властивими їм чварами, розбратом, асоціювалися в слухачів з проблемами діаспорного релігійного життя.
Варто відзначити слушність оцінок авторки промовам Іларіона. Виголошене його слово відзначалося «тонким науковим та об'єктивним висвітленням», це був «блискучий реферат». Відзначено й великий ораторський хист Іларіона: «Як сама тема, так і чудова чиста українська мова та ораторський хист Лектора так вилинули на слухачів, що в залі можна було б почути, як муха забренить» [24, с. 10].
Крім великої релігійнопросвітницької роботи, яку проводив митрополит Іларіон для своєї пастви в Митрополитальному Соборі м. Вінніпега, він здійснював місіонерські поїздки по містах Канади, роблячи візитації по церквах. Скрізь він урочисто відправляв Св. Богослужби, проповідував й проголошував доповіді. За часописом «Слово Істини» можна відтворити географію його поїздок по Канаді: Дауфтин, Винярд, Саскатун, Кенора, Едмонтон, Торонто, Отава, Гамільтон, Віндзор, Монреаль, Брендон (1952 р.), Ветерфорд, Суцбор (1952 р.). Вражає їх кількість за один рік. Але це рік непростийце рік святкування 70літтявід дня народження І. Огієнка [25, с.З].
Треба відзначити, що митрополит Іларіон мав на це повне право, адже Вселенська патріархія визнала канонічною митрополію з митрополитом Іларіоном. Таке офіційне повідомлення передрукувало «Слово Істини» із «Українського вісника» за квітень 1950 р. (офіційний орган архиєпископа Богдана). У ньому йшлося про публічну залу Вселенського патріарха Михайла, яку він зробив у НьюЙорку 10 лютого 1950 року [26, с.27].
Високий рівень просвітницькорелігійної діяльності Іларіона викликав глибокий резонанс в україномовному діаспорному світі.
З далекої Бразилії дописувач о. ФКульчинський дякував митрополиту Іларіону за «духову справу, що дає найбільшу насолоду», маючи на увазі змістовий вміст канадських місячників, передусім «Нашу Культуру». «Цей місячник, писав він, переносить мене думками в ті часи, коли він із
Варшави ніс світло просвіти і на нашу незабутню Волинь, а тепер він єднає мене з високою церковнодуховою культурою в Канаді» [27, с.3536].
Орган американських українців щоденна газета «Свобода» в ч.2б за 1952 рік писала: «Відновлена «Наша культура» в Канаді в наші часи має особливе завдання: популяризувати справжню українську християнську культуру, не спотворену большевицьким поганством, ширити українознавчі знання між українцями на еміграції, зокрема серед молоді, цим самим спинити процес винародоволення, денаціоналізації і виховувати серед молоді любов до рідної культури і до рідною поновленого народу творця цієї високої культури» [28, с.32].
Безумовно, особливо теплими були стосунки І.Огієнка з українською громадою Собору Св. Покрови, яка зініціювала переїзд митрополита із Швейцарії в Канаду. Захищаючи свого пастира від лженападів, поміщених в канадській газеті «Український робітник» (Торонто), вони надіслали йому для опублікування своє звернення «Ми міцно стоїмо при Вас!», у якому засвідчувалася висока повага й любов до авторитетного релігійного діяча. «Ми тішимося, йшлося у ньому, що в Особі Вашого ВисокоПреосвященства маємо високий і мудрий провід... та знаходимось під Вашим Митрополичним Омофором, як українського АрхипастиряБатька, на якого з великими надіями тепер споглядають очі Українців <...>
Голосно заявляємо, що МИ ВСІ МІЦНО СТОЇМО ПРИ ВАС (вид. ред.) під Вашим Архипастирським Омофором, бо всі ми остаточно переконані, що Ви ПРАВДИВИЙ НАШ РІДНИЙ БАТЬКО (вид. моє. С.С.). Голосно заявляємо: МИ ПРАВДИВІ ВАШІ ДІТИ» (вид. ред.) [29, с.25].
Заявузвернення підписали авторитетні люди, очільники релігійних та громадських організацій: о. Г.Метюк (настоятель Митрополигального Собору), Ганна Статник (за «Рідну Школу»), Емілія Носата (за молодече Братство «Тризуб») та ін.
Отже, Іван Огієнко (митрополит Іларіон) щиросердно виконував свою місію місію оборонця рідного слова й Православної Віри. Болів болем Рідного Краю, душею линув в Україну, щоб «щоб рятувать її з безодні», та твердо вірив в її щастя.
Список використаних джерел:
Наша Культура. Науковопопулярний місячник української культури. 1953. Ч. 45 (181182). С. 6.
Слово Істини. Народний християнський місячник. 1948. Ч. 3. С. 9.
Наша Культура... 1952. Ч. 9 (174). С. 18.
Слово Істини... 1949. Ч. 8 (20). С. 1920; 1950. Ч. 4(28). С. 89.
Наша Культура... 1953. Ч. З (180). С. 18.
Слово Істини... 1950. Ч. 9 (33). С. 24.
Іларіон, митрополит. Мої проповіді. Частина перша [Інститут Дослідів Волині] / Митрополит Іларіон. Вінніпег (Канада): Накладом Товариства «Волинь», 1973. 187 с.
Там само. С. 62.
Там само.
Там само. С. 83.
Там само.
Там само. С. 12.
Іларіон, митрополит. «Воскреснимо й ми! До всього Всечесного Духовенства й Преподобного Монашества та до всіх Боголюбивих вірних в Україні сущих! Христос Воскрес!» / Митрополит Іларіон // Наша Культура... 1953. Ч. 7(184). С. 7.
Іларіон, митрополит. Інфляція людини. Христос Рождається! / Митрополит Іларіон//Там само, 1952. Ч. З (168). С. 15.
Мулик Луцик Ю. Свято праці [Промова на ювілеї 70ліття Митрополита Іларіона] у Вінніпегу 18го травня 1952 р. / Мулик Луцик Ю. // Там само. 1952. Ч. 8(173).С. 10.
Сагач, Г. М. Гомілетика Івана Огієнка і сучасність / Г. М. Сагач // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Науковий збірник. Серія історична та філологічна. Кам'янецьПодільський : Кам'янецьПодільський державний університет, ред.видавн. відділ, 2007. Вип. IV. С. 6.
Митрополит Іларіон. Воскреснимо й ми!.. С. 6.
Слово Істини... 1950. Ч. 4 (8). С. 16.
Наша Культура... 1952. Ч. 7 (172). С. 21.
Там само, 1953. Ч. 7 (184). С. 7.
Там само. Ч. 6 (183). С. 10.
Слово Істини... 1948. Ч. 8. С. 25.
Там само. Ч. 3. С. 9.
Там само. С. 10.
Наша Культура... 1952,Ч. 3(168). С. 3; Ч. 8 (173).С. 4;Ч.