Вони х розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд :

Поділ за предметною ознакою

Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності) Предметна ознака

Географічні реалії (степ, прерія, арик)

Етнографічні реалії: побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об'єкти, міри і гроші (таверна, кокошник, передовик, гопак, гуцул, аршин.)

Суспільно-політичні реалії:

Адміністративно-територіальний устрій:

Адміністративно-територіальні одиниці: Губернія, область, департамент, графство, воєводство Б) Населені пункти:

Аул, станиця, хутор, стійбище

Деталі населеного пункту: Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд

Органи та носії влади: А) органи влади:

Народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхня палата Б) Носії влади:

Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар

Суспільно-політичне життя:

Політична діяльність та діячі: Більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки Б) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі): Партизани, карбонарії, західники, слав'янофіли

Соціальні явища та рухи ( і їх представники) Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі

Г) Звання, титули, звернення:

Бакалавр, князь, принц, містер, сер, мадам Д)Заклади:

Облвно, загс, золотий стіл, торгпредство Е) Учбові заклади і культурні установи: Десятилітка, коледж, ліцей, кампус Ж) Стани та касти ( і їх члени ):

Дворянство, купечество, юнкерство, джентрі, дворянин, самурай, мужик З) Станові знаки і символи: Червоний прапор, півмісяць, свастика

Військові реалії:

Підрозділення:

Легіон, фаланга, табір, орда, сотня Б) Зброя:

Арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка

Обмундирування:

Шлем, кольчуга, кітель, ківер, бушлат Г) Військові, службовці і командири: Отаман, єсаул, сотник, гардемарин, унтер Місцева ознака

Свої реалії - це більшою частиною ісконні слова даної мови: ель (ale - світле англійське пиво)

Чужі реалії - це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об'єктів, або транскрибовані реалії іншої мови:

Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник (рос.)

Переклад реалій, як слів специфічних для певного народу або країни, вимагає від перекладача особливої уваги. Хоча мова йде про поняття та предмети, яким можна дати точний опис та визначення, при передачі їх на мову перекладу, можливі значні відхилення та варіанти. Це пов'язано з тим, що по частоті вживання, по ролі в мові, по побутовому характеру слова, що виступають в якості назв таких реалій, не мають термінологічного забарвлення; вони не вирізняються навіть в найбільш буденному контексті оригіналу, не вирізняючись в ньому стилістично, є звичними для мови оригіналу і саме тому при їх перекладі виникають труднощі.

Зрозуміло, що аби правильно передати означення предметів, про які йдеться в оригіналі, і образів, пов'язаних з ними, необхідно мати певні знання про ту дійсність, що про неї йдеться у тексті оригіналу. В теорії перекладу такі знання називають "фоновими знаннями". Тобто сукупність уявлень, про те, що являє собою реальний фон, на якому розгортається картина життя іншої країни та народу. Фонова лексика - слова або вирази, що несуть в собі додатковий зміст та певні семантичні та стилістичні відтінки, які накладаються на основне значення, і є загальновідомими людям, що належать до певної мовної культури. Г.Д. Томахін, припустивши певну градацію фонових знань, визначив поняття фонових знань, як таких, що пов'язані з національною культурою та притаманні певній етнічній та мовній спільноті. Так як вони базуються на масовій повсякденній свідомості носіїв мови та культури, де поряд з повсякденними побутовими знаннями представлені , в певній мірі, знання наукового характеру, що набуваються в процесі виховання людини в певній культурі, через різні засоби освіти та передачі інформації.

Існує чотири способи перекладу, або, навіть правильно було б сказати, передачі реалій :

По-перше, це транслітерація або транскрипція (повна або часткова ), безпосереднє використання данного слова, що означає реалію, або його кореня в написанні літерами мови перекладу або в поєднанні з суфіксами мови перекладу

По-друге, утворення нового слова або словосполучення для означення відповідного предмету на основі елементів та морфологічних відносин, що вже реально існують в мові. В своїй основі цей переклад описовий.

Третій способ - використання слова, що має близьке значення, хоча і не тотожнє, до значення реалії, яка перекладається.

Четвертий спосіб - гіпонімічний, або узагальнено-приблизний переклад, при якому слова мови перекладу, що називають поняття виду, передаються словом мови перекладу, що називає поняття роду[7, 89].

Перший спосіб перекладу реалій дуже широко використовується. Немає такого слова, яке не можна було б перекласти на іншу мову, хоча б описово.

Але транслітерація необхідна саме тоді, коли треба дотриматись лексичної стислості означення, аби зберегти звичність слова, яку воно мало в мові оригіналу, і разом з тим підкреслити специфічність предмету або поняття, що перекладається і не має відповідника в мові перекладу. Дуже часто іншомовні слова переносяться в мову перекладу саме для того, щоб виділити відтінок специфічності реалії. Коли слово, яке транслітерується, вживається або рідко, або вперше переноситься в текст перекладу, то буває необхідно надавати і коментуюче пояснення і відповідний контекст.

Другий спосіб перекладу реалій (утворення нового слова або слово- сполучення ) в перекладах на українську мову використовується не так широко, як перший спосіб.

Третій спосіб передачі слів, що означають інонаціональні реалії, полягає в використанні слів рідної мови, що означають щось наближене