Як свідчать результати досліджень О.О.Тараненка, мова україномовного дискурсу мас-медіа України зазнає впливу процесів, що мають місце в англійській мові. "Однією з тенденцій у мові українських ЗМІ останніх 15 років, яка може нагадувати певне аналогічне явище в англійській мові, є різке обмеження у вживанні слова чоловік у значенні одиниці лічби при підрахунку людей зі зміною його на людина (люди) й рідше особа (останнє вживалось у цьому значенні до 90-х рр. переважно в офіційній і науковій мові). Усупереч рекомендаціям гендерного руху щодо англійської мови, в українській мові поширилися одиниці з жіночою референцією бізнесвумен та бізнес-леді (кореляти до бізнесмен)" [7, 23]. Дослідник також відмічає суперечливі тенденції у використанні словотвірних засобів фемінізації української мови: "У загальному процесі активізації словотвірної фемінізації в українській мові на сучасному етапі її розвитку в одних випадках відбувається стилістична нейтралізація фемінітативів, уже наявних в мові (зокрема в 20-х роках), але фіксованих до 90-х років з обмежувальними позначками (переважно як розмовних: директорка, інженерка, професорка та ін.), в інших - творення нових одиниць, або засвоєння їх з мови західної української діаспори: лідерка, режисерка, спікерка, прем'єрка, держсекретарка та інші., з активізованим суфіксом -ин-я: членкиня, фахівчиня, навіть молодчиня, в тому числі й для позначення особи як носія певної ознаки або роду її занять, посади (замість традиційних форм чол.р.): докторка економічних наук" [7, 23].

На нашу думку, доцільним є вивчення характеру аналогічних явищ та процесів в мові українських англомовних мас-медіа. Нашу увагу зосереджено на використанні експліцитно маркованих гендерно-ненейтральних іменників-назв особи як мовних репрезентацій концептуальної категорії "Гендер" в контексті УАП дискурсу. Метою дослідження є виявлення закономірностей використання вказаних одиниць мови з огляду на процеси забезпечення рівності у вираженні гендера особи, дотримання лінгвістичних прав особи та забезпечення "політичної коректності" мови ЗМІ характерних для англомовного дискурсу.

Емпіричні спостереження виявляють численні приклади використання останніх в УАП дискурсі:

"...among the members of jury was the legendary Ukrainian poetess Lina Kostenko" (Kyiv Weekly N26, July 5 2006, p.15;)

"Margaret Beckett - Minister of Foreign Affairs of Great Britain..."(The Day N3, Febr. 7 2006, p.11).

Нами помічено, що окремі автори в своїх статтях використовують для номінації одного і того ж референта як гендерно-ненейтральні так і нейтральні терміни:

"Sofia Rusova was the founder of Ukrainian preschool pedagogy and... the stateswoman of Ukraine";

"Sofia Rusova went down in history as a prominent Ukrainian pedagogue author of the concept of national education..." (The Day N6, January 28,2006, p.7)

Тендерні особливості проявляються у відмінному використанні мовних засобів репрезентації гендера чоловіками та жінками як суб'єктами УАП дискурсу в мовленні як про референтів протилежного, так і свого гендера:

"There is something going on, said Araz Gasimov, vice chairman of Dolgha" (The Kyiv Post, June 19 2005, p.16) (у жіночому мовленні про чоловіка);

"Olena Markova, a BBH spokesperson in Ukraine, was tight-lipped..." (у чоловічому мовленні про жінку) (The Kyiv Post, June 19 2005,p.7).

Наведені приклади свідчать, що в УАП дискурсі широко використовуються гендерно- ненейтральні експліцитно марковані назви осіб. Актуальним є виявлення закономірностей та гендерних особливостей даного явища і подальшого порівняння з відповідними процесами в англомовних публіцистичних дискурсах інших країн та світу взагалі.

Список використаних джерел

Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство. - 2003. - №3. - С.48-54.

Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма. - М.-Харьков: Изд-во "Инжэк",

- 440 с.

Гриценко О. Українські ЗМІ в контексті глобальних процесів на початку ХХІ століття // Україна на шляху до Європи. - К.: Етнос, 2006.- С. 265-380.

Дудоладова О.В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичному дискурсі (друга половина ХХ ст. - початок ХХІ ст.) Дис...канд. філол. наук: 10.02.04./ Харківський національний у-т ім. В.Н. Каразіна. Х., 2003. - 198с.

Інформаційна політика України. Європейський контекст. - К.: Либідь, 2007.- 358с.

Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. - Харків: Константа,

- 292 с.

Тараненко О.О. Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух // Мовознавство. - 2005. - №1. - С. 3-25.

Толстокорова А.В. Гендерный подход к лингвистическим правам человека и государственная языковая политика // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді, Укр. ін-т соц. досліджень, 2002. - С. 187-190.

The article deals with the problems and perspectives of the investigation of the Ukrainian English- speaking publicistic discourse in the aspect of gender studies. The main tendencies of gender representation in the Ukrainian English-speaking publicistic discourse are illustrated on the examples from the Ukrainian English-speaking publicistic press.

Key words:publicistic discourse, mass media, information technologies, gender.