УДК 821.161.21РУД. 09:801.6

С. О.Протасова

Про форму віршованих творів Степана Руданського 60х років XIX століття

У статті досліджується поезія С.Руданського у зрізі метрики, ритмікистрофіки і римування У творах поета превалює силабіка (95%). Всі твори є строфічними, здебільшого мають катренну будову. Точні рими у віршах становлять 87%, число неточних рим не перевищує 6%. У своїх творахпоет надавав перевагу дієслівним (52%) ірізнограматичним (16%) римам.

Ключові слова: версифікація, силабіка, метрика, ритміка, строфіка, римування

С.Руцанський самобутній український поет, перекладач, громадський діяч, послідовник Шевченка, творчість якого охоплює понад два десятиліття з початку 50х до початку 70х років XIX ст. Окремі дослідники його творчості принагідно писали й про особливості форми йога поезій. Наприклад, А.Кримський у статті «Руданський і Драшманов» розмірковував про розмір перекладу Гомерової «Іліади» [7]. І.Франко у «Нарисі історії українськоруської літератури (до 1890 р.)» звертав увагу читачів на віршову майстерність «талановитого лірика» і «незрівнянош анекдотиста», який «...переклав 12складовим, неримованим віршем цілу Гомерову Іліяду...» та «...в ряді більших або менших поем, дуже студентського складу, описав коломийковими віршами... події козацьких гетьманів Мазепи, Скоропадського, Полуботка, Веляміна, Апостола, Мініха» [18, с.148149].

М.Гончарук у передмові до видання «Співомовок» (1988) С.Руданського зауважував щодо його версифікаційної майстерності таке: «Жоден з поетів тієї доби (після Шевченка і до Франка) не лишив такого багатства віршованих форм, як Руданський» [12, с.22].

П.Колесник у передмові до видання творів (1985) С.Руцанськош стисло подав такі міркування про його версифікацію: «С.Руцанський був справжнім віртуозом українського віршування. В період після Шевченка і перед виступом Франка жоден із українських поетів не дав багатства віршових форм, як Руданський. Коломийковий дистих, розбитий цезурою на чотирирядкові куплети, був улюбленим віршем його приказок. Але він же запровадив і найскладніші пісенні розміри з різноманітною строфічною будовою (дивоспів «Чумак», лірика), і ямби, що після Пушкіна і Шевченка стали класичними. Переклад лермонтовського «Демона» поет здійснив якраз чотиристопним ямбом, тобто розміром оригіналу. В баладахиебилицях він успішно застосовував хореїзований вірш. В громадській ліриці («Не кидай мене», «Наука», «Моя смерть») близький до нашої коломийки російський пісенний розмір, який так любив О.Кольцов» [10, с.24]. Ці ж дані, але в розгорнутішому вигляді подано у дослідженні П.Колесника «Степан Руданський: Літературний портрет» (1971) [6, с.95111].

В.Герасименко, пишучи про переклади Руданськош, визначає і розмір однієї з поем 60х років: «Розмір перекладу «Слова» («Слова о полку Ігоревім» С.П.) в основному коломийковий, як і розмір «Олега князя київського». Але де в чому є тут і відмінності: в чисто коломийковий розмір вклинюються не тільки амфібрахічні стопи, але й хореїчні. Таке поєднання і дало в свій час привід Огоновському визначити розмір «Слова» в перекладі Руданського як метричний. Від початку і до кінця перекладу (як власне і у поемі «Олег князь київський» С.П.) кожний парний восьмискладовий вірш правильно чергується з непарним шестискладовим» [14, с.37].

Однак, спеціальної праці про версифікацію С.Руданського досі немає. Важливість такого дослідження полягає в тому, що увиразнюються знання як про поетику С.Руцанського, так і про національну версифікацію середини XIX ст. Розглянемо віршовану спадщину поета 60х років у зрізі метрики, ритміки, строфіки та римування на основі статистичних підрахунків, які успішно використовуються у вітчизняному та зарубіжному віршознавстві.

Метрика і ритміка. Творчий доробок С.Руданського означеного десятиліття налічує 20 творів (8 пісень, 4 приказки, 7 співів (поем) та дивоспів «Чумак»), Серед них 19 творів (95%) силабічні, 1 твір є поліметричною конструкцією, укладеною на основі силабічних розмірів.

Серед рівноскладових силабічних віршів у поета вирізняємо п'ятискладовик та восьмискладовик.

5складовик (т.зв. «кольцовський» 5складовик) становить 15% від усіх творів (рядокстопа з абсолютною наголошеністю 3го складу, ненаголошеністю 4го і випадковою наголошеністю 1, 2, 5го складів). С.Руданський запозичив цю віршову форму у російського поета О.Кольцова. Однак поет не просто наслідував досвід попередника, а вніс у свій вірш суттєві зміни. На думку П.Колесника, «Руданський заримував п'ятискладовик Кольцова і тим самим певною мірою наблизив його до коломийки» [6, с.106]. Цей розмір притаманний творам «Не кидай мене», «Наука», «Моя смерть». Наведемо приклад з вірша «Наука»:А дівчина молода [12, с.68]. ииіиииі 7

Хореїзовані рядки складають 6%. П.Колесник стверджує: «Найулюбленішими коломийковими віршами, застосованими Руцанським у роботі над приказками, слід вважати два типи їх: чотирнадцятискладовий двовірш з цезурою після восьмого складу і

тринадцятискладовий двовірш з цезурою після сьомого складу Обидва вони римовані. Римиз жіночим закінченням» [6, с.99]. Ми не можемо не погодитися із цим твердженням.

Для трьох приказок («Верства», «Вітер і колька», «Мошків дах» усі датовані 1860 р.) притаманний 13складовий вірш з катренною схемою 7, 6, 7, 6 (15% від загальної кількості творів 60х років). Наведемо строфу з приказки «Верства»:

Шлях широкий стовповий, _Lu_Luuu_L 7

Сонце припікає, _Luuu_Lu 6

Чумак їде на волах u_L_Luuu_L 7

Та й собі дрімає [10, с. 199]. uu_Lu_Lu 6

Усереднений відсоток хореїзованих рядків у трьох творах налічує 10,4.

14складовий вірш з катренною схемою 8, б, 8, 6 (45% від усіх творів окресленого десятиліття) характерний не лише для приказки «Торбин брат» (1860), пісні «Іще вчора ізвечора» (1861), а й для семи історичних поем (автор називає їх співами) «Олег князь київський» (у деяких джерелах «Віщий Олег»), «Мазепа», «Іван Скоропада», «Павло Полуботок», «Вельямін», «Павло Апостол»,