століття була малопродуктивна, на сьогоднішньому етапі розвитку мови повністю витіснила конструкція з прийменником до.
До групи конструкцій, що їх розглядаємо, можемо віднести і конструкціх на позначення проміжного часу, заповненого дією (з –до+ родовий відмінок, від – до+ родовий відмінок).
Найширші функціональні можливості має зворот від – до+ родовий відмінок, який вживається як із означеннями, так і без них.
Від часу до часу звертала своє око, остре, сиве око на слухача [2, с.137]. Від сірого ранку до пізньої ночі – праця [2, с.146]. Крейцар до крейцара... від року до року ... то за хліб, то за мед... [2, с.26]. Від часу до часу відчувала на своїй душі ту брудну пляму [2, с.135].
З+ родовий відмінок – до+ родовий відмінок має вужчу лексичну базу.
Її єдиною розривкою була Біблія, яку читала з ранку до вечора [2, с.139]. Передусім бути собі ціллю й обробляти самого себе, з дня на день, з року до року [1, с.139].
Використовує письменниця конструкцію з+ родовий – на+ знахідний відмінок. У таких реченнях відчутний відтінок повторюваності. Сполучення такого типу вказують на зростання або уповільнення інтенсивності дії. Опорними словами у таких зворотах виступають дієслова повторюваної дії недоконаного виду, залежними – назви умовних вимірів часу.
... Жив безжурно з дня на день [2, с.10]. З року на рік повторювалося те саме [2, с.538]. Вона хора і підупадає з дня на день на силах [2, с.221].
Прийменник на Кобилянська вживає для вираження проміжку часу, що визначає межі якоїсь дії чи стану.
І він мусив їх покидати – на три роки покидати [2, с.41]. Я тобі лиш на одну днину урльоп дав! [2, с.121]. Був би мало що не пішов на два місяці до гарнізованого арешту [2, с.113]. Приїхав на кілька днів до вуйка [1, с.56]. З хати було втекти, хоч на три неділі, або на службу в місто, на рік піти, та й звідти писати, най дозвіл дає [2, с.552].
Система прийменникових конструкцій, що вказують на початок або межу реалізації дії представлена найяскравіше прийменниками від, з, що позначають початок перебігу явища всередині часового орієнтира і підкреслюють домінуюче в них значення початкової часової межі та прийменниками до, по, у яких домінує значення кінцевої часової межі. Ці засоби вираження означають час, заповнений дією. До них долучають конструкції з – до+ родовий відмінок, від – до+ родовий відмінок, що означають проміжний час, заповнений дією. Використання Ольгою Кобилянською різноманітних прийменникових конструкцій є свідченням багатства думки та знання своєрідностей української мови.
Прийменникові та безприйменникові конструкції на означення часової близькості та приблизності.
Значення приблизності та близькості передаються у творах Ольги Кобилянської різноманітними засобами.
Форма коло+ родовий відмінок, що не диференціює значень часової наступності і попередності, вказує на найбільш загальний план різночасності повідомлюваного явища та пов’язаного з прийменником відрізка часу і виражає часову приблизність.
Коло десятої години спинилися на малім кладовищі [2, с.252]. Було вже коло півночі, а Мавра все сиділа [2, 454]. Коло полудня хлопці вернули з поля [2, с.548].
Конструкція за+ знахідний відмінок створює відтінок приблизності зміною порядку слів у іменній групі або повторенням числівника. Іменники часової семантики на базі яких утворюється назване сполучення, виступають, як правило, числівниками.
Мати Зоя зашивала міхи, бо за тижнів кілька мали молотити збіжжя [2, с.539]. Отже, певно, може, за місяць-два переселяться [2, с.117]. Тепер – за два-три роки перестануть себе й знати [1, с.291]. Воно має відбутися під час вакацій, отже, за чотири-п’ять місяців, цілком тихо [1, с.136].
Дуже часто відтінок приблизності передається числівником кілька:
За кілька годин від’їде він, і хто знає, чи побачимося ще в житті [1, с.198]. За кілька днів від’їжджає вона з батьком і панною Марією на бал до С [1, с.126]. Зоня за кілька неділь вінчається з своїм давнім поклонником, з колишнім правником [1, с.272].
Конструкція більше як... засвідчує час, що перевищує проміжок, названий залежним словом. Характерною особливістю конструкції із значенням приблизного тривалого часу є наявність у складі їх дієслів недоконаного виду або доконаного з відтінком тривалої дії, обмеженої в часі. В ролі залежних слів виступають лише назви умовних вимірів часу.
Більше як півроку минуло з того часу [1, с.260]. Був уже більш як місяць і мав ще більше як з місяць остатися [2, с. 194]. Тут я вже більше як рік на службі [2, с.133]. Я знаю, я була більш десяти років у місті [2, с.144].
Приблизна часова наступність може передаватися також будь-якою конструкцією із значенням післячасу в поєднанні з підсилювальними словами ген, аж. далеко.
Далеко поза північ лежав навколішках і молився [2, с.269]. Тієї ночі читала й писала я ген аж поза північ [1, с.213].
Конструкції з початком, з кінцем, на початку також мають відтінок приблизності часу.
Було се з кінцем грудня, короткими понурими днями [1, с.339]. На початку грудня 1914 року не було це снігу в горах [2, с.503].Се було з початком вересня й перед якоюсь неділею [2, с.571].
Часова близькість відчутна у таких реченнях:
Майже чотири місяці минули з часу від’їзду доктора Марка [1, с.202].Служила в місті у одного багатого жида – лихваря майже десять років [2, с.125]. Від часу до часу Зоя щезає на день-два і знову вертається [2, с.559]. Я мусила їй те приректи, хоч я переконана, що ледве чи стріну його раз або два