виявив свою сутність, але й пожертвував нею, він витратив всі її сили на несення своєї ноші - Перстеня. Шлях виникає в поетиці Толкіна як глибинно індивідуальне становлення, пошук, особисто-вольове пізнання, випробування, повернення або спокута, і це знаходить своє вираження в мовній стихії героїв.
Моральний шлях Фродо до вершини був важкий, безліч випробувань випало йому, але він переборов себе, своє марнославство й егоїзм, ставши щирим рятівником. Динаміка становлення людської особистості з її кризами й переломами - от шлях Фродо, відзначений, як віхами, топонімами віртуального простору (The Shire - Bree - Bywater - the Barrow-downs; duckland - chetwood - the Marish - the Old Forest). І все це на тлі динаміки історії Середзем'я (людства) з її внутрішньою суперечливістю.
В "Порівняльному словнику міфологічної символіки в індоєвропейських мовах" М.М. Ма- ковський відзначає, що "дорога, шлях були символами долі, страждання, болю: латиш. Cel's "шлях", рос. колея, лат. саllis "стежка", але нім. qalen "мучити", рос. зло (kel-); ін. - англ. rad (суч. англ. гоаd
"дорога", але рос. "страдать" [11, 274]. На наш погляд, створюючи "Володаря Перстенів" з його особливою системою світоуявлення, Толкін будує свій світ в асоціативному зв'язку з історією реального світу, це здатність до більш повного збагнення світової культури й історії: просторові межі вимальовуються з топографічними подробицями на картах Середзем'я.
Містичний історизм Біблії, в основі якого лежить поняття "олам" - нескінченний потік часу, що вміщає все існуюче, - через історіософську концепцію Августина став, як зазначає С.С. Аверинцев, символом західноєвропейського типу мислення [2, 443-444]. Вчинок же, за етикою Августина, невідворотно детермінований не лише минулим, але й майбутнім -вже існуючою у вічності відплатою.
В маленькому гобіті Толкін сконцентрував позарелігійне мистецтво жити й умирати як самовизначення й вибір. Це горизонт особистості героя Толкіна, це є те, чого Августин торкнувся в Х-ій книзі "Сповіді", що вважається початком антропології.
Список використаних джерел
Павкін Д.М. Образ Чарівної Країни в романах Дж.Р.Р. Толкієна: лінгвокогнітивний аналіз: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Павкін Дмитро Михайлович. - Черкаси, 2002. - 221 с.
Аверинцев С.С. Литература Западной Европы раннего Средневековья // История всемирной литературы: в 8 т. - М.: Наука, 1984. - Т. 2. - С. 443-444.
Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика язика, сознания и культуры. - М. Academia, 2002. - 394 с.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества: Сб. избр. трудов. - М. : Искусство, 1979. - 432 с.
Буров А.А. Когнитолингвистические вариации на тему русской языковой картины мира. - Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2003. - 361 с.
Воркачев С.Г. Национально-культурная специфика концепта любви в русской и испанской паремиологии // Филологические науки. - 1995. - № 3. - С. 56-67.
Евсюкова Т.В. Словарь культуры как проблема лингвокультурологии. - Ростов-на-Дону, 2001. - С. 37.
Колесова Е.А. Лексика пространства в фольклорных текстах (на материале заговоров) / Автореф. дис. канд. Филолог. наук. - СПб., 2002. - 16 с.
Корнилов О.А. Язиковые картины мира как оражение национальных менталитетов. - М., 2000. - 357 с.
Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании язвковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М., 1988. - С. 143.
Маковский М.М. Символы жизни и жизнь символов. - М., 1996. - 329 с.
Мякшева О.В. Синтаксическая модель пространственных отношений: стилистический аспект // Проблемы речевой коммуникации: Межвузов. сб. научных трудов / Под ред. М.А. Кормилицыной. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2003. С. 226-229.
Постовалова В.И. Наука о языке в свете идеала цельного знания // Язык и наука конца ХХ века (1985-1995). - М.: Языки русской культуры, 1995. - С. 342-420.
Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка (Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства). М.: Наука, 1985. - 239 с.
Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры: Изд. 3-е, испр. И доп. - М.: Академический Проспект, 2004. - 992 с.
Tolkien J.R.R. The Lord of the Rings / John Ronald Reuel Tolkien. - London: Harper Collins, 1995. - 1137 p.
The article views the concept of the virtual space in JRR Tolkien's "The Lord of the Rings" trilogy as a vehicle through which a fragment of the linguistic picture of the world is manifested. The author analyzes linguistic incarnations of cultural, historical, ethnolinguistic and religious components in the toponymy of the secondary world created by Tolkien.
Key words: the virtual space, toponym, the linguistic picture of the wor