«Майбутнього страшний сурмач,

Ти трубиш іншому дорогу,

Яка вже стелеться під ноги

Тому, хто йде крізь бурю й плач» [4, с. 41].

Ю. Клен у власні твори вводить компоненти біблійного першоджерела, увиразнюючи таким чином їх етико- моральні принципи. Біблійні компоненти в творчій практиці Ю.Клена виявляються в активному засвоєнні біблійної міфології: Бог («Яви, о Господи, грозу і гнів!») [4, с. 286]), Каїн («О Господи! Скарай той нарід-Каїн, // зміцни упертість у його серцях, // щоб у гріхах своїх він не покаявсь») [4, с. 285]), Мойсей («Він, як на древньому Сінаї // Мойсей, волав до Адоная») [4, с. 266]), Ісус Навин («Веди, немов Ісус - але Навин, // А не Христос - ті раті до звитяги, // і до твоїх похиляться колін // багнети, берла, голови і стяги» [4, с. 248], Самсон і Даліла («Як Самсонова Даліла, що лягала горілиць, // в душу лізе він без мила і жадає таємниць» [4, с. 316]), Ісус Христос («Чи не стрівся вам десь по дорогах / Синьоокий Христос? / Волосся у нього / Золоте, як осінній покос» [4, с. 85]), Діва Марія (поезія «Божа Матір»). Ці образи допомагають Ю. Клену пов'язати державницьку ідеологію та цінності християнської моралі.

В поезіях Юрія Клена часто зустрічаємо згадки текстів Старого Заповіту: У перші гожі дні народні комісари, зрікаючись війни, касують смертну кару. А жид з провінції, Урицький-Мардохай, Жене наганами всіх Гаманів у рай [4, с.152],

Нового Заповіту:

І пригадалася забута притча,

Що про зерно гірчичне склав Христос [4, с. 105],

Апокаліпсису:

І він прийшов в грозі і громі, І гніву Божого вино Плеснув із чаші ангел сьомий. Змішались люди і вовки, І стала кров дешевим плином [4, с. 96].

Зустрічаємо також похідні з Біблії алегорії, мотиви, тропи («Якби писав він кровію своєю, // Плеснувши нам в лице ту каламуть, // І змалював нового фарисея // І до Голготи страдницької путь») [4, с. 117], біблійні міфологеми («рай», «Страшний суд», «хрест», «розп'яття», «воскресіння»): «Вже мріялось, // що житиме твій пан до Страшного Суду» [4, с. 154], «Когда ж на миг он возникал крестом, / От проходящих солнца закрывая, / Он там, где даль текла, вся золотая, / Казался только выцвевшим пятном» [4, с. 366]. Міфологема Страшного Суду особливо часто зустрічається у поезіях Ю.Клена. Так, у поемі «Попіл імперій» поет застерігає від фатальних наслідків насилля і воєн:

Вапняний пил в повітрі висне, все саваном одяг, і сонячне проміння скісно тремтить на хідниках. Неначе в день Страшного Суду,

світ нереальним став [4, c. 298], пророкує воскресіння «невинно убієнних»: В перекладі ім'я його - «Небесний». Він концентратів тьму набудував, і на Страшнім Суді той люд воскресне. який він там намордував [4, с. 337]. Часто у ліриці Ю.Клена зустрічаються символічно забарвлені топоніми з Біблії (Содом: «Гризе, гризе вона прокляті грати, / що оточили мишачий Содом.» [с. 298]), Гоморра: «Край спалахнув, мов тисяча Гоморр» [4, с. 290], Голгота, Сіон, Єрихон: «Меж ним и миром тем, что не был зрим, / Природой установленням законом, / Шатается, как стены Ерихона» [4, c. 371] ). У художньому сіті Ю.Клена широко представлений біблійний мотив боротьби добра і зла:

Добро и зло, Христос - Люципер, Рожденье - смерть, эдем и ад. Ведь сущность-то всегда едина: Одно - и сатана, и Бог. Сливает луч огонь и льдины, И к Богу много есть дорог [4, с. 362]. Образ Ісуса Христа традиційно символізує концепт добра, а концепт зла виражається через образ Люципера. Ю. Клен свято вірив у відродження державності, вірив, що, незважаючи на лихоліття, Україна все-таки здобуде незалежність і скине столітні пута неволі. З цією метою він вводить в образну систему своїх поезій таких пророків Божого слова, як Мойсей, Іван Хреститель. Характерним це є і для поезії «Потоп». Використовуючи біблійну легенду про всесвітній потоп і про врятування праведника Ноя з сім'єю, Ю. Клен оптимістично заявляє:

Так ми над мертвими просторами років Пливем. Затоплені міста під нами Із замками, воротами, церквами, Багряний вечір їхній догорів . . Ми бережем скарби забуті І скрізь добу страшних великих кар Ми несемо нащадкам вічний дар. Дар невмирущої краси: всі чуті І нами бачені дива століть, Щоб людську думку вдруге запліднить [4, с. 360]. Отже, думки Ю. Клена, закодовані у біблійні образи, не втрачають і сьогодні своєї естетичної цінності. Життєвий і творчий досвід поета акумульований у його доробку, становить унікальне явище в українській літературі. Художнє осмислення письменником біблійних образів і сюжетів, перенесення їх смислового навантаження на історичне тло сучасної йому України мало неабиякий вплив на формування української національної самосвідомості.

Список використаних джерел

Борецький Л. Порятунок всього людства від зла / Біблійні образи в поезії Юрія Клена // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2001.