Так, наприклад, в репортажі Я. Танькової "Як я була санітаркою в Чечні" [3] художня деталь, за допомогою якої журналістка описує власні відчуття та переживання, може бути інтерпретована відповідно до можливих суб'єктивних фіксацій рефлексії схеми мисленнєвої діяльності: "Починається екзекуція із засовуванням марлі в середину рани... Щоб не кричати, боєць гризе кушетку... Я потихеньку беру бійця за здорову руку і стискаю її. Він стискає у відповідь. Сильніше, ще сильніше... Кожен дотик до рани відбивається в цьому потискуванні. У мене хрустять пальці, але я терплю. Якщо вже він терпить... Дренаж. Зшивання. Хрускіт моїх пальців. Ще один прокол. Ще хрускіт... Починається перев'язка..." [3, 3].

Розгляд можливих фіксацій рефлексії на рівнях системи мисленнєвої діяльності може дати таку інтерпретацію. На рівні предметних уявлень рефлексія буде звернена до досвіду дії з уявленнями взагалі про лікарів, військову медицину та проведення операції без наркозу. На рівні чистого мислення фіксація рефлексії може сприяти баченню окремих сенсів. Наприклад, сенс віднесеності, що виявляється через збудження рефлексії над досвідом історичних знань. Читач може з'ясувати, що такий тип проведення операцій в польових умовах належить до певного історичного проміжку (періоди війн). Можливе також бачення сенсу переживання, даного імпліцитно. В даному випадку - це сподівання на те, що підтримка журналістки змогла полегшити страждання пораненого. Або сенс - оцінка особистості, тобто, по-перше, воїни (які воюють за власну державу) настільки духовно могутні, що здатні витримати будь-які фізичні випробування, а по-друге, звичайна людська підтримка здатна замінити будь-який знеболювальний засіб.

Фіксація рефлексії на рівні мислекомунікації як результат збудження рефлексії над досвідом інтерпретації репортажу Я. Танькової, може дати розуміння авторського ставлення до свого героя і до подій об'єктивної реальності, що є приводом до репортажного висвітлення. Саме тому не можемо оминути увагою того факту, що цей репортаж був написаний у 2004 році в середовищі, яке перебувало в стані війни. Разом з тим, опублікований він був у газеті "Комсомольская правда", що виходить друком в Росії (державі, яка ініціювала воєнні дії), та поширюється в Україні (державі, яка перебуває в тісних економічних і політичних зв'язках із Росією і на 2004 рік мала досить нестабільну воєнно- політичну ситуацію, спричинену "помаранчевою революцією"), Білорусії (що перебувала поза межами воєнних дій) і Грузії (в якій щойно завершилась "трояндова революція" і зростав конфлікт з Осетією). Відповідно читачі цих держав, інтерпретуючи репортаж Я. Танькової, спиралися на різний соціальний досвід, а отже, художня деталь, використана журналісткою, в процесі фіксації рефлексії на рівні чистого мислення призвела до появи різнорідних емоцій і формування різнорідного ставлення до події, до авторки, до газети і навіть до конфліктуючих сторін.

Отже, зважаючи на те, що репортаж - це жанр, який, по-перше, передбачає фотографічне відображення подій об'єктивної дійсності, а по-друге, обмежений газетним простором (чи телевізійним форматом), журналісти використовують художню деталь як засіб суб'єктивації оповіді, а також як засіб збудження читацької рефлексії з метою впливу на формування читацького ставлення не лише до описаної події, але й до газети, в якій працює автор.

Список використаних джерел

Богин Г.И. Схемы действия читателя при понимании текста / Г.И. Богин. - Тверь: Изд-во Тверского государственного института, 1989. - 324 с.

Колодина Н.И. Художественная деталь как средство пробуждения рефлексии / Н.И. Колодина // Герменевтика в России. - 1998. - Т. 1. - С. 115-119.

Танькова Я. Як я була санітаркою в Чечні / Я.Танькова // Комсомольська правда. - 2004.13 травня. - С. 1, 3.

Философская энциклопедия. - М.: Научная литература, 1967. - Т. 4. - С. 499.

Хом'як Т.В., Сєчіна А.М. Деталь у поетиці Миколи Хвильового / Т.В. Хом'як, А.М. Сєчіна // Вісник Запорізького державного університету. - 2002. - № 2. - С. 39-44.

Щедровицкий Г.П. Избранные труды / Г.П. Щедровицкий. - М.: Изд-во МГУ, 1995. - 476 с.

Юдин Э.Г. О соотношении рефлекси и деятельности / Э.Г. Юдин // Рефлексия в науке и обучении. - Новоросийск, 1984. - С. 15-23.

The article deals with the problem of using the art detail as one of the means of text-making (in reporting) and excitation of readers' reflection with the aim of influence on the formation of readers' perception of the events of outness, of the author, of the newspaper and even of the state.

Key words: reporting, reflection, art detail, noemia, outness.