у VII-ІХ ст., тоді їх вже було чимало. У "Повісті минулих літ" ці пункти називали градами" [3, 29]. Однак номінативна тотожність міст і сіл Подільського етнорегіону пояснює відбиток подій, що не закріпили свого циклу у мемуарно-історичних джерелах, тому що на території Поділля тривало руйнування міст і сіл турками і татарами, а ці руйнування "чинилися надміру і були нищівними" [11, 221]. Як бачимо, історичний компонент в топонімії обов'язковий. "Основні лінії топонімічної номінації, що йдуть від основних властивостей об'єкта і від людини і її діяльності, в умовах осілого і кочового способу життя одержують неоднаковий розвиток. Особливо помітна ця різниця для топонімів, що відображають людську діяльність. В умовах осілої культури в топонімах звичайно відображаються імена окремих людей (Іванківці, Дунаєвецький р-н, Хмельницька обл., Йосипівка, Старосинявський р-н, Хмельницька обл., Остап'є Підволочиський р-н, Тернопільська обл. тощо), їх заняття (Сатанів, Городоцький р-н, Хмельницька обл., Цикова, Чемеровецький р-н, Хмельницька обл.), прізвиська людей за місцепроживанням (Подолян), в пізніший час - прізвища прославлених людей (Хабаровськ)" [9, 88].
Так, дослідник Подільського етнорегіону Прокопчук В.С. зазначає, що "топоніми з'явились на межі переходу бродячих людських стад до осілого способу життя, коли виникла необхідність позначити важливі для оптимізації господарсько-побутового життя об'єкти, полегшити спілкування і взаєморозуміння. Оскільки оселилися перші родини в затишних і захищених місцях, багатих на природні запаси засобів існування (біля річок, озер, лісів, у долинах, поблизу печер тощо), то в топонімічних назвах і відбивалася, в першу чергу, природа краю" [6, 8]. Поряд з українцями на території Поділля перебувало чимало інших етносів (турки, вірмени, поляки і т.д.). І ця обставина теж наклала свій відбиток на місцеву топонімію.
Отже, історико-теоретичні основи дослідження топоніміки у фольклористиці дозволяють порушити проблему, що сприяє системному підходу до вивчення даної теми. Це дозволяє науковцю глибше підійти до пошуків тих шляхів районування Подільського етнорегіону, які виводять синтез поглядів на довершеність історії минулого та виявляють при цьому стан її змін у процесі сьогодення. Таким чином, топонімічну прозу Поділля (Центрального, Західного та Східного) можна репрезентувати тими мотивами, що відображають військові конфлікти, антропонімічні явища, цикл гідронімічних, родинно-побутових, реліктових форм, а також явища сільського господарства тощо.
Список використаних джерел
Артюх Л.Ф., Балушок В.Г. та ін. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. - К.: Доля, 1994. - 504 с.
Бабишин С.Д. Топоніміка в школі. На матеріалі Хмельницької області. - К.: Радянська школа, 1962. - 124 с.
Завальнюк О.М., Комарницький О.Б. Подільські містечка в добу Української революції 1917-1920 р.р. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. - 320 с.
Карпенко Ю.О. Топонімія Буковини. - К.: Наукова думка, 1973. - 239 с.
Кругляк Ю.М. Ім'я вашого міста. - К.: Наукова думка. 1978. - 152 с.
Прокопчук В.С. Топоніми рідного краю. Методичний посібник на допомогу керівникам краєзнавчих гуртків шкільних та позашкільних освітніх закладів. - К.: Рідний край, 1999. - 96 с.
Словник української мови: в 11 т. / За ред. І.К.Білодіда та ін. - К.: Наукова думка, 1973. - Т.4.
Словник української мови: в 11 т. / За ред. І.К.Білодіда та ін. - К.: Наукова думка, 1973. - Т.10.
Суперанская А.В. Что такое топонимика? - М.: Наука 1985. - 182 с.
Українська мова. Енциклопедія // Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М.П. та ін. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - 752 с.
Шевчук В.В. Про топоніми у легендах та переказах Поділля // Національно-культурний аспект вивчення україністики і полоністики: Матеріали Міжнародної студентської науково- практичної конференції 9 лютого 2006 р. - Санок - Кам'янець-Подільський. 2006. - 379 с.
Зап. 03.08.1999 р. Засна В.П. від Умової Інни Степанівни, 1926 р.н., осв. середня, пенсіонерка, працювала в колгоспі, українка, у с. Копистин Хмельницького р-ну Хмельницької обл. // РФ Навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець- Подільського державного університету, зшиток № 72. - С. 284.
Зап. 08.08.2004р. Іванюк О.М. від Матвійчук Надії Іванівни, 1936 р.н., осв. 7 кл., працювала в колгоспі, українка, у с. Ярославна Летичівського р-ну Хмельницької обл. // РФ Навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець-Подільського державного університету, зшиток № 114. - С. 8.
Зап. влітку 1980 р. Колотило Т.І. від Якіля Є.М., 1931 р.н., осв. вища, вчитель місцевої школи, українець, у с. Ягільниця Чортківського р-ну Тернопільської обл. // РФ Навчально- наукової лабораторії етнології. (Лекція).
Зап. Кисла А.М. від Кислої Євдокії Гаврилівни, 1914 р.н., осв. початкова, українка, у с. Прислуч Полонського р-ну Хмельницької обл. // РФ Навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець-Подільського державного університету, зшиток №37, Б.р., - С.92.
Зап. 30.08.1986 р. Кравчук Л.Д. від Ткачука М.П. 1908 р.н., осв. початкова, українець, у с. Марківці Красилівського р-ну Хмельницької обл. // РФ Навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець-Подільського державного університету, зшиток №10, рік запису 1986 р., - С. 409.
Зап. 30.10.1999 Поливко С. від Возьної М.В., 1925 р.н., осв. вища, вчитель, українка у с. Колиндяни Чортківського р-ну Тернопільської. обл. // РФ Навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець-Подільського державного університету, зшиток №72, 1999, - С.321.
Зап. 19.09.1982 Лосовська Л.О. від Лосовської Ганни Василівни, 1936 р.н., осв. початкова, українка у с. Коритне Білогірського р-ну Хмельницької обл. // РФ Навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець-Подільського державного університету, зшиток №2, 1982, - С.277.
Зап. Малікова Л.В. від Косенької Галини Францівни 1913 р.н., українка, у с. Вовковинці Деражнянського р-ну Хмельницької обл.