. У словах типу чашечка, ложечка, смужечка після шиплячих пишеться е, бо ч після складів із шиплячими в давнину був м'яким.

Чергування у з в, і з й чи та (та й)

Для культури мовлення (особливо писемного) велике значення має правильне вживання у - в, і - й, та - та й: у хвилях Дніпра (а не в хвилях Дніпра); в Олега (а не у Олега) тощо. Щоб не помилитись під час добору цих звуків, звукосполучень, запам'ятаймо правила чергування їх.

У вживається:

У заголовках: «У розкрите вікно сад вечірній заглядає...» (Сос). «У не-ділю рано зілля копала...» (Коб.). «У неділеньку у святую...» (Шевч.). «У чорну хмару зібралася туга моя» (Укр.). «Українські казки» (3 газ.). «У рідному куточку» (Чех.).

На початку речення перед приголосним. Порівняйте з реченням, у якому після прийменника слово починається на голосний звук: У ранковому лісі линув солов'їний спів. В Оленки карі очі.

Після розділових знаків перед приголосним.

Порівняйте:

1. Сходило сонце. У ранковій тиші ніжно війнуло леготом.

2. Якби я була журналістом чи письменником, то написала б книгу- і усе в ній про маму, про її дбайливі руки, неспокійне серце.

3. Вона бум врочиста: у неї сьогодні свято.

4. Дівчина побачила Олексія і вмить згадала: у неї на голові кіснички, мов у ляльки, та ще й різні, бо один загубився десь із-поміж соняшників... Оте сухе колюче соняшничиння стягне з голови будь-що!.. В юних голубих очах заблищали озерця...

5. Донька вже оглянулась, уже впізнала родину - побігла їй назустріч.

Між приголосними: Рясніють у полі червоні маки.

Перед в, зв, льв, св, хв, ф тощо незалежно від того, який звук у препозиції: Ми вслухалися у вечірню тишу. Навчалась у Львівському університеті. Ольга відчула у звертанні гнів і відчай водночас. Дівчина була у світлій синювато-фіолетовій сукні, що аж горіла дрібненькими блискітками, наче вогниками. Пташа пурхало у фіолетових гронах бузку..

запам’ятайте: вдивовижку (а не удивовижку), вдячливий (а не удячливий); Убангі (а не Вбангі), узвіз (а не взвіз), улюбленець (а не влюбленець). У поданих лексемах у з в не чергуються, оскільки ці звуки виступають префіксами, у яких (на відміну від прийменників) чергування дещо обмежене. Порівняйте: взірець, взвод, взаємний, взагалі і взгір'я та узгір'я.

В пишеться:

Перед голосним - незалежно від позиції та від попередньої літери: Була в осінньому пальті (Гонч.). В осінньому пальті вже холодно. Сергій був в осінньому пальті.

Між голосними: Говорилося в офіцерському клубі традиційне: про чисте новорічне небо, про мир над планетою, про офіцерські зірки, що лягають на мужні плечі.

Після голосного звука перед приголосним: квіти в дарунок; яблуня в садку, хата в зелені; небо в зорях; поле в зеленому збіжжі; шукає успіх свій причал і в щирості, щедрості, сумлінності.

У з в не чергуються:

Перед будь-яким звуком, якщо чергування змінює значення сло-ва. Порівняйте: враження (уявлення) й ураження (пошкодження, травма); уставний (від устав) і вставний, уставний (від вставляти); уряд (держав-ний орган) й уряд та вряд (прислівник).

У словах іншомовного походження: вексель, Візантія, ультра, Уельс, узбек, уніфікатор, Урарту, урати, урду, устрій.

Якщо слово без в чи без у не вживається: васильки, верба, вдячний, водограй, весілля, вишня, віття, Віта, вітчизна, волошки; Урал, ураган, учень, усвідомлювати, університет, універмаг, Улан-Уде, урок.

І пишеться:

У заголовках, рубриках, назвах видань та при зіставленні понять: війна і мир; батьки і діти; графіка і орфографія (чи графіка та орфогра-фія); село і люди; брат і сестра; брати і сестри; українська мова і культу-ра мовлення (чи українська мова та культура мовлення).

На початку речення перед приголосним: І ніхто-ніхто їх не визво-лить і вже не врятує, і ніхто навіть нічого не знатиме й не почує про них. Ніч. Чорна безмежна ніч (Багр.).

Після розділових знаків перед приголосним: Утікають назад і лі-си, і пустелі, і пасма гір, і безліч рік та тьмяних озер (Багр.). Він глянув - і все зрозумів. Дивилася на свого Йванка й гукала: «Іванку, сину, іди-но мерщій - батько кличе!» (Тер.). Ба, яке небо низьке й сіре!.. І Петрові на-раз уявилося все одразу: і колектив, і дитячий будинок, і майстри, і на-чальники дільниць, начальники всіх