Отже, робоче тлумачення термінів таке: інтенсивний компонент семантичної структури слова (далі ІК) - це мікрозначення лексеми, що пов'язане з кількісно інтенсифікованою характеристикою позначуваного словом явища і співвідносне з логіко-філософським поняттям міри; параметричний компонент семантичної структури слова (далі ПК) - це мікрозначення лексеми, що пов'язане з якісною характеристикою позначуваного словом явища і співвідносне з логіко-філософським поняттям норми.

Окресливши теоретичне розуміння термінів, визначаємо, яке місце займають інтенсивний і параметричний компоненти в семантичній структурі лексичних одиниць.

ІК і ПК можуть уходити до лексичного значення одиниць, які у своїй структурі містять лише денотативний макрокомпонент значення, тобто не несуть ніякої суб'єктивної інформації про відображуване. Місце і роль цих компонентів у структурі денотатів є досить прозорими: вони, здебільшого, належать до ядерних денотативних сем і вказують на існування об'єктивних категорій. Так, ПК може позначати розмір, вагу, висоту, глибину тощо, наприклад, малий - великий, легкий - важкий, низький - високий, мілкий - глибокий. ІК може вказувати на швидкість, силу вияву певного явища, наприклад, швидкий - повільний, сильний - слабкий. У лексемах власне денотативного змістоутворення ІК і ПК легко роз'єднати.

Визначення місця ІК і ПК у семантичній структурі конотованих лексичних одиниць викликає значні труднощі, оскільки в лінгвістичній літературі не існує загальноприйнятої думки щодо самого складу конотації та її місця в семантичній структурі слова. Сучасне мовознавство репрезентує два підходи до пояснення конотації: 1) широке тлумачення цього терміна: конотація - це будь-які нашарування соціального, історико-етимологічного, морально- етичного, культурологічного і територіального характеру в структурі лексичного значення слова (М.Комлєв, В.Говердовський, В.Фляйшер); 2) вузьке розуміння значення конотації, яке є більш поширеним у лінгвістичних наукових студіях (В.Телія, Н.Лук'янова, І.Арнольд, Й Стернін, Е.Кузнєцова та ін.). їхні представники у складі конотації виділяють декілька елементів: емотивність, оцінність, інтенсивність, образність, стилістичне забарвлення. У своєму дослідженні ми послуговуємося тлумаченням терміна "конотація" у його вузькому значенні, яке має прагматичне забарвлення і реалізується у мовленнєвому акті. За орієнтир обираємо визначення "конотації", яке подає В.Телія: "конотація - семантична сутність, яка узуально чи оказіонально входить до семантики мовних одиниць і виражає емотивно-оцінне і стилістично марковане ставлення суб' єкта мовлення до дійсності під час її позначення у висловлюванні, яке набуває на основі цієї інформації експресивного ефекту" [6, 5].

Доведеною є думка про те, що конотативний макрокомпонент може бути не лише додатковим, факультативним, а й уходити до ядра лексичного значення слова. Н. Бойко у своєму монографічному дослідженні зазначає: "Граматичний і денотативно-сигніфікативний макрокомпоненти належать до обов'язкових для семантичної структури будь-якого повнозначного слова (номінативного знака), вони становлять систему взаємопов'язаних компонентів (сем) - категорійних, лексико-граматичних та власне лексичних. Усі інші макрокомпоненти мають статус факультативних. Однак у семантиці конкретного слова ця ієрархія може порушуватися. У такому разі необлігаторні макрокомпоненти виходять на перший план і займають позицію ядра семеми" [2, 82].

У процесі дослідження доходимо висновку про те, що більшість конотованих лексичних одиниць містять у структурі семантики ІК і ПК (або один із цих компонентів). Більше того, саме ці компоненти і є утворювачами конотації як такої. Підтверджуючи сказане, демонструємо схему семантичної структури конкретної лексеми, що функціонує в живому мовленнєвому акті. У реченні Ми з батьком гатили над усі сподівання влучно, раз за разом відстрілюючи від дерева всохлі гілки [1, 19] привертає увагу лексема гатили, яка в цьому контексті вжита, очевидно, в значенні "дуже активно стріляли". У структурі лексичного значення ця лексема має і денотатавний, і конотативний макрокомпоненти. Денотативний макрокомпонент включає в себе декілька сем, основною з яких є та, що позначає певну процесуальну дію - "стріляти". Цю сему відносимо до ядра лексичного значення слова. За певних обставих (у результаті існування суб'єктивної позиції автора, яка реалізується через мовну картину світосприйняття героя) дія інтенсифікується (підсилюється міра її вияву), здобуває параметричність (з'являється відхилення від певної норми) і набуває суб'єктивного звукового оформлення, у якому вже наявні семи оцінності та емотивності. І як результат цих семантичних транспозицій - поява експресивної лексичної одиниці. Як бачимо, структура лексичного значення лексеми "гатити" містить ІК і ПК. Цей факт не викликає сумніву. Однак важливо визначити, де розміщені зазначені компоненти і яку функцію вони виконують у структурі лексеми. "Гатити" (у значенні "дуже активно стріляти") позначає об'єктивну дію, яка, проте, має суб'єктивне під'рунтя. Отже, до якого макрокомпонента належать ІК і ПК? У результаті аналізу, доходимо висновку, що ІК і ПК розташовуються на межі денотативного і конотативного макрокомпонентів. Свою першооснову вони розміщують у денотативному ядрі і трансформуються в конотативні периферійні семи оцінки та емоції. Причому конотація цієї лексеми в зазначеному контексті не є факультативною, а виконує