Сучасна українська байка як "жанр сугубо людинознавчий"[6, 18] гостро реагує на події суспільного життя, відстоює соціальні принципи, шукає нові форми спілкування з читачем. Набули поширення "маленькі" байки, витискаючи певною мірою "ваговиті" форми байки.

Майстерність байкаря М.Годованець вбачав у такому: "Чітка, актуальна ідея твору, поетичність малюнка, конкретність і характерність образу, логічно і жваво змальований сюжет, сатирична гострота, чітка й афористично висловлена мораль" [6, 18]. А щоби досягти вершин майстерності, байкар має досконало володіти мовою. "У своїй образній простоті мова здатна виразити високу поетичність, мудрість, економність вислову, життєву правду" [6, 22].

Емоційність, експресивність мови байок Павла Глазового, Микити Годованця, Віталія Нечитайла та ін. значною мірою забезпечується, зокрема, широким і творчим використанням фразеологічних одиниць. Прийоми експресивного використання усталених виразів можуть бути різноманітними: "введення їх у контекст без зміни значення і структури, семантичне обігравання і перетворення їх складу" [9, 32].

Фразеологічні одиниці використовуються у текстах байок для характеристики людських стосунків, дій, стану, явищ природи і суспільства, мови персонажа тощо: Зевесе! - Бога умовляю - / Допоможи найти пропаще, / У жертву дам ягня найкраще! - / Аж гляне - серце мре, / Дрижать, німіють ноги: / В кущах Лев бичка дере [4, 193]; - Скажи, Зозуле, скільки іще літ / Топтати ряст і цілувати цвіт? / - Ку-ку! Ку-ку! - кує вона в одвіт [11, 22]; Коли Петро Петрович коло мене вився - / Як кішечка ходив і ангелом дивився; / Людина смирна, люба, мила. / А в Крісло сів - / Ніс вище голови підвів, / Ну чисто тигра гострозуба. / Вже до інфаркту чотирьох довів... - / не в Кріслі суть була: / Суть - голова пуста, душа гнила [5, 165]; Радісінький Шакал в ущелині гуляє / Немов оказії шукає. / - Чому радієш так? - / Пита глузуючи Їжак. / Хіба не знаєш? Лев одкинув ноги [8, 18]; Коли потраплять в сіті / Великі хижаки, / То їх лише за зябра / Легенько потрясуть, / А потім в іншу річку / Гуляти віднесуть [2, 327].

Отже, творче використання багатств української мови, боротьба з мовними штампами, уміння "мислити батьківською мовою" [6, 23] робить байку популярною, розвиває й удосконалює її форму і зміст, підносить до літературних вершин.

Список використаних джерел

Боровиковський Л. Твори. К.: Рад. письменник, 1957. - 283 с.

Глазовий П. Сміхологія. - К.: Дніпро, 1989. - 264 с.

Глібов Л. Твори. - К.: Дніпро, 1982. - 231 с.

Годованець М. Байки. - К.: Дніпро, 1968. - 294 с.

Годованець М. Байки. - К.: Рад. письменник, 1987. - 302 с.

Годованець М. Слово про байку. Роздуми у творчій лабораторії. - Вінниця: Континент- Прим, 2003. - 80 с.

Гребінка Є. Вибрані твори. - К.: Держлітвидав України, 1949. - 252 с.

Гулак-Артемовський П., Боровиковський Л., Забіла В., Петренко М. Вибране. - К.: Веселка, 1968. - 263 с.

Ковальов В.П., Бойко О.В. Фразеологізми в художньому мовленні // Українська мова і література в школі. - 1985. - №10. - С.32-36.

Маркітантов Ю.О. Фразеологізми в поетичному тексті: функціонально-стилістична класифікація у світлі ідей Л.А.Булаховського // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Філологічні науки. - Кам'янець-Подільський, 2001. - Вип. 5. - С. 136-138.

Нечитайло В. Любасні фокуси. - Кам'янець-Подільський, 1997. - 57с.

Русанівський В.М.. Історія української літературної мови. - К.: АртЕк, 2001. - 392 с.

Сковорода Г. Літературні твори. - К.: Наук. думка, 1972. - 436 с.

Українська байка / Худож.-оформлювач А.С.Ленчик. - Харків: Фоліо, 2007. - 317 с.

Хропко П. Національна основа творчості Леоніда Глібова // Дивослово. - 2001. - № 2. - С.55-61.

Sample of characteristic language of Ukrainian authorial poetical cock-and-bull story 19-21 centuries is been done in this article, besides such its elements as idiomatic expressions, preludes and proverbs in the dynamics of genre.

Key words: genre and forms of cock-and-bull story, functions of idiom units, language of Ukrainian authorial poetical cock-and-bull story.

УДК 811.161.2'373.611

ВєркЕщук І.С.

АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФАКТОРІВ, ЯКІ ЗУМОВЛЮЮТЬ СЛОВОТВОРЧУ

СПРОМОЖНІСТЬ ТВІРНИХ

У пропонованій розвідці розглянуто аспекти вивчення факторів словотворчої спроможності різних лексико-тематичних груп твірних слів. Проаналізовано та охарактеризовано погляди відомих науковців на реалізацію словотворчої продуктивності. Встановлено, що дериваційний потенціал різних лексико-тематичних груп твірних залежить від низки лінгвальних та екстралінгвальних чинників.

Ключові слова: дериват, твірне слово, чинники, словотворча спроможність, лексико- тематична група.

Основоцентричне дослідження словотвору передбачає встановлення чинників, що регулюють словотворчу поведінку різноманітних класів твірних лексем. Виявлення таких факторів важливе в сучасній дериватології, оскільки дає змогу встановити певні закономірності процесів словотворення, спрогнозувати утворення нових дериватів, з'ясувати причини нереалізації словотворчої спроможності твірних в окремих семантичних позиціях тощо. Тому ставимо за мету проаналізувати основні аспекти вивчення чинників, які впливають на словотворчу спроможність твірних лексем.

Проблему чинників, які регулюють словотворчу поведінку твірних, вивчало чимало дослідників, хоча на сучасному етапі вона залишається недостатньо вивченою. Так, у російському мовознавстві дослідженням цього питання займались такі вчені, як О.Земська [6], І.Милославський [14], В.Лопатін [12], І.Улуханов [17], Л.Денисик [4], М.Капраль [8] та ін. В українському мовознавстві цього питання торкались В.Ґрещук [3], З.Валюх [2], Н.Клименко [10], О.Микитин [13], І.Джочка [7], Р.Бачкур [1]