Графічне скорочення: гр.; гром.; громад.; громадянськ. | Письмовий розбір

громадянський

Принцип орфографії - фонетико-морфологічний.

Орфограми ян, ськ.

Част. для переносу - гро-ма-дян-ський.

Граф. скор.— гр.; гром.; гро-мад.; громадянськ.

3. Фонетико-орфографічний розбір слова.

Усний розбір

вивчення

У слові [виучеин':а]

три склади [ви-учеи-н':а]

Наголошується перший склад [ви].

Слово складається з 7 звуків, 8 букв.

3 голосні — [й], [еи], [а]

4 приголосні — [в], [у], [ч], [н':]

[в] - губний, сонорний, дзвінкий, твердий.

[ч] - язиковий, шумний, глу-хий, твердий.

[н':] — язиковий, сонорний, дзвінкий, м'який, подовжений.

У другому ненаголошеному складі вимовляється [еи].

Звук [ч] вимовляється твер-до.

Після голосного [и] перед приголосним вимовляється [у] нескладовий.

Буква ве позначає звук [в] та [у]

Буква и позначає звук [и]

Буква че позначає звук [ч]

Буква е позначає звук [еи]

Буквосполучення ння позна-чає сполучення звуків [н':а].

Буква я позначає звук [а] і м'якість попереднього по-довженого приголосного [н':].

Орфограма енн відбиває морфологічний принцип право-пису в іменниковому суфіксі -енн- пишеться дві букви н, а також буква е, незалежно від того, чи позначається нею наголошений чи ненаголошений голосний.

Слово вивчення поділяється на частини для переносу з рядка в рядок ви-вчен-ня (ви-вчення, вивчен-ня). | Письмовий розбір

вивчення [ви-учеи-н':а]

7 звуків, 8 букв

3 голоси.- [й], [еи], [а]

4 приголосн.- [в], [у], [ч], [н':]

[в] — губн., сонорн., дзвінк., тверд.

[ч] — язиков., шумн., глух., тверд.

[н':] — язиков., сонорн., дзвінк., м'як., подовж.

Буква Звук

в - [в]

и - [и]

в - [у]

ч - [ч]

е - [еи]

ння - [н':а]

Орфограма енн — е і нн.

Перенос слова ви-вчен-ня (ви-вчення, вивчен-ня).

МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА

План

Морфемна будова слова.

іменникові префікси і суфікси.

прикметникові префікси і суфікси.

дієслівні префікси і суфікси.

прислівникові префікси і суфікси.

продуктивні і непродуктивні префікси і суфікси.

префікси і суфікси, запозичені з інших мов.

частини слова, співвідносини з префіксами і суфіксами.

давні й нові префікси і суфікси.

спрощення, сукладення і пере розклад основ.

складні слова.

1. Морфемна будова слова.

Усі слова нашої мови поділяються на слова з непохід-ними і похідними основами. Словами з непохідними осно-вами бувають іменники (ліс, вода, стіл, сніг, вітер, люд, звір, небо), прикметники (гострий, білий, чорний, жовтий, синій), числівники (один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, сто, тисяча), займенники (я, ти, він, такий, цей), дієслова (ходити, сидіти, робити, мовити, казати, їсти, бути), прислівники (як, там, де), прийменники (в, на, від, до, з), сполучники (а, і, та, бо), частки (то, но, хай, же) і вигуки (ой, ах, ай, ох). Проте більшість слів, належних до різних частин мови, мають похідні основи: лісок, лісний, лісник, лісництво; водяний, водний, водопій, водовоз, водиця, водичка; одинадцять, дванадцять і двадцять. У похідних основах виділяємо префікси (принести, праліс, задовгий), суфікси (дубок, лампочка, довгуватий, тепленький), поєднання основ (паровоз, всюдихід).

Кожне слово можна розглядати або з погляду його бу-дови - складових значущих частин, або з погляду того, як слово твориться.

Основи слів, від яких утворюються інші слова, звуться твірними основами. Для слова робітник твірною основою буде робіт-, для робітничий і робітникувати — робітник і т. д. Префікси і суфікси, за допомогою яких утворюються похідні слова, звуться словотворчими. Проте частина префік-сів і суфіксів служить не для творення слів, а для вираження зміни їхніх форм. Так, писати і написати — не різні слова, а те саме слово у формах недоконаного і доконаного видів; високий, вищий і найвищий — знов-таки ступені вираження тієї самої ознаки, тобто форми того самого слова. Такі префікси і суфікси є словозмінними. Словозмінну роль виконують у слові закін-чення: вони вказують на відмінок (дуб, дуба, дубу; білий, білого, білому), число (дуб — дуби, білий — білі), рід (білий — біла — біле, утік — утекла, утекло), особу (утечу, утечеш, утече) та інші форми того самого слова.

Префікси, корені, суфікси і закінчення звуться значущими частинами слова.

2. ІМЕННИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

В іменниках збереглися давні префікси про,-, па-, су-, уз-, що виступають у дуже небагатьох словах: прадід, пра-баба, праліс (первісний ліс), правнук; пасинок, паросток, пагорок; супутник, сузір'я, суміш, сутінки; узлісся, узбіччя, узгір'я. Частіше вживаються нові, запозичені з інших мов префікси анти-, контр-, ультра-, архі-: антитеза, антициклон; контрнаступ, контратака; ультразвук, ультрамікроскоп; архі-мільйонер.

В іменниках наступ, напад, виступ, схід, заспів і под. теж виділяються префікси. Але це префікси не іменникові, а дієслівні, бо самі іменники походять від дієслів, що мають у своєму складі ці префікси: наступати — наступ, напада-ти — напад, виступати — виступ, сходити — схід, заспіва-ти — заспів.

За допомогою суфіксів, які мають емоційне значення, від іменників з нейтральним емоційним значенням утворюються здрібніло-пестливі або збільшувально-згрубілі іменники. Пор., з одного боку, дубок, дубочок, а з другого — дубище. Здрібніло-пестливого значення іменникам найчастіше надають су-фікси -к-, -он-, -очок(ечок), -очи-, -ечк-, -иця, -ик-, -оньк(еньк)та ін.: ручка, ніжка, дубок, дубочок, вершок, вершечок, ві-конечко, відеречко, водиця, коник, столик, дівчина, дівчинонька, річенька.

В іменниках виділяються також суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість (ист), -тель-, -нн,-, -енн-, -ість, -ізм (изм) і багато інших: шах-тар, столяр, мудрець, робітник, мастильник, в'язальник, фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, молодість, патріотизм, гуманізм,

3. ПРИКМЕТНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

Прикметники поділяються на якісні і відносні. Від якісних прикметників за допомогою словозмінних суфіксів -ш (іш) та словозмінного префікса най- утворюються ступені порів-няння: старий — старший — найстарший; світлий — світлі-ший — найсвітліший. Якісні прикметники можуть передавати також більшу чи меншу міру ознаки, якості. Для цього слу-жать словотворчі префікси пре-, за-, над- (предобрий,