2) (естественное укрьітие) пещера [Дідона ж мала раз роботу, як з ним побігла на охоту Та грілі загнав їх в темний льох. (Котл.)]; 3) (под большим зданием — преим. в старину) подземелье [Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах. (Шевч.)].

хвалитися, -люся, -лишся, разг. 1) хвалиться (разг.), по-хваляться (разг.); хвастаться; разг. хвастать [— Хвались, хва-лись, Андрійку, каліцтвом, комусь воно дуже потрібне,— ши-піла Маланка. (Коцюб.); Надбаннями хвались, здобутими учора, Та йди щодня вперед, не зупиняй ходи! (Ус.)]; не ~ лйся, йдучи на бій см. бій 1; не ~ лйсь згинаючись, а ~ лись випрямляючись погов. скажєшь гоп, как перескочить или не хвались оттьездом, а хвались приездом или не хвались в пир йдучи, а из пйра [Гаврик: Отже, я певен, що ти мене, Насте, не перетанцюєш. Настя: Не хвались, згинаючись, а хвались випрямляючись (Кроп.)]; 2) (сообщать) говорить; рассказывать [Христя вподобала Мотрю. «Вона така добра, така добра, як рідна хати!» — хвалиться чоловікові. (Мири,); — Ой, гарно на буряках! — хвалиться Василина дівчатам. (Н.-Лев.); — Мартусю! Що ж ми тепер будемо з книжкою робити? — зашептала я, тремтячи уся.— Цитьте! Нікому не хваліться, як будуть-питати,— витираючи сльози, швидко проказала вона. (Мирн.)];

3) (угрожать) хвалиться; разг. похваляться [Він лаявся, хва-лився, що всіх їх знищить, всім їм оддячить. (Мирн.)].

Для потреб широкого кола читачів і школи на основі цього шеститомного словника укладено однотомний «Українсько-російський словник» (К.: Наукова думка; останнє, шосте, видання — 1984 р.). Шеститомний словник використовувався і надалі використовується при упорядкуванні також усіх інших сучасних словників.

У 1968 р. Інститут мовознавства АН УРСР уклав «Росій-сько-український словник» у трьох томах, який своїм обся-гом і загальним рівнем опрацювання лексики обох мов перевершив усі попередні праці цього типу. Подавши близько 120 тис. російських слів і багато фразеологізмів, цей словник навів до них близько 400 тис. українських відповідників (у зв'язку з багатозначністю російських слів і зворотів, а також завдяки широкому наведенню синонімів). Широко представлена в словнику, крім загальновживаної лексики, філософська, юридична, економічна і взагалі суспільно-політична терміно-логія, найбільш поширена термінологія природничих наук, специфічна лексика окремих галузей людської діяльності З метою скорочення обсягу словника до нього не введено цитат-ілюстрацій, але велика кількість ілюстративних прикла-дів наводиться поряд з фразеологічними зворотами. Докладні пояснювальні позначки та інші ремарки, що характеризують як російські, так і українські слова, значно полегшують прак-тичне користування словником. Ось приклади перекладу слів у «Російсько-українському словнику» 1968 р.:

длина 1. довжина; Л-ною в знач, нареч. завдовжки; в ,-^ну в знач, нареч. завдовжки; (вдоль) уздовж, удовж, удовжки, уподовж; во всю Л-ну на всю довжину; 2. (продолжитель-ность) тривалість, -лості, довжина; ~на рабочего дня три-валість робочого дня.

запрашивать, запросить 1. (делать запрос) запитувати,

-тую, -туєш, запитати; 2. (цепу) правити, -влю, -виш і за-правляти, заправити; (пргувеличенно дальшую разг.—еще) гилити, -лю, -лиш, загилити; 3. (зазивать) п р о с т. запрошу-вати, -шую, -шуєш, запросити, -прошу, -просиш, запрохувати,

-прохую, -прбхуєпі, запрохати; 4. (сов.: начать просить) почати (-чну, -чнеш) просити.

крутой крутий; (обривистий — еще) стрімкий, стрімчастий; (суровий, строгий — еще) суворий; -ой берег крутий (стрім-кий, стрімчастий) берег; -ая каша крута (густа) каша; -не мерн круті (суворі) заходи; -би кипяток окріп, -ропу; -ая переміна крута (раптова), зміна (переміна).

Таким чином, і цей словник наводить, як бачимо, в своїй українській частині граматичні форми іменників та дієслів.

Для потреб середньої школи видано менший обсягом одно-томний «Русско-украинский словарь» Д. І. Ганича, І. С. Олій-ника (К.: Радянська школа; останнє третє видання — 1976 р.). Цей словник містить у своїй російській частині понад ЗО тис. загальновживаних слів і термінів, що використовуються в під-ручниках з різних дисциплін шкільної програми. У зв'язку з своїм призначенням цей словник подає значно більше граматичних форм слів, показує чергування приголосних при відмінюванні тощо. Цей словник має бути постійним посіб-ником у заняттях з мови в середній школі.

Укладено і опубліковано як навчальні посібники для шкіл і вузів також перекладні словники, в яких разом з україн-ською виступають західноєвропейські мови — англійська, німецька, французька. Серед інших двомовних словників слід згадати великий «Пояьсько-украшський словник» за редак-цією Л. Л. Гумєцької (К.: .Вид-во АН УРСР, 1958—1960 рр.}. Користуючись двомовними перекладними словниками, слід уважно ознайомитися з основними принципами їх побудови, що викладені у передмовах до словників, а також із списком прийнятих для даного словника скорочень. Щоб уникнути помилок, слід також уважно переглянути всі наведені до потрібного вам слова відповідники і вибрати з них той, що вам найбільше підходить.

4. ОРФОГРАФІЧНІ, ІНШОМОВНІ ТА ІНШІ СЛОВНИКИ

У постійному вжитку кожного учня мають бути орфо-графічні словники, які є необхідним додатком до чинного «Українського правопису». Адже жодний правописний кодекс не може охопити всіх окремих випадків написання десятків тисяч слів та їх форм. Найбільший «Орфографічний словник української мови», який вміщує близько 114 тис. слів, вийшов у світ у видавництві «Наукова думка» в 1975 р. за редакцією С. І. Галоващука і В. М» Русанівського. Видав-ництво «Радянська школа» регулярно здійснює видання слов-ників цього типу, менших за своїм обсягом, але спеціально призначених для учнів; ці словники наводять більшу кіль-кість граматичних форм, показують правильне написання деяких фразеологічних зворотів, потрібних для учнів геогра-фічних назв тощо. Дуже корисним для школярів