При дієвідмінювані дієслів можливе чергування приголосних.

Дієслово бути у всіх особових формах однини і множини має одну форму – є.

Дієприкметник

Дієприкметник – це форма дієслова, яка виражає ознаку за дією. За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі.

За відношенням до часу дієприкметники бувають теперішнього і минулого часу. За відношенням до стану – активні (процвітаючий) і пасивні (скошений).

У реченні дієприкметники виконують функцію означень.

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією. Вони мають форму теп. і мин. часу. Утв. за доп. суф.: ач, яч, уч, юч, л.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета: зоране поле, посіяне жито.

Утв.: суфікси н, ен, єн, т.

Дієприслівник

Дієприслівник – це незмінювана форма, яка пояснює в реченні дієслово, вказуючи на додаткову дію: Берези й клени, ще недавно голі, стоять, зеленим маючи гіллям.

Дієприслівник у реченні є обставиною.

Утв.: за допомогою суф. – учи, - ючи, - ачи, - ячи (недок. вид) і – ши, - вши (докон. вид).