Про коломийковий розмір історичних поем писав І.Франко (вище ми вже цитували його слова). Поемам С.Руданського присвятив ряд своїх праць П.Киричок [3; 4; 5]. Так, у одній із них під назвою «Романтичний образ гетьманапатріота» (мова йде про поему «Мазепа») дослідник зазначив, що «...Поема складається з трьох завершених частин. їй властива єдина образна система, єдиний стиль; ритміка її укладена пісенноколомийковим розміром» [5, с.37].

Зауважимо, що чотирнадцятискладовик у катренному варіанті характерний для усіх поем (незначні відмінності фіксуємо лише у схемах римування). Наведемо по одній строфі з кожної поеми:

Hey гості, а на кості ииіиииіи 8

Ходили коз ари. u_Luu_Lu 6

Та не пиво ж і їм буде, ииіиииіи 8

А кров та пожари! u_Luu_Lu 6

(«Віщий Олег») [9, с.5];

Не орел то сизокрилий ииіиииіи 8

Квилить серед степу _Lu_Lu_Lu 6

В Білі Церкві свою гадку _Lu_Lu_Lu_Lu 8

Гадає Мазепа u_Luu_Lu 6

f/j ЛЛгшълмгш vv \ ГО г< Ч Ч1 ¦І засохне до весни, ииіиииі 7

Тоді мене, мила, спом 'яни! [12, с.6970]. иіииіиииі 9

Хореїзовані рядки у творі налічують 5%.

Пісня «Ой ти, калино, ой ти, малино» (1860) є прикладом урегульованого різ но с кладов ик а з катренною схемою 10, 7, 12, 7, лише в одній строфі наявна схема 11, 7, 12, 7. Наведемо приклад:

Ой ти, калино, ой ти, малино, иииіиЦиииІи 10 (5+5)

Ой чому ти не росла? ииіиииі 7

Ой либоньбо тебе, червона калино, ииІииІЦиіииІи 12 (6+6)

Бистра вода зайняла [12, с.77]. іииіииі 7

Поліметричним твором вважаємо дивоспів «Чумак» (1862, поправка 1871 р.), адже саме тут С.Руданський використав тридцять чотири народнопоетичні форми.

Якщо враховувати лише віршові партії героїв, відкинути окремі репліки, то ми налічуємо у творі 559 рядків. Метрична картина цього драматичного твору виглядає так: три рівноскладові силабічні форми шестискладовик (52 рядки), семискладовик (8 рядків), восьмискладовик (29 рядків) та тридцять одна різноскладова силабічна форма 4, 5, 6, 5 (8 рядків), 5, 5, 8, 5 (4 рядки), 5, 5, 5, 5, 7 (25 рядків), 6, 5, 6, 5 (8 рядків), 6, 5, 8, 5 (4 рядки), 6, 6, 8, 5 (16 рядків), 6, 6, 8, 6 (8 рядків), 6, 6, 8, 7 (4 рядки), 6, 8, 8, 6 (4 рядки), 6, 6, 7, 6, 7, 7 (6 рядків), 6, 6, 7, 6, 8, 7 (12 рядків), 7, 6, 7, 6(16 рядків), 7, 7, 7, 8 (8 рядків), 7, 7, 8, 8 (4 рядки), 7, 8, 8, 8 (4 рядки), 7, 7, 8, 8, 8, 8 (6 рядків), 8, 5, 8, 5 (28 рядків), 8, 6, 8, 6 (148 рядків), 8, 7, 8, 8 (4 рядки), 8, 8, 7, 7 (4 рядки), 8, 8, 7, 7, 7, 7, 6, 7, 4 (9 рядків), 8, 8, 8, 9 (16 рядків), 8, 8, 10, 8 (24 рядки), 9, 6, 8, 6 (20 рядків), 10, 7, 10, 7 (40 рядків), 10, 8, 12, 8 (4 рядки), 10, 8, 11, 8 (4 рядки), 10, 10, 10, 10, 10, 9 (6 рядків), 11, 8, 12, 8 (4 рядки), 13, 12,13, 11 (4 рядки), 12, 11, 12, 11 (18 рядків). З усіх перелічених форм у 60х роках поет вдавався окремо лише до 8складовика, 13складовика (7, 6, 7, 6) та 14складовика (8, 6, 8, 6).

Щодо строфіки, то усі твори С.Руданського 60х років є строфічними. Поет використав прості (катрен, шестирядник) та канонізовані строфи (тріолет).

Найбільшою є частка катренів. Це 17 творів, що становить 85% від загальної кількості. Однак, у деяких творах наявне вкраплення інших строф: у поемі «Павло Апостол» серед катренів фіксуємо одну шестирядкову строфу (АВАВАВ), а у дивоспіві «Чумак» п'ягирядкову (ААЬЬс', ааЬЬС, а'а'ВВС, ааЬЬа) та шестирядкову (АААВВВ).Найчастіше у катренах автор застосовує такі схеми неповного римування (римується 2й і 4й рядки):

ХАХА («Торбин брат», «Мазепа», «Олег князь київський», «Іван Скоропада», «Павло Полуботок», «Вельямін»), Наведемо строфу з твору «Торбин брат»:

У дивоспіві «Чумак» засвідчені такі види римування: перехресне (АВАВ, аВаВ), парне (ААВВ, ААЬЬ, ааВВ) та неповне (ХАХА, хАхА, хАХА, х'АХА, ааХа, хсі хЈІ ? X сі хсі ? хеі 'Ха', ХАх'А).

10% становлять шестирядкові строфи, в яких засвідчені такі схеми римування:

ААВВСС, АВАВСС, ААХАВВ «Сербська пісня». Наприклад:

Маємо своєрідний дериват тріолета.

Щодо римування, то у творах С.Руданського найбільше точних рим (87%). Лише точні рими наявні у творах «Верства», «Іще вчора ізвечора», «Згадай мене, мила», «Звела мене не біда» і «Ой ти, калино, ой ти, малино». Приблизні рими становлять 7%, а неточні 6%. Дієслівна рима характерна для 52%) співзвуч, а різ но граматична для 16%.

Досить часто автор вдається до тавтологічних рим: кинуться прокинуться, прокинуться кинуться, кинутьсяперекинуться, точиться хочеться, точиться хочеться, уводити сплодити, сплодити уводити («Моя смерть»), гори море, гори море («Мазепа»), гори море («Олег князь київський»), не сталостало, вибирати вибирати («Іван Скоропада»), тисяч тисяч («Павло Полуботок»), з оставляєзоставляє, розбивати відбивати, рима московськихзапорозьких повторюється 6 разів («Мініх»), твоготвого («Сербська пісня»), менемене, воливоли («Не кидай мене»),

У поемах фіксуємо т.зв. «потрійну» риму: квітками головами жупанами («Сербська пісня»), дружино ЛяхівщинуМосківщину («Мазепа»), півгетьманом півгетьманом півгетьмана, обирають обирають посилають («Павло Апостол»),

Спостерігаємо також повну риму: прибуду буду («Сербська пісня»), очі ночі, забула була,