Термінологічний статус "професійного жаргонізму" встановився значно пізніше від решти соціальних діалектів. Зокрема, Б.А.Ларін висловлює припущення щодо існування цієї мовної категорії, полемізуючи з тезою, що ніяких спеціальних професійних мов немає, а є лише професійна термінологія в літературних та інших мовах: "...Ми ще дуже далекі від такого досконалого арго, при якому можна було б стверджувати, що в цього професійного терміна немає синоніма чи він уживається в своєму "точному" значенні" [7, 72]. Тлумачення професійного жаргону, яке враховує теоретичні припущення Б.А.Ларіна, подається в академічному виданні "Сучасна українська літературна мова": "Особливістю професійних жаргонізмів є відсутність системності в їх функціонуванні, лаконічна образність, здатність до проникнення в інші професійні лексичні системи, в побутове розмовне мовлення і навіть у спеціальну літературу. Професійні жаргонізми мають, як правило, експресивно нейтральні відповідники в загальнонародній мові і в професійних словниках" [12, 203].

На думку Л.П.Крисіна, за своїм соціальним та комунікативним статусом професійні жаргони характеризуються суттєвою особливістю: "носії професійного жаргону є диґлосними (поліґлосними): для невимушеного професійного спілкування вони використовують професійний жаргон, для офіційного, особливо писемного, спілкування - спеціальну підмову, а поза цими ситуаціями, при спілкуванні на непрофесійні теми і поза професійним середовищем вони користуються літературною мовою, а також місцевим говором або просторіччям". Професійні жаргони, на думку дослідника, "поєднують у собі комунікативні ознаки стилю і соціальні ознаки корпоративного (групового) жаргону, адже їх використання залежить від умов спілкування (ситуації, мети, теми, адресанта), і кожен жаргон має суворо визначене, обмежене середовище, за межами якого він незрозумілий" [6, 67].

На противагу поняттю "професійний жаргон" Л.О.Ставицька вводить поняття "професійна розмовна мова". Дослідниця зазначає, що "в сфері певної професійної комунікації іноді з'являються такі номінації, що позначають явища або поняття непрофесійної діяльності: екзистенційна, інтимна, емоційно-психологічна сфера особистості, оцінки-характеристики, життєві побутові ситуації, міжособистісні стосунки тощо. Такі номінації на лексичному рівні звичайно зберігають зв'язок із первинною професійною сферою, але референція їх значно віддаляється від останньої, і тому до них варто застосовувати термін "професійна розмовна мова" [10, 39].

Дослідник сучасного американського військового сленгу В.В.Балабін також відносить жаргон до ненормативної, неформальної, стилістично зниженої, функціонально обмеженої мови, наголошуючи, що сленг використовується американськими військовослужбовцями "з метою здійснення певних мовленнєвих функцій і поєднує різні категорії лексики: просторіччя, військово- професійні жаргонізми, сленгізми-скорочення, кодові найменування, військову сленгову фразеологію, арготизми, вульгаризми тощо" [2, 44].

Лексика жаргону проникає в літературну мову через просторіччя та мову художньої літератури. Мова друкованих ЗМІ, як і мова художньої літератури, якраз і є тим плавильним казаном, де спостерігається динаміка переходу жаргон - жаргонізована розмовна мова (загальний сленг, загальний жаргон) - просторіччя - літературна мова. Відзначаючи потужний вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, серед причин цього феномену дослідники називають насамперед "детабуїзацію мови ЗМІ", декларовану ними свободу слова, а також входженням у публічне життя представників різних соціотипних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення [4, 1].

Отже, реальне соціокультурне розмаїття сучасного суспільства, його складність об'єктивно відображаються в мовній культурі, ядро якої становлять кодифіковані сфери. Значна частина членів суспільства входить у різні субкультури, які виявляють помітні відмінності одна від одної. Так, антисоціальні елементи створюють шар лексики (арго), що відрізняють ці корпоративні групи від іншої частини суспільства з функціональною метою езотеричної комунікації. Окремі соціальні групи в спілкуванні виокремлюють жаргон, тобто мовлення, яке має за основу експресивну функцію й пейоративне значення його одиниць.

Список використаних джерел

Арапов М.В. Сленг / М. В. Арапов // Большой энциклопедический словарь // Языкознание / [под ред. В. Н. Ярцевой]. - [2-е изд.]- М., 1998. - 461с.

Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 / Балабін Віктор Володимирович. - К., 2002. - 308 с.

Бодрийар Жан. Общество потребления. Его мифы и структуры / Бодрийар Жан.; [пер. с фр., послесл. и примеч. Е.А.Самарской]. " М.: Республика; Культурная революция, 2006. - 269 с.

Гордієнко В. А. Формування загального сленгу в сучасній російській мові: автореф. дис. на здобутя наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 "Російська мова" / В. А. Гордієнко. - К., 2006. - 17 с.

Иванова Н.С. Язык молодежи и его субкультурная природа / Н.С. Иванова // Известия Уральского государственного университета. - 2007. - № 50. - С. 122-128.

Крысин Л.П. Соцолингвисические аспекты изучения языка / Л. П. Крысин. - М. : Наука, 1989. - 188 [2] с.

Ларин Б.П. К лингвистической характеристике города: Несколько предпосылок / Б. П. Ларин // Известия Ленинградского гос. пед. ин-та им. Герцена. - Л., 1926. - Вып. 1. - 176 с.

Маковский М.М. Взаимодействие ареальных вариантов "слэнга" и их соотношение с языковым стандартом / М. М. Маковский // Вопросы языкознания. - 1963. - № 5. - С. 2130.

Синельникова Л.Н. Социолингвистика: Настоящее время / Л. Н. Синельникова // Социолингвистика: ХХІ век. - Луганск - Женева - Цюрих, 2002. - С. 16 - 27.

Ставицька Л.О. Жаргонна лексика у мові сучасної української газети / Л. О. Ставицька // Українська періодика: історія і сучасність. Доп. та повід. шостої