Господар мовного чистилища ставив у куточку свій під-пис і доброзичливо усміхався. Розчулений Ігор Ружевич щиро дякував, і обоє лишались вельми задоволені одне одним. (С. "Журахович.)

107. Які з поданих дієслів можуть вживатися з префіксом по-? Якого зна-чення набуває кожне дієслово з приєднанням цього префікса? Чому пре-фікс по- не поєднується з рештою наведених дієслів?

Виходити, віяти, густи, заглибитися, знімати, зняти, зро-зуміти, крити, летіти, лити, написати, розспіватися, усміх-нутися.

108. Перекладіть українською мовою. Поясніть, які особливості мають російські префіксальні дієслова порівняно з українськими.

Жила цапля у пруда й состарилась; не стало уж в ней сили ловить рьібу. Стала она придумьівать, как бьі ей хит-ростью прожить., Она й говорит рьібам: «А вьі, рьібьі, не зна-єте, что на вас беда собирается: сльїшала я от людей — хотят они пруд спустить й вас всех повьіловить. Знаю я, тут за горой хорош прудок єсть. Я бьі помогла, да стара стала: тяжело летать». РьІбьІ стали просить цаплю, чтобьі помогЛа.

Цапля й говорит: «Пожалуй, постараюсь для вас, пере-несу вас, только вдруг не могу, а поодиночке».

Вот рьібм й радьі, все просят: «Меня отнеси, меня отнеси!»

Й принялась цапля носить их: возьмет, вьілетит в поле да й ст>ест. Й перенесла так много рьіб. (Л. Толстой.)

39. ПРИСЛІВНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

Л 3 історичного погляду всі прислівники є похідними. Проте Історія виникнення таких прислівників, як де, там, куди, коли, так, доки, досі, тут, тоді, туди і под., ховається далеко в глибині віків, а тому на сьогодні їх слід визнати непо-хідними.

80

Переважна більшість прислівників утворилася від прик-метників (чистий -*- чисто, теплий -> тепло, добрий -> добре), іменників (дім ~^>- дома, мить -> миттю, ранок ->- ранком, міс-це -*- місцями), іменників з прийменниками (з верху ->- зверху, з-під споду ->- спідсподу, в голос -+* вголос, в горі -** вгорі), інших прислівників (куди -х декуди, коли -*- деколи, інколи, як —>* абияк), дієприслівників (сидячи, лежачи, крадучись). Багато прислівників утворилося від тих форм іменників, прик-метників, дієслів, які тепер уже не існують, наприклад: здалека, звисока (короткі прикметники далек, висок поєдналися з прий-менником з), верхи (колишня форма орудного відмінка множини іменника верх), сидя, нехотя (колишні дієприкметники чолові-чого роду).

Прислівники давнього утворення з погляду сучасної мови не поділяються на значущі частини. До власне прислівникових префіксів належить по-, за допомогою якого утворюються при-слівники від прикметників (по-батьківському і по-батьківськи) та від числівників (по-перше, по-друге і т. д.) та що- (щодня,

щоночі). Власне прислівниковими суфіксами є -о та -е у від-

. . Л /v прикметникових прислівниках (швидко, терпляче), -ому та

рідше -й, які супроводжують творення відприкметникових прислівників за допомогою префікса по- (по-хазяйському ——

І _ xv ^

по-хазяйськи), -чі (в числівниках двічі, тричі), а також запози-чені у прикметників -ечк-, -єньк-, -ісіпьк-, -есеньк-, що вжи-ваються для вираження здрібніло-пестливого значення:

-. -х/~х- . .х/^н- ^"^ /\ л Х4^

швиденько, точнісінько, тихесенько, такечки, ондечки І под. Прислівники, утворені від якісних прикметників, збері-гають ступені порівняння, що утворюються за допомогою прик-метникових словозмінних суфіксів -ш- (іш) та префікса най-:

Л* —? А * /\ —з /-v тепло —і- тепліше, наитепліше, тонко ~+ тонше -> наитонше.

109. За допомогою префікса по- та суфіксів -ому і, де можна, -й утворіть прислівники.

Білоруський, бойовий, домашній, зимовий, добрий, козаць-кий, слов'янський, український, товариський.

Поясніть, за яких умов у цих прислівниках може вживатися суфікс -й.

110. Від поданих нижче слів утворіть похідні іменники, прикметники, дієслова і прислівники. Введіть утворені вами слова в речення. Запишіть за зразком.

Синій: синь, синюватий, синіти, синьо. Над нами висне синь небес. Вдалині мріє синюватий ліс. Синіє смужка да-лекої річки. На галявині синьо від розквітлої сон-трави.

Жовтий, білий, сила, біг, радий, квіт.

81

111. Визначте, до яких частин мови належать твірні основи поданих слів. Працювати, добрячий, сонячний, шевцювати, виступ, ви-гін, подвоювати, музичний, височінь, синь, світанок.

40. НРОДУКТИВШ І НЕПРОДУКТИВНІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А Неважко помітити, що одні префікси й суфікси зустрі-чаються у словах дуже часто, з їхньою допомогою утвори-лося багато слів, а інші виступають лише в поодиноких сло-вах. Чаетовживані префікси і суфікси звуть продуктивними, рідкісні — непродуктивними.

Префікси завжди дуже продуктивні в дієсловах. Пор.: виходити, виносити, виписувати, вирощувати, виробляти і

багато ін.; доходити, доносити, дописувати, дорощувати, до-робляти і т. д. До продуктивних належить словозмінний прик-

метниковий префікс най- (найбільший, найжогутніший, найкра-щий), словотворчі прикметникові пре- (прегарний, предобрий, премудрий), без- (безголосий, безбородий, безкрилий), за- (за-великий, зависокий, задовгий), прислівниковий по- (по-

товариському, по-українському, по-російськи) та ін. В іменни-ках виступають тільки непродуктивні префікси па- пагорб,

пасинок, паросток), про,- (прадід, прабаба, прабатько), су-(супутник, сузір'я), уз- (вз-) (узлісся, узгір'я).

Дуже широко представлені в мові іменникові суфікси. За їх допомогою утворюються слова на означення осіб за харак-

. , ,. хч . /ч/ч ./"-ч.

тером їх діяльності (робітник, вугільник, будівник, керівник,

подавальник, в'язальник, будильник, фольклорист, геодезист), за належністю до партій, різних ідейно-політичних напрямів

, .. .

(комуніст, марксист, матеріаліст, атеїст), за походженням з якоїсь місцевості (полтавчанин, подолянин, харків'янин,

лубенець) і под. Нерідко близькі за змістом слова утворюються за допомогою різних суфіксів.