у них проблем часто моральноетичного плану, розв'язання яких є одним із головних завдань в роботі вчителясловесника. Запропоноване оповідання відносимо власне до таких, що вирішують означені проблеми.
Такий твір швидко читається вдома, при необхідності може бути прочитаний або частково процитований і в класі. Тому наступною стане бесіда про ставлення учнів до героїв твору.
Як, на вашу думку, поводить себе господар дому: із почуттям гідності і виконаного обов'язку чи зверхньо ставиться до дружини?
Як дружина ставиться до чоловіка: з гордістю чи поблажливо?
Як діти реагують на появу в хаті молока і приготуваня каші?
Чому в сім'ї перше дають їсти не батькові, а найменшій дитині?
Де обідає батько,мати і старші діти, аде найменшеньке?
Як починає їсти батько і про що це свідчить?
Чому діти повторюють батькові слова, про що це свідчить?
Чому батько залишає в мисці кашу?
Кому дякує родина за вечерю?
Якщо діти прийдуть до висновку, що корова є головним образом твору, потрібно абстрагувати це поняття, адже корова сама по собі виступає у творі уособленням достатку в родині. Навіть важко вирізнити швидше матеріального чи морального комфорту сім'ї. З її появою в хату прийшла впевненість у завтрашньому дні для господині; у власній гідності і значущості для господаря, радістю і ситістю для діток. Образна конкретизація та образне мислення, які характеризують читацьке сприймання, зумовлені предметом пізнання (художнім образом), злиті з ним, саме тому не можуть перетворюватися на автоматизовані операції, переноситися на інший об'єкт Ось чому ці важливі розумові дії не завжди стають критерієм повноцінного сприймання. А оскільки художньому мисленню властивий особистісний характер, то дуже важко визначити ті психічні процеси, які впливають на хід читацького сприймання та забезпечують літературний розвиток у процесі навчання [4, с. 145].
Цікавою є сцена, коли корова «з тріумфом» вступає на подвір'я. «Матвіїха перехрестила хребет корови і поцілувала її в лоб між рогами.
Ах, ти моя голубонько! Ах, моя маленька! Ти, певно, хочеш їсточки, ти, певно, хочеш питоньки лебеділа вона, примилюючись до корови і гладячи єї по боках» [1, с. 124].
Ця сцена швидше нагадує зустріч із членом сім'ї, а не з господарськими тваринами. Завданням, яке допоможе зрозуміти поведінку господині, для учнів може стати підбір слова прикладки до слова корова. Це і коровагодувальниця, і коровамол очниця, корівкаматуся і т.д.
Одним із ключових запитань під час аналізу твору буце пояснення назви оповідання. Адже цілком зрозуміло, коли бажають здоров'я людині, а у творі цього побажали не господарю, який купив корову, не господині, що приготувала страву, а худобі. Пояснення учнів і розкриє повноту сприймання твору учнями. При цьому варто зазначити, що коли самого письменника запитали як би він хотів назвати збірку власних оповідань, він відповів, що назвою оповідання «Дай, Боже, здоровля корові».
Критеріями літературного розвитку учнів 56 класів визначаються різні рівні сприймання художнього твору, що пов'язані з проблемами розуміння його, осмислення, відображення у свідомості читача. Подеколи важко визначити, де закінчується дослідження психологічних особливостей сприймання і починається його педагогічне й методичне вивчення. Для цього учні виконують спеціальні завдання. Виконання таких завдань не може бути повною мірою основою для розуміння особи автора, авторської позиції у тексті. Вони, на нашу думку, ніби завуальовано подають літературне поняття, але без чіткого розуміння і усвідомлення учителем мети, не дадуть доброго результату та не сформують певних понять і навичок.
Такими завданнями на уроці позакласного читання може стати поперше, словникова робота; подруге, робота над позасюжетними елементами, зокрема пейзажамизамальовками; поясненням назви твору і, потретє, сцени зустрічі корови родиною.
Особливо складною словникова робота для шестикласників не видасться тому, що діалектно видозмінені в творі переважно лише форми слів: бисьте їли, тамту, коби, щом... Пояснень лексичних потребують лише кілька слів: халупник, сарань, хопта, скппець та словосполучення шлий борщ.
Пейзаж у творі один і то настільки ж скупий як радощі в сім'ї Матвія: «Сонце, мов величезний балон спускалося за рубець ліса і червоним промінем обливало хатину з малими віконцями, обливало подвір'є, обливало білі голови дітей, що качалися по мураві» [1, с. 124]. Потім сонце поцілувало в лице матір дітей і вона стала схожа на мідну статую. Ця сцена підкреслює, що обдарувати селянина могла лише природа, всі ж інші інституції були байдужі до проблем бідаря. Завершити роботу над твором бажано розповіддю учнів про враження, які залишились після прочитання твору та словами автора письменника та священнослужителя: «Я клоню чоло перед величною працею. І віддаю честь рукам, що тої праці піднялися. Та чого они такі забуті, ті чорні, порепані руки? Та чи скоро прийде до них лучча доля, відраднійша будучність для тих голодних, захлялих робітниківхліборобів? Господи Боже, зглянься та прискори той час..!».
Список використаних джерел:
Євшанзілля: Хрестоматія для уроків позакласного читання / Упорядник Ніла Волошина. К. : КІМО, РУТА, 2001. 256 с.
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання. Українська література. 511 класи. К.: Шкільний світ, 2001. 159 с.
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання. Українська література. 512 класи. К., 2005. 159 с.
Рыбникова, М. А. Очерки о методике литературного чтения: Пособие для учителя / М. А. Рыбникова. М. : Просвещение, 1985. 286 с.
Summary
The article deals