УДК 811. 161.2'367.625

Кдрпдлюк В.С., Мдртінд О.В.

ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ЗА ЛЕКСИКО- ГРАМАТИЧНОЮ ТА ОЦІННОЮ СЕМАНТИКОЮ

У статті схарактеризовано інтерперсональні дієслова за лексико-граматичною та оцінною семантикою. За лексико-граматичними ознаками виділено статальні, акціональні, стативні та пейоративні значення. За оцінною семантикою - дієслова позитивного та негативного ставлення одного суб'єкта до іншого.

Ключові слова: інтерперсональні дієслова, дієслівний предикат, міжособистісні відношення, міжособистісна ситуація, суб'єкт, об'єкт, відношення, лексико-семантична група.

Незаперечним фактом мовної системи, важливість вивчення якої очевидна для мовознавців різних напрямів, є взаємозв'язок властивостей синтаксичних структур і класів слів, що утворюють ці структури. Разом з тим характер цього зв'язку, його принципові основи і механізми залишаються одним із маловивчених питань лінгвістичної теорії і практики. Отож, актуальність пропонованої статті обумовлена вивченням багаторівневої формальної будови мови в її нерозривному й різноспрямованому зв'язку із системно організованою лексичною матерією.

Функціонально-семантичні дослідження дієслів різних лексико-семантичних груп широко представлено в українському та зарубіжному мовознавстві працями Н.С.Авілової, В.В.Богданова, О.В.Бондарка, Л.М.Васильєва, І.Р.Вихованця, Р.М.Гайсиної, В.Г.Гака, К.Г.Городенської, А.П.Грищенка, В.В.Гумовської, А.П.Загнітка, Г.А.Золотової, С.Д.Кацнельсона, Е.В.Кузнецової,

1.Леути, В.П.Недялкова, В.М.Русанівського, О.М.Селіверстової, Ю.С Степанова та інших. Однак інтерперсональні дієслова та їх роль у структурно-семантичній організації речення не були об'єктом спеціального дослідження в українському мовознавстві, а згадувалися лише в зв'язку з вивченням місця і ролі дієслова в семантико-синтаксичній організації висловлення, займаючи проміжне місце між основними структурно-семантичними та функціональними класами дієслів української мови.

З огляду на зазначене, у статті ставиться завдання проаналізувати інтерперсональні дієслова за лексико-граматичною та оцінною семантикою.

Аналіз лексико-граматичної семантики інтерперсональних дієслів, здатних утворювати ситуацію міжособистісних відношень (МОВ) показує, що їх можна поділити на дві групи: 1) дієслова, що виражають відношення без вказівки на його подальший розвиток, і 2) дієслова, що передають ситуацію міжособистісних відношень у розвитку. Дієслова першої групи називатимемо статальні (від грец. statos - нерухомий). Вони виражають внутрішній рух, буттєвість відношення зі значенням "бути в ситуації МОВ". Другу групу дієслівних предикатів відносимо до акціональних (від лат. actio - дія). Ці дієслівні предикати (ДП) позначають становлення некаузативного відношення зі значенням "вступати / не вступати в ситуацію МОВ" або становлення каузативного відношення зі значенням "уводити / ввести в ситуацію МОВ". На динаміку відношень впливає видова семантика інтерперсональних предикатів, а також їх формальні видові показники: префікс, суфікс, префікс + суфікс, що відповідає трьом способам словотвору - префіксальному, суфіксальному та префіксально- суфіксальному.

Інтерперсональні предикати типу дружити, товаришувати, любити, ненавидіти, турбуватися, піклуватися, радіти в складі аналізованих висловлень виражають значення "бути в ситуації МОВ". Наприклад: Товаришував Марко тільки з Аркадієм (О.Копиленко); Мар'яна радіє разом з Дмитром, ніяково всміхається (М.Стельмах); Я завжди цінував твою хоробрість і відданість нашому найяснішому султанові (В.Малик).

У наведеному ілюстративному матеріалі виділені дієслова означають міжособистісні відношення без вказівки на їх подальший розвиток, тому вони належать до статальних і, відповідно, описують статальну ситуацію МОВ.

Дієслівні інтерперсональні реляційні предикати мають у своєму значенні лексико-граматичну сему становлення відношень. Вони означають:

а) становлення некаузативного відношення зі значенням "уступати / вступити в ситуацію МОВ" (дієслова закохатися, спрацюватися, потурбуватися, повірити, помиритися, зустрітися, пожартувати, потоваришувати, поріднитися тощо): Вона повірила його м'якому слову, повірила обіцянкам (М.Стельмах); Після вечері парубок подякував господині, попрощався з нею і Павликом

згинаючись у дверях, вийшов на подвір'ячко (М.Стельмах); Марко, заполонений своїми мріями, тільки вислухав Антона, нічого не сказавши (Н. Рибак);

б) становлення каузативного відношення зі значенням "уводити / увести в ситуацію МОВ" (дієслова нагримати, помирити, познайомити, порадити тощо): Як міг, я намагався втішити

61

жінку (В.Малик); Нарешті Андрій упросив батька піти в яр (М.Стельмах); З Кірою Вова майже посварився, і вони взаємно уникали бесід і зустрічей (О.Копиленко); Василь Іванович помирив Мотрону Іванівну з чоловіком (Ю.Яновський).

Інтерперсональні релятивні дієслівні предикати у зазначених реченнях позначають відношення в їх становленні. Сема становлення міжособистісних відношень передається в значеннях дієслівних предикатів за допомогою морфем у-, по-,роз-, при- та інших. Предикати, що позначають динаміку МОВ, належать до акціональних. Вони функціонують у висловленнях, що передають акціональну ситуацію МОВ.

Таким чином, протиставлення ДП МОВ за ознакою статальності / акціональності залежить від наявності в дієслівних предикатах певного видового значення, що виражає "обмежену досягненням кінцевого результату цілісну дію" та "необмежену досягненням кінцевого результату чи його відсутністю цілісну дію", а також "дію без певної видової характеристики" [1, 189]. Дієслівні предикати МОВ доконаного виду виражають цілісну дію, як єдиний нечленований акт, що досягла своєї межі. ДП МОВ недоконаного виду виражають дію, яка не досягла своєї межі або не має її взагалі. Дієслівні предикати МОВ за ознакою статальності / акціональності розрізняємо за формальними показниками, властивими видовим формам. Проілюструємо це в таблиці.

Таблиця 1

ДП мов | Статальні | Акціональні

Формальні показники | Буттєвість відношення зі значенням „бути в ситуації МОВ" | Динаміка некаузативного відношення зі значенням "уступати/уступити в ситуацію МОВ" | Динаміка каузативного відношення зі значенням "уводити/ увести в ситуацію МОВ"

1 | 2 | 3 | 4

префікси по- | мирити миритися сварити сваритися | помиритися посваритися | помирити посварити

з- (зі-) | штовхати штовхатися лякати лякатися | зіштовхнутися злякатися | зіштовхнути злякати

роз-( розі-) | сердити сердитися

любити любитися

злити злитися | розсердитися розізлитися | розсердити розлюбити розізлити

при- | голубити просити | приголубити припросити

на- | сміятися