Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”.

Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень.

Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на основні проблеми виховання.

Продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу і творчим розвитком зв’язного мовлення учнів.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картки-завдання, книги педагога, опорні таблиці.

Епіграф уроку. Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне, що негідне. Гідне повинне стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство й огиду.

В.О.Сухомлинський

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

Яке речення називається складним?

Які ви знаєте складні речення?

Чим відрізняється складносурядне від складнопідрядного?

Назвіть сполучники сурядності і підрядності.

Чи можна поставити запитання до речень, зв’язаних сурядним зв’язком?

Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні?

2. Прочитайте епіграф уроку.

Визначте види речень та поясніть пунктограми.

IV. Робота над завданнями уроку.

1. Повідомлення вчителя.

Зверніть увагу чиї це слова. А от перед вами його портрет. Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, кандидат педагогічних наук, талановитий вихователь і добра людина.

Становлення В.Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови, літератури, директора середньої школи, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, до видатного вченого. Вся педагогічна діяльність його спрямовувалася на те, щоб “життєдайне джерело – багатство рідної мови, було відкрите для дітей з перших кроків їхнього життя”. У багатьох працях Василя Олександровича: “Слово рідної мови”, “На трьох китах”, “Сто порад вчителеві”, знаходимо відповіді на актуальні питання: як навчитися сприймати, розуміти і вдало використовувати слово в усному і писемному мовленні. Бо хто серцем відчуває слово, той піднімається на сходинку вище людської культури і навпаки низька мовна культура збіднює духовний світ людини.

По закінченні школи В.О.Сухомлинський навчається в Полтавському педінституті і одержує кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

Та ось почалася Велика Вітчизняна війна і молодий вчитель пішов на фронт. Воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався в госпіталях, але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи, це він разом з дітьми і вчителями насадив чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії, Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук. Його творча спадщина “Духовний світ школяра”, “На нашій совісті – людина”, “Моя педагогічна віра”, “Серце віддаю дітям” звучить актуально до сьогодення і має велике значення для долі відродження України, підвищення національної свідомості народу, для розвитку науки і культури. Якщо я змогла когось із вас зацікавити цією талановитою людиною, то читайте, вчіться і беріть за приклад самовіддане служіння рідному народу.

А зараз ми прослухаємо уривки з його творів і ви висловите своєї судження.

2. Усні відповіді учнів за картками-завданнями. (Кожна картка з індивідуальним завданням. Картки-завдання додаються).

3. Виписати з тексту складне речення, розібрати його синтаксично, побудувати схему. Вміти пояснити пунктограму. (Учні самостійно працюють з картками, а два учні – біля дошки).

Питання для індивідуального опитування:

Чим відрізняється складне речення від простого?

Що таке граматична основа речення?

Яке речення називається складносурядним?

Які речення називаються складнопідрядними?

На які три основні види поділяються складнопідрядні речення? і т.п.

4. Вибірковий диктант.

Знайти кожному у своїй карточці слова на орфограми “Вживання м’якого знаку і апострофа”, “Написання ЙО, ЬО”. Зачитати ці слова і записати в зошит.

(Після написання диктанту троє учнів дають визначення цим орфограмам).

5. Фонетичний розбір.

Вибрати з тексту слово, у якому було б більше букв ніж звуків і навпаки.

6. Словотвірний розбір.

Розібрати за будовою слова: тисячолітнє, прикарпатський.

Назвати їх спосіб творення.

V. Закріплення знань. Підсумок уроку.

На які три основні види поділяються складнопідрядні реченні речення?

Якими ознаками характеризуються складнопідрядні рчення з підрядними означальними?

На які питання відповідають підрядні з’ясувальні?

Як в тексті розпізнати підрядні обставинні?

Про кого сьогодні ми вели мову?

Що ви можете сказати про педагога, що запам’ятали на уроці?

А чи знаєте ви, що означає в перекладі слово “педагог”?

Так у Давній Греції називали людину, яка водила дітей до школи – дослівний переклад: “вести дитину”.

І я сподіваюсь, що серед вас знайдуться бажаючі обрати цю творчу і шляхетну професію. А коли станете педагогами, бажаю вам вести дітей до світла знань, до пошуків і відкриттів, до найвищих висот людських досягнень.

VI. Домашнє завдання. За опорними словосполученнями (додаються) написати твір-мініатюру про В.О.Сухомлинського, дати заголовок твору. В тексті обов’язково повинні бути складні речення.