УДК 811.161.22 373.45: 821.161.2-3.Ж1, Д1 / 7.08

Гудима Н.В.

МОВНІ ПРИЧИНИ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ТВОРАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИХ ПРОЗАЇКІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ СЕРГІЯ ЖАДАНА ТА ЛЮБКА ДЕРЕША)

У статті проаналізовано причини та шляхи проникнення слів іншомовного походження у мову творів сучасної постмодерністської прози, подано найуживаніші лексичні запозичення, що функціонують у творах Сергія Жадана "Біг Мак2" та Любка Дереша "Культ", "Трохи пітьми або на Краю світу".

Ключові слова: запозичення, адаптація, процес, функціонування, активізація.

Кінець XX - початок XXI ст. - час неймовірного розширення політичних, економічних, наукових та культурних зв'язків України з іноземними країнами. Наш час характеризується зростанням мовних контактів між країнами, їхніми представниками, носіями мов. Одним із яскравих прикладів вияву таких взаємовпливів є запозичення слів. Питома вага іншомовних запозичень у лексичній системі кожної мови безперервно зростає, постійно збагачує словниковий склад сучасних мов та впливає на їхній розвиток. Адже відомо чим глобальніші зміни в житті, тим інтенсивніші зміни в лексиці. Лексичний склад сучасної української літературної мови зазнає безперервно та нерівномірно модифікацій. Сьогодення насичене саме тими подіями, які спричиняють значне оновлення нашого словника.

Мова кожного народу функціонує й розвивається у контексті мов світу, тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечать об'єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномена - мови [10, 24].

Процес запозичення слів з інших мов зумовлений певними чинниками. Цьому сприяють як соціальні, а саме: можливість українських громадян вільно подорожувати в інші країни, так і зворотній процес; відкритість українського суспільства; участь українських представників у різних міжнародних конкурсах (мистецькі фестивалі, спортивні турніри); розвиток міжнародної комп'ютерної мережі; посилення зацікавленості до вивчення іноземних мов (зокрема обмін учнями, студентами), так і лінгвальні чинники.

Для української мови в останнє десятиліття характерними є такі процеси запозичення лексики: збільшення кількості слів іншомовного походження та розширення їхньої актуальності. Запозичення слів іншомовного походження включає їхнє неодноразове застосування на рівні мовлення, входження у лексико-семантичну систему української мови та засвоєння згідно із законами цієї мови. Усі проникнення чужомовних слів знайшли відбиття в текстах сучасної української художньої прози.

Проблема входження та адаптації запозичень є надзвичайно актуальною для сучасних слов'янських мов і постійно викликає зацікавлення науковців. Запозичення іншомовних слів до лексичного складу сучасної української літературної мови були предметом дослідження таких науковців, як Л.Крисін, М.Брицин, В.Виноградов, Ю.Жлуктенко, Л.Баранникова, А.Бурячок, Б.Головін, Д.Лотте, І.Огієнко, С.Семчинський, А.Марті, В.Акуленко та багатьох інших. Проблемам запозичення присвячено чимало праць сучасних дослідників. Серед них праці О.Лисенка, Г.Сергєєвої, С.Рижикової, Л.Чурсіної, Д.Мазурик, О.Стишова, О.Тодора, В.Сімонок тощо, де розглянуто процес запозичення слів як ефективний спосіб збагачення лексичного складу мови (О.Лисенко, Г.Сергєєва, Д.Мазурик, О.Стишов). В.Сімонок аналізує лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів у сучасному українському дискурсі.

Актуальність нашої статті зумовлена потребою систематизації основних причин (мовних та позамовних) виникнення іншомовних слів у сучасній українській літературній мові.

Мета статті - дослідити природу лінгвальних (мовних) причин уходження іншомовної лексики у твори сучасних українських постмодерністських письменників (на матеріалі творів Сергія Жадана "Біг Мак2" та Любка Дереша "Трохи пітьми або на Краю світу" й "Культ").

Об'єкт дослідження - іншомовні запозичення у творах сучасних українських прозаїків.

Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань: 1) виявити склад нових слів і нових значень, запозичених з інших мов в українську; 2) визначити мовні та позамовні чинники поповнення мови творів С.Жадана та Л.Дереша словами іншомовного походження.

В.Лопушанський та Т.Пиц поділяють причини появи нових слів на екстралінгвістичні та інтралінгвістичні. До екстралінгвістичних причин належать контакти між народами, які передбачають близькість географічного розташування, економічно-промислові, політичні, культурні та наукові зв'язки. До інтралінгвістичних причин запозичень іншомовних слів автори відносять: - потреба у поповненні, а то й створенні якоїсь лексико-семантичної групи, відсутньої або недостатньої в певний історичний момент у мові, що запозичає; - потреба у семантичному обмеженні питомого слова, усуненні його багатозначності; - вищий ступінь термінологічної визначеності запозиченого слова, яка склалася в мові - джерелі, порівняно з існуючим у мові, що приймає, відповідником [6, 7-8].

Однією із зовнішніх (екстралінгвістичних) причин мовних змін є контактування мов. М.Кочерган зазначає, що контактування мов може бути зумовлене такими чинниками: запозичення лексики і фразеології, засвоєння артикуляційних особливостей іншої мови, зміною наголосу, зміною у граматичній будові мови, зміною у словотворі [5, с.153].

У працях В.Сімонок запозичення неодноразово є предметом дослідження. Автор зазначає, що причиною запозичень можуть бути переваги однієї мови у якійсь галузі, або "... як говорять, престиж (престиж народу у військових, політичних, економічних відношеннях; духовному, літературному, науковому, релігійному житті тощо)" [7, 226].

ЛАрхипенко зводить моду на запозичення та престижність іншомовного слова у єдину групу запозичень, яку називає соціально-психологічною. Ця група запозичень часто приводить до невиправданих запозичень і до засмічення мови, яка запозичує. Авторка виділяє 2 групи причин запозичень іншомовної лексики. Насамперед, екстралінгвальні, які в свою чергу поділяються на економічні, суспільно-політичні, культурні та культурно-побутові, наукові, соціально-психологічні причини та лінгвальні. Різні мови мають різний темп розвитку, що може бути зумовлене різними соціально-економічними, матеріальними та духовними умовами життя того чи того народу [1, 6].

Причиною появи запозичень у сучасній українській літературній мові може бути і розвиток семантичної системи: "Слова не тільки шліфувались, але й частково зникали в силу різних обставин.