У сучасній українській мові відіменниковий і віддієслівний прикметники формують словотвірні синонімні ряди і з активною, і з можливою паралельністю. Наприклад, як активно паралельні сьогодні функціонують деривати: тямучий (тя-му-щий) - тямкий - тямовитий (тямковитий) (від дієсл. тямити та ім. тяма): Він чоловік тямучий. Дуже тямущий чоловік. Хлопець гарний, тямовитий [Гр., IV, 303]. Жінка — людина тямка. [Хлопець] розумний, тямковитий [СС, I, 683]. Функційно до-мінує на сучасному етапі ад’єктив тямущий [СС, I, 683]; тремтячий - трем-тли-вий - тремкий (від дієсл. тремтіти та ім. трема): Горбатий лив тремтячою ру-кою. Онук ніс миску в малих тремтливих руках [Ш., I, 324, 344]. Заголублені спогади, дотик тремкої руки [Савка, 28]. Тремтячий місяць. Від фігур падають тремливі тіні [Світ Софії, 107]. Тремкий серпанок [Ш., I, 383] (усі прикметники ряду характерні для художнього стилю; як міжстильові вживаються переважно деривати на -ач-ий, -лив-ий); гризучий - гризький - гризотний (від дієсл. гризти(ся) та ім. гри-зо-та): Неприємне гризуче почуття ще довго заважало йому зосередитися [СУМ, II, 167]. Не мав би відчувати нічого гризького [Ш., I, 274]. Непередбачена гризотна туга охопила його за душу [СУМ, II, 166]; дрімливий - дрімотливий - дрімотний (від дієсл. дрімати та ім. дрімота): Щоб ока світлого не випив Дмірливий ворон-птах. Сиділи на горбах, мов старі дрімотливі ворони [СУМ, II, 419, 418]; чванливий - чваньковитий (від дієсл. чванити(ся) та ім. чванько): Калиновський шукав гострих слів, щоб зрізати чванливого Красюка. Він сам був дуже чваньковитий [СУМ, XI, 287]; скорбний - скорботний (від дієсл. скорбіти або ім. скорб та від ім. скорбота): Собака поклав скорбну морду на лапи [Ш, I, 410]. По скорботному виразу його очей вид-но було, що смерть Аркадія вразила його глибоко [СУМ, IX, 297]; аб-сор-бу-валь-ний - абсорбційний (від дієсл. абсорбувати та ім. абсорбція; обидва прикметники засвідчені як відповідники до рос. абсорбционный) [Хем., 95], хоч у середині століття функціонував тільки ад’єктив, мотивований іменником аб-сорб-цій-ний [Хім., 27]; ма-жо-рувальний - мажорантний (від дієсл. мажорувати та ім. ма-жоранта) [Мат., 90]; під-стильний - підстилковий (від дієсл. підстеляти та ім. під-стилка): Підстильний і під-стилковий торф [Гірн.91, 235]; покривний - покрівельний (від дієсл. покривати та ім. покрівля; обидва прикметники засвідчені як відповідники до рос. покривной) [Хем., 74], пор. раніше — тільки покривний [Хім., 124]; таб-ле-то-ва-ний - таб-лет-ко-вий (від дієсл. таблетувати та ім. таблетка): Таблетований і таб-лет-ко-вий матеріал [Хем., 220]; ґратований - ґратчастий (від дієсл. ґратувати та ім. ґра-ти): Ґратовані і ґратчасті вікна [НК]; кубований - кубовий (від дієсл. кубувати та ім. куб) [Мат., 86].

У пари з можливою паралельністю поєднуються на сучасному етапі при-кмет-ни-ки, один із яких уживається рідко як застарілий або такий, що перебуває в ста-ні занепаду, а також багатозначні прикметники, які рідко вживаються з тим самим зна-ченням. Наприклад, сьогодні рідкісним є один із компонентів дериваційних си-но-нім-них пар (рядів) визвольний - визвольницький (від дієсл. визволяти та ім. визволь-ник): Населення Запорізької Січі, звідки почався визвольний похід Богдана Хмель-ниць-кого, складалося... з українських козаків. Дзвенять,... усім визвольницький ві-щую-чи похід [СУМ, I, 397]; жадний - жадливий - жадібний (від дієсл. жадати та ім. жадоба): Береза ще більше жадна життя. Жадливі блищики очей. Жадібний до жит-тя був [НК]; мандрівний - мандрований (від дієсл. мандрувати та ім. мандри): Мандрівні дяки, мандровані дяки, - вихованці різних шкіл на Україні 16-18 ст. [УРЕС, II, 340]. Мислитель відмовляється, обираючи долю мандрівного філософа [Іст.укр. філ., 85]. “Український мандрований філософ Григорій Сковорода” [УЛЕ, I, 106]. В інших випадках — тільки мандрівний: мандрівні сюжети [ЛС, 422]. Пісня манд-рів-но-го серця [Андр., 4]; обітований - обітний (від дієсл. обітувати та ім. обіт): Обі-то-ва-на земля. Обітна земля [СУМ, V, 507]; ткальний - ткацький (від дієсл. ткати та ім. ткач): Якось я став, задумавсь коло ткальної машини. Нудьга Йванові сидіти за ткаць-ким верстатом [СУМ, X, 151, 153]; танцювальний - танечний (від дієсл. тан-цю-ва-ти та ім. танець): Можна бачити танцювальні рухи. Троє кіл танечним кроком, юрмами оточені [СУМ, X, 35, 33]; уживальний - ужитковий (від дієсл. уживати та ім. ужиток) [СУМ, X, 402]. Рідковживані прикметники визвольницький, жадний - жадливий, мандрований, обітний, ткальний, танечний, уживальний функ-ціо-ну-ють сьогодні з вузько обмеженою сполучуваністю вже як архаїзми, хоч самі їх моделі залишаються продуктивними.

Із часом стали відрізнятися валентністю і через те опинилися на шляху наближення до паронімії пари (ряди) прикметників віршований - віршовий (від дієсл. віршувати та ім. вірш), плідний - плодовитий - плідливий (плодливий) - плодючий (від дієсл. плодити та ім. плід), відношення між якими визначаємо тільки з контексту. Ці деривати вступають у словотвірні синонімні відношення: Мистецтво виражати свої думки у віршованій формі [ЛС, 133]. Забули, мабуть, через пере-ста-рі-лість мови, а ще більше віршової форми [Чиж., 246]. Плідні кущі. Ми одержали... плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію [СУМ, VI, 585, 588]. Плодлива, як свиня [Гр., III, 197]. Нічия огородина не здавалась така плодюча [СУМ, VI, 590]. Але домінує на сучасному етапі в основному паронімне функціонування при-кмет-ни-ків: Віршований, -а твір, казка, але віршовий, -а розмір, форма [НК]. Плодовитий - пло-дючий, -а кущ, рослина, худоба, риба, але плідний, -а письменник, ідея, праця [НК], [СС, II, 244]. На межі між словотвірною синонімією і паронімією перебувають та-кож ряди з можливою паралельністю, багатозначні компоненти яких рідко функ-ціону-ють із тою самою семемою. Наприклад, уривистий - уривчастий - уривковий (від дієсл. уривати та ім. уривок) зі спільною семемою “який переривається через ко-рот-кі проміжки часу, несуцільний, який різко обривається”: Вона