Але словник не обмежується тільки тлумаченням основ-них значень слова. Дуже часто він подає також різноманіт-ні відтінки того самого значення. Наприклад, слово кільце має багато значень, а серед них два головні: «1. Предмет (найчастіше з металу), який має форму кола. 2 Те, що має вигляд такого предмета». Але це друге значення в свою чергу поділено на кілька таких важливих відтінків: «Коло, обвід. Велике кільце московського метро; Кінцевий пункт трам-вайного й тролейбусного маршрутів, із поворотним кругом, а також кінець автобусного маршруту, де автобус робить розворот, щоб їхати назад; те, що замкнене круговою лінією чого-небудь; оточення».

Дуже часто словник не обмежується описовим тлумачен-ням значень слів, а додає також синонімічні слова. Напри-клад, кілок у першому значенні це ще й «паля, гострокіл», а в другому значенні — «вішалка». Слово кільце в тому зна-ченні, в якому воно вживається у виразі «вороже кільце», ще й «оточення». Лихий — ще й «сердитий, лютий», могут-ній — «сильний, пишний, буйний, міцний тощо», в залеж-ності від значень слова могутній та їх відтінків. У цьому легко переконається кожен, хто розкриє на відповідній сторінці четвертий том «Словника української мови». Інколи в словнику поряд із описовим тлумаченням подаються антоніми: «доб-рий... протилежне лихий, поганий».

У «Словнику української мови» широко наводиться та-кож фразеологія. Наприклад, до різних значень слова голова подано: «Братися (хапатися) за голову. Підводити голову. Не вкладається в голові. Мати голову на плечах. Сам собі голова тощо (всього близько 50 зворотів); до різних значень слова добрий — Добра душа. Добре серце. Люди доброї волі та ін. (всього близько 20 зворотів).

Уживання слів і фразеологізмів у різних значеннях про-ілюстровано в словнику цитатами з творів художньої літе-ратури, газет, журналів, підручників, наукових видань тощо. Наприклад: довгокрилий. З довгими крилами. Жалібно заскиглила довгокрила чайка. (Петро Панч.) космонавт. Той, хто літає в космічний простір; астронавт. Перший в історії космонавт майор Юрій Гагарін... розповів про себе і про свій видатний політ у космічний простір. (Рад. Укр., 14.IV 1961, 1.) кристалізація. 1. Перехід речовини з газоподібного, рід-кого або твердого (аморфного) стану в кристалічний. При кристалізації чистого металу або сплаву спочатку виникає безліч зародків кристалів, які швидко ростуть, тиснучи один одного. (Хімія, № 10, 1956, 12.) Цитати-ілюстрації, таким чином, підтверджують наявність слова або звороту в мові, конкретизують їх значення і відтінки значень, розкривають сферу найчастішого їх вживання, характер зв'язків з іншими словами тощо. Вміщення кількох сотень тисяч цитат з кращих літературних творів робить «Словник української мови» не тільки довідковою і навчальною, а й цікавою для читання книгою.

Безпосередньо вказують на сферу поширення слова, на його емоційне забарвлення або на інші особливості його вжи-вання так звані словникові ремарки. В «Словнику української мови» використовується близько 200 таких позначок. Вка-зується, наприклад, що певне слово належить до певної галузі науки, техніки, мистецтва, до деяких специфічних сфер людської діяльності (бухгалтерія, військова справа, мисливство, спорт, торгівля тощо). На емоційне забарвлення слова вказу-ють позначки: жартівливе, іронічне, пестливе, зневажливе, вульгарне, урочисте, фамільярне, лайливе та ін. Зазначається приналежність слова насамперед до розмовної мови або, нав-паки, вказується на його книжний характер. Відповідними ремарками позначено застарілі, діалектні, поетичні і народно-поетичні слова. Дуже важливою є вказівка на рідке або обме-жене вживання слова, наприклад, прислівник днями справді трапляється в мові нечасто (звичайно вживають зворот цими днями). Велике значення мають також граматичні ремарки. Треба тільки мати на увазі, що ремарки в словнику наводяться скорочено, а тому в разі потреби необхідно заглядати до відповідного списку цих скорочень.

Всі слова в словнику подано з наголосами, а їх написання відповідає нормам сучасного правопису. Таким чином, кожен, хто вміє користуватися тлумачним словником, тобто добре розуміє його побудову, завжди зможе дістати в ньому потрібну довідку про будь-яке слово.

3. ПЕРЕКЛАДНІ СЛОВНИКИ

А Лексичні й фразеологічні багатства української мови зі-брані також у перекладних словниках, насамперед в «Українсько-російському словнику» в шести томах (К., 1953 —1963) і в «Російсько-українському словнику» в трьох томах (К., 1968). Ці словники забезпечують найважливішу ділянку на-шого мовного життя, яке відбувається в умовах паралельного використання як української, так і російської мов.

«Українсько-російський словник» 1953 —1963 рр. зібрав основні лексичні багатства сучасної української літературної мови: він містить понад 120 тис. слів. Словник допомагає при читанні української літератури від І. Котляревського до наших днів і є надійним довідником перекладача. Але цей словник має і ширше значення. Він сприяє закріпленню норм ук-раїнської літературної мови, відображає близькість української та російської мов, допомагає засвоїти лексичні багатства росій-ської мови, які широко в ньому представлені. «Українсько-російський словник» у шести томах багато в чому подібний до тлумачного «Словника української мови». В ньому також дуже докладно розкриваються значення українських слів, хоч, зви-чайно, за допомогою перекладу їх російськими словами-відповідниками, а не шляхом тлумачення. В словнику наводяться граматичні форми слів, застосовуються різноманітні ремарки, подано велику кількість цитат-ілюстрацій і фразеологічних зворотів. Ось приклади перекладу слів в «Українсько-росій-ському словнику »:

льох, -ху 1) пбгреб; (в доме под перейм зтажом, ниже