Особливості використання іменників у ділових паперах

Слід пам'ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однознач-ним іменникам книжного походження: автор, біографія, варі-ант, габарит, гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон'юнктура, лабораторія, маркетинґ, номенклатура, об'єктивність, побор-ник, прецедент та ін.

неправильно

анонімка

сотняга гривень

заліковка

маршрутка

фарбовка

кадровик

астматик

хитрун

забудько

пустуха

горбань

ручище

авто

товарняк

водичка

злодюга |

правильно

анонімний лист

сто гривень

залікова книжка

маршрутне таксі

фарбування

кадровий працівник

хворий на астму

хитрий

людина, яка забуває

дівчина (жінка), яка пустує

людина з горбом (горбата людина)

велика, сильна рука

автомобіль

потяг, який перевозить вантаж

(вантажний потяг)

вода

злодій

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного сти-лю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою осно-вою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальни-ми конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу, професії, поса-ди, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:

неправильно

викладачка хімії

касирка (касирша) заводу

лаборантка (лаборантша) відділу

бригадирка (бригадирша) цеху

працівниця фірми

учителька школи | правильно

викладач хімії

касир заводу

лаборант відділу

бригадир цеху

працівник фірми

учитель школи

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенни-ки та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...

Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи ста-тусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку ди-ректора Полякову Л. О. і До кабінету було запрошено секре-таря комісії Полякову Л. О.

У конкурсі перемогла відмінниця 8-А класу Гур'єва Л. Г. й У конкурсі перемогла відмінник народної освіти викладач СШ № 8 Гур'єва Л. Г.

Зарахувати на посаду друкаря офсетного друку Козоріну Р. Ю. й Зарахувати на посаду друкарки-референта Козоріну Р. Ю.

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, уче-ниця та ін.

Примітки

1. Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, по-коївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

2. Рахівниця — прилад для лічби (не фах).

3. Збірні іменники, що позначають:

а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тва-рин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад:

неправильно

студентство

професура

дітва, дітвора

малеча

піхота

птаство

мишва

черва

комашня

ганчір'я

пахощі

штовханина

ґгенералітет |

правильно

студенти

професори

діти

малі діти

піхотинці

птахи

миші

черви

комахи

ганчірки

запахи

поштовхи

ґенерали

б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додат-кових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад:

неправильно правильно

акторство гра на кону театру та в кіно

друкарство виготовлення друкарської продукції

поштарі працівники пошти

циркачі працівники цирку

заводчани працівники заводу

городяни мешканці міста

4. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:

статус — знавцю, колего, товаришу

посаду — директоре, завідувачу, голово

звання — професоре, капітане, академіку

професію — лаборанте, перекладачу, секретарю

родича — батьку, мати, сестре, тітко

ім'я — Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію, Маріє,

Ольго, Наталю, Любове

ім'я по батькові — Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу Іллівно,

Анатоліївно, Євгенівно

прізвище — Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре

Наприклад: Шановний пане полковнику!

Вельмишановна панно ївго!

Дорога пані Валеріє! Колего Дмитре!

Друже Ілле Васильовичу!

Пане Петрашуі

Добродію Чорноволе!

Увага! Прізвища у звертаннях іноді можуть мати також форму Н. відмінка.

5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.

Неправильно правильно

Голова Костюк О. П. Голова зборів Костюк О. П.

зауважила. зробила зауваження.

До 10.07.2002 бригаді До 10.07.2002 бригаді

Куця В. Г. треба побілити Куця В. Г. треба побілити

актову залу стелю в актовій залі.

На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий

металевий дипломат.

На сходах стояв сивий

дипломат.

Іноді двозначність можлива у випадку збігу Р. та Д. відмінків:

Своєчасне фінансування адміністрації. Для уточнення слід доповнити вираз: Своєчасне фінансування з боку адмініст-рації або Своєчасне фінансування адміністрації іноземними інвесторами.

6. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числів-ником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з при-йменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад:

неправильно правильно

У 2001 р. (році) ... 2001 р. (року) ...

У першому році.... Першого року ...

У цьому (тому) році... Цього (того) року ...

У наступному році... Наступного року...

Але: у четвер, у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці).

7. Нульового закінчення для іменників чоловічого роду II відміни у 3. відмінку однини:

підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ і под.

8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

неправильно правильно

придбали нову шкіряну Мемель придбали нові шкіряні меблі

зробили позначки різними зробили позначки різним

чорнилами чорнилом

похорони призначили на ... похорон призначили на ...

9. Пам'ятати, що:—

кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази: Продук-тивність підприємства збільшилась у два з полови-ною рази. Якщо дробовий числівник виражений десят-ковим дробом, то маємо форму раза. Продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятих раза;—

в Ор. відмінку множини іменників II відміни та мно-жинних іменників слід використовувати лише закін-чення -ами (-еми), -има, наприклад:

неправильно правильно

з п'ятьма колісьми із п'ятьма колесами

літак з іноземними гістьми літак з іноземними гостями

повернулись з грішми повернулись із грошима—

одиниці виміру мають паралельну форму в Р. відмінку множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але лише бітів, Гаусів, джоулів, ергів, мілібарів, байтів. Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: Залізницею прибува-ли мінеральні добрива, машинні масла, грузинські вина. Але Наприкінці XX й на початку XXI cm. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числів-ники, а іменники кінець, початок;—

однина є засобом узагальнення, коли вказує на нероз-членованість, цілісність однорідних іменників: Пере-везено ввесь урожай соняшнику. Та коли невизначе-ну кількість однорідних