Спрощення основ відбувається й тоді, коли при зіткненні кореня і суфікса виникає надмірне нагромадження приголос-них звуків, наприклад: поїзд — поїзний.

У рідкісних випадках із складу кореня може виділятися суфікс. Якщо порівняти між собою слова зонт і зонтик, то можна зробити висновок, що друге утворилося від першого як його зменшена форма за допомогою суфікса -ик: зонт — зонтик. Насправді ж перше утворилося від другого. Слово зонтик прийшло до нас із російської мови, куди воно, в свою чергу, потрапило із голландської. Його вихідна форма - зондек — перетворилася в зонтик, а кінцеве -ик при порівнянні з такими словами, як хвостик, котик, півник і под., стало сприйматися як зменшувальний суфікс. Отже, суфікс виділився тут із складу кореня. Це явище називається ускладненням основи. Існування зменшеного зон-тик викликало потребу появи незменшеного зонт.

Перерозклад основ відбувається тоді, коли до кореня приєднується, зливаючись з ним в єдину значущу частину, існуючий і тепер суфікс. Так, слова білка, галка, дошка, хустка здаються за будовою такими самими, як і лавка, доріжка, будка і под. Насправді ж у словах лавка, доріжка, будка виділяється суфікс -к- (пор. лава, дорога, буда), а в сло-вах білка, голка, дошка, хустка суфікс -к- злився з коренями, тобто відбувся перерозклад основ.

11. СКЛАДНІ СЛОВА

Складними називають слова, утворені з двох і більше основ: пароплав, сухостій, землерийний, працездатний, крає-знавство, п'ятирічка, перекотиполе, п'ятдесят.

Як видно з наведених прикладів, складні слова утворюються здебільшого за допомогою сполучних звуків -о- (виступає піс-ля твердих приголосних), -е- (виступає після м'яких приголос-них) та -є- ([й] основи + сполучний звук [е]). Кількісні числів-ники, виступаючи частинами складних слів, мають повну форму родового відмінка (п'ятисотенниця, двохатомний), ско-рочену форму родового відмінка (двометровий від двохметровий). Роль сполучного звука відіграє в цих випадках закінчен-ня або частина закінчення першого слова.