УДК 801.77 (047.1)

ПоНАПСЬКА О.І.

ХУДОЖНЯ ДЕТАЛЬ У РЕПОРТАЖІ ЯК ЗАСІБ ЗБУДЖЕННЯ ЧИТАЦЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ

У статті розкривається проблема використання у репортажних жанрах художньої деталі як засобу текстотворення та збудження читацької рефлексії з метою впливу на формування ставлення аудиторії до подій об'єктивної дійсності, до автора, до газети і навіть до самої держави.

Ключові слова:репортаж,рефлексія, художня деталь, ноемія, об'єктивна дійсність.

У процесі сприймання будь-якого тексту читач використовує запрограмовану автором актуалізацію засобів текстобудови. Разом з тим, в засобах текстобудови містяться вказівки на нормативи дій, які призводять (чи не призводять) до розуміння певних запрограмованих автором смислів чи метасмислів його твору.

У нашому дослідженні ми маємо на меті вивчити окремі запрограмовані автором засоби текстобудови, що сприяють розумінню і творенню певних соціально адекватних смислів і метасмислів конкретного твору в процесі мислення.

Ведучи мову про здатність окремих засобів текстопобудови призводити до розуміння смислу, маємо на увазі здатність цих засобів збуджувати рефлексію. Філософська енциклопедія подає таке визначення рефлексії: "Рефлексія - це форма теоретичної діяльності соціально-розвиненої особистості, спрямована на осмислення власних дій та їх закономірностей; діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини" [4, 499]. Звичайно, це далеко не єдине визначення рефлексії, але саме воно видається нам найбільш повним та логічним. Тому у нашому дослідженні ми будемо відштовхуватися саме від цього формулювання.

Під терміном "збудження рефлексії" розуміємо початковий усвідомлений момент процесу залучення читачем його власного досвіду під час осмислення тексту, оскільки, як зазначає Г. Богін, "рефлексія - це зв'язок між новим гносеологічним образом і тим досвідом, що є у людини" [1, 17].

Збудження рефлексії "дозволяє реципієнтові прийти до процесу миследії, що приводить до розуміння" [2, 116]. В свою чергу, розуміння ми подаємо як активний процес дії, результатом якого є засвоєння нового досвіду, а не сприймання заради сприймання. При цьому враховуємо, що розуміння можливе лише там, де є нерозуміння, оскільки першочерговим завданням рефлексії є створення нерозуміння, тобто усвідомлену потребу зрозуміти, початковим поштовхом до формування якої є саме збудження рефлексії.

Н. Колодіна звертає увагу на те, що в аналізі й дослідженні засобів текстопобудови, що сприяють збудженню рефлексії, важливим етапом є власне фіксація рефлексії, оскільки вона "дозволяє категоризувати засоби текстопобудови як за ознаками дій, так і за ознаками нового гносеологічного образу" [2, 116].

Розглядаючи поняття "фіксації рефлексії", Е. Юдін зазначає, що "фіксація рефлексії" - це зупинка, затримка рефлексії, що дає стійке і сформоване утворення" [7, 18]. Тобто читач може зупинити рефлексію і перетворити її у розуміння, оцінку, ставлення, власне людські почуття та ін.

У нашому дослідженні ми розглядаємо художню деталь та особливості її використання в репортажах як засобу текстопобудови, а також як засобу збудження авторської рефлексії. При цьому наголошуємо, що художня деталь - це не єдиний спосіб збудження читацької рефлексії у репортажних жанрах.

Художня деталь - явище і поняття не лише літературознавче. Воно широко використовується у різних видах мистецтва і вимагає комплексного дослідження з боку таких наук, як філософія, естетика, лінгвістика, семіотика та ін.

Проблемою дослідження художньої деталі займалися Н. Колодіна [2], Г. Богін [1], Г. Щедровицький [6], Е. Юдін [7] та ін. Проте поза увагою і літературознавців, і герменевтів залишилися особливості використання художньої деталі в журналістському тексті, зокрема у репортажі.

Досліджуючи художню деталь як засіб збудження рефлексії, ми відштовхуємося від системи мисленнєвої діяльності, що була сформульована і впроваджена в герменевтику Г. Щедровицьким [6]. Зокрема, враховуємо те, що схема мисленнєвої діяльності складається із трьох поясів (рівнів), в яких відбувається фіксація рефлексії: "в поясі предметних уявлень залучається досвід дій з предметними уявленнями; в поясі мислекомунікації залучається досвід дій в процесі комунікації; в поясі чистого мислення використовується досвід дій з парадигмами у невербальних схемах" [6, 286].

Художня деталь має здатність збуджувати рефлексію на всіх цих рівнях чи принаймні на якомусь одному з них, оскільки кожен рівень відповідає певній частині досвіду, а художня деталь містить ноеми, що мають смислову паралель і в об'єктивному світі людини, і в його рефлекторній діяльності. Будуючи схеми дії в процесі розуміння, читач кінцевою метою бачить розуміння сенсу. В такому випадку художня деталь - це засіб матеріалізації сенсу.

Саме в такому вигляді художню деталь почали використовувати спершу західноєвропейська та американська, а згодом і слов'янська журналістика. Ця особливість художньої деталі виявлялася саме в репортажних жанрах. На нашу думку, це пояснюється синтетичністю жанру репортажу. Тобто не зважаючи на те, що переважна більшість журналістикознавців відносять репортаж до інформаційних жанрів, проте лише йому "дозволено" поєднувати у своїй структурі елементи і риси аналітичних, художньо-публіцистичних і навіть художніх творів.

Зважаючи на те, що, як ми вже зауважили вище, художня деталь - це засіб матеріалізації сенсу через залучення до його розуміння власного життєвого досвіду читача, а сучасна журналістика спрямована на те, щоб не просто донести читачеві інформацію, але й сформувати його ставлення до фактів навколишньої дійсності, то художня деталь в репортажі (як найоперативнішому і найближчому до реального життя жанрі) відіграє роль прихованого, але дієвого збудника рефлексії.

Читач через аналіз сенсів завдяки фіксації рефлексії в процесі сприймання твору, зокрема і художніх деталей, може прийти до розуміння екзистенційних сенсів, до яких