9. Скорочення не повинно бути незрозумілим (наприклад: бук. - буксир, бух. - бухта) або двозначним (наприклад, на початку речення написання Т.Савченко може бути прочитане і як товариш Савченко, і як Тимофій Савченко, тому треба було написати Тов.Савченко.)

Ще раз нагадуємо, що слово "товариш" скорочується так: на початку речення: Тов., всередині речення: т. Слово "товариш" скорочується лише всередині речення: тт.

На початку і в кінці речення пишеться повне, нескорочене слово товариші.

Написання іншомовних слів.

Слід бути обережними й уважними під час використання у діловому мовленні іншомовних слів. Якщо іншомовні слова можна замінити відповідними українськими, то вживання іншомовних - недоречне. Якщо ж іншомовні слова ввійшли до активного словника міжнаціонального спілкування, тоді їх можна використовувати в певних ділових паперах, що стосуються питань угоди чи міжнародних проблем.

Це лексика з фінансової сфери обслуговування: банк, фінанси, бюджет, факсиміль, авізо, кредит, дебет, поштово-телеграфного зв'язку: телеграф, телефон, бандероль, бланк, шифр, номер, серія, тощо.

Щоб правильно вживати іншомовні слова, варто керуватись такими правилами:

а) не ставити у текст іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові;

б) вживання іншомовного слова в діловодстві допустиме лише в тому значенні, в якому воно зафіксоване в словниках;

в) не рекомендуємо користуватись в одному і тому ж документі іншомовним словом і його українським відповідником. Бажано користуватися в таких випадках національною мовою, що значною мірою полегшить ведення справочинства.

Подаємо ряд слів іншомовного походження, що часто вживаються в діловому мовленні, і, на жаль, не завжди доречно.

Апелювати - звертатися.

Анархія - безладдя.

Дебати - обговорення.

Дефект - недолік, вада.

Домінувати - переважати.

Конвенція - угода.

Координувати - погоджувати.

Пріорітет - більшість.

Реєструвати - записувати.

Репродуктувати - відтворювати.

Симптом - ознака.

Фіксувати - записувати.

Апостроф.

В українській мові апостроф пишеться:

1) після б, п в, м, ф та р перед я, є, ї, наприклад: п'ять, торф'яний, здоров'я, м'ята.

2) Після к у власних назвах типу Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук тощо.

3) Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний, наприклад, від'їзд, під'їхати, з'єднати.

В українських словах апостроф не пишеться:

1. Після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть буква, що позначає кореневий приголосний: цвях, свято, тьмяний.

2. Після букви р, що разом з наступною я, ю, є позначає м'який звук: рюкзак, рясно.

3. Після букв б,п,в,м,ф, що разом з наступними я,ю,є позначають пом'якшені звуки, в словах іншомовного походження та російських власних назвах: бязь, пюре.

М'який знак.

М'який знак вживається в таких випадках:

Після букв т, д, з, с, ц, л для передачі на письмі м'якості позначуваних ними приголосних:

1) у кінці слова: мідь, сидить,

2) перед буквами, що позначають тверді приголосні: вільно, батько,

3) перед о (також після р): льон, Пушкарьов.

4. Після л перед буквами, що позначають м'які приголосні: їдальня, кільця.

5. Перед -ся у дієсловах: сміється, купається.

6. Перед я, ю, є, що позначають звуки ї, йо в словах іншомовного походження: портьєра, мільярд.

М'який знак не вживається

1. Після букв б, п, в, м, ф, г, к, х: голуб, піч, постав.

2. Після р у кінці складу: кір, Харків.

3. Перед буквами, що позначають м'які або пом'якшені приголосні: кузня, піша.

4. У сполученнях -ич, -лц, нч, сч, які утворились від -як, -ик, -ік: рибалці, рибалчине, дитинці, дитинчин.

Література.

Горяний В.Д. Рідна мова. Підручник для 10-11 класів.-К.: Освіта. 1995 р.-с.

Гнатюк Л.П., Кононенко О.В. Українська мова /Худ. Оформ. 13 с.

Кондушенко.-К.: Феміна. 1995.-с.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. Посібник.-К.: Либідь.1995.-с.