У новій українській мові засвідчене також поодиноке функціонування двох рідковживаних компонентів словотвірної синонімної пари: горьований - горьовий (від дієсл. горювати та ім. горе) [НК]. Словотвірною синонімною парою, яка тепер перебуває в стані розпаду через ненормативну паралельність, є підіймальний (під-ні-маль-ний) - підйомний (від дієсл. підіймати (піднімати) та ім. підйом): Підіймальне і підйомне зусилля [Гірн.59, 246]. На сучасному етапі помітна виразна тенденція до витіснення ад’єктива, мотивуюча база якого (ім. підйом) з’явилася в українській мові під впливом російської. Відповідно і найновіша лексична картотека фіксує вже тільки прикметник підіймальний: Підіймальна сила [НК].

Словотвірні синонімні прикметники можуть зрідка мотивуватися: а) спіль-нокореневими іменником і дієсловом, які між собою не пов’язані як мотивуючий — мотивований, а є на одному ступені в словотвірному гнізді, наприклад, кровотеч-ний - кровоточивий (від ім. кровотеча і дієсл. кровоточити): На кровотечні рани при-кла-дають шматочки ...квіток нагідок, змішаних порівну з листками полину. Цей Спартак, мабуть, і в гадці не має, якої... кровоточивої рани в серці Богдановім торк-нувсь [СУМ, IV, 362]; б) дієслівним словосполученням і складним іменником, похідним від цього словосполучення, наприклад, окозамилювальний - око-за-ми-лю-вацький (від спол. око замилювати та ім. окозамилювач) [СУМ, V, 673]; в) діє-слівним та іменниковим словосполученням, наприклад, богобійний - богобоязливий - богобоязний - богобоязкий - богобоящий (від спол. боятися Бога та боязнь Бога): З цим богобійним різником... мав справи. Богобоязка, а нищечком проти мене за-миш-ляєш! Він син був богобоязливий. Жив..., як належить ...богобоязному чоловікові. Бо-го-боящі люди [СУМ, I, 209].

Прикметникові словотвірні синоніми, мотивовані іменником та дієсловом, утворюються переважно за допомогою суфіксів -ськ-, -к-, -ов-, -овит-, слово-твор-чо-го закінчення -ий, які додаються до іменникових основ, і -н-(-льн-), -ив-(-лив-), -ач-(-уч-/-ущ-), -к-, які додаються до дієслівних основ. Ці словотворчі засоби можуть об’єднуватися спільною функцією попарно чи по три-чотири в ряді.

Інколи компонентами дериваційної синонімної пари в новій українській мові є мотивуючий і мотивований ним прикметник. Переважно такі пари відповідають мо-делям: первісний прикметник — похідний від нього прикметник; відімен-ни-ко-вий прикметник — похідний від нього прикметник; відчислівниковий при-кмет-ник — похідний від нього прикметник і мають можливу паралельність. Похідний компонент таких пар на сучасному етапі або вийшов з ужитку, або вживається рідше, ніж первісний, і тільки в художньому стилі. Первісний прикметник часто має склад-ні-шу семантичну структуру, ніж його дериват; збігається тільки одне або два значен-ня. Наприклад, словотвірними синонімами є первісний прикметник вартий (варт) і похідний від нього вартний: Пусти його, не варт він того. Цей чоловік вартний [Гр., I, 127, 128]; аналогічно ситий – ситний: Увесь вік ходив ситий і вкритий. Ті діти... стали дуже ситними. Ситий борщ. Ситна паша. Це з ситої землі хліб. Земля ситна [Гр., IV, 123, 124]; гордий - гордовитий: Ти знаєш козацьку вдачу — гордий народ. Щиро покохала його наша гордовита Катря [СУМ, II, 127, 126]; пильний - пильновитий: Не видно там було руки пильної господині [СУМ, VI, 354]. Чабан вірний, пильновитий [Гр., III, 151]; бадьорий - бадьористий: Промовив я, почуваючи себе таким бадьорим. Міцносиле, бадьористе, хоч невелике військо [СУМ, I, 86]; пряний – прянистий (прєнистий): Зарикала коровочка, зарикала пряна. Прєниста худоба [Гр., III, 495].

Моделі відіменниковий прикметник — відприкметниковий прикметник відповідають пари валовий - валов’яний (від ім. вал і прикм. валовий): Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові. Валов’яний клубок [Гр., I, 124]; водяний - водя-нис-тий (від ім. вода і прикм. водяний): Водяна картопля. Водянисті жмаки [СУМ, I, 723]; трав’яний - трав’янистий (від ім. трава і прикм. трав’яний): В цьому трав’я-но-му лісі побояться вони вовків. Берег тут чорноземний, трав’янистий [СУМ, X, 222]; полум’яний - полум’янистий (від ім. полум’я і прикм. полум’яний): Полум’яні очі. Полум’янистий погляд [СУМ, VII, 102]; рясний (рясен) - ряснистий (від ім. ряст і прикм. рясний): Сади рясні похилились. Щоб наш овесець рясен був. Копи паш-нисті, снопи ряснисті [Гр., IV, 93]; сурм’яний - сурм’янистий (від ім. сурма і прикм. сур-м’яний): Окиси сурм’яних руд. Сурм’яниста руда ...утворюється у вигляді бі-ло-го осаду [СУМ, IX, 855]; росяний – росянистий [СУМ, VIII, 886]; ядрений - ядренистий [СУМ, XI, 625]; а також багряний - багрянистий у складі бага-то-ком-по-нент-ного дериваційного синонімного ряду багряний - багрянистий - багристий - багровий (від ім. багра і прикм. багряний):— |

багряний — багрянистий

багра— | багристий—

багровий:

Розжеврене, червоне сонце низько спустилося, багряним світлом грало. Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло. Неспокійно бовдурились багрянисті дими [СУМ, I, 85].

У словотвірні синонімні відношення мотивуючий відіменниковий при-кмет-ник — мотивований відприкметниковий прикметник найчастіше вступають ад’єктиви, утворені за допомогою суфіксів -ан- і -ист-, -ов- і -ан-.

Словотвірними синонімними парами можуть бути також мотивуючий відчислівниковий прикметник — мотивований відприкметниковий при-кмет-ник; мотивуючий віддієслівний прикметник — мотивований від-прик-мет-ни-ко-вий прикметник, із яких на сучасному етапі функційно переважає по одному компонентові. Наприклад, однакий - однаковий (від числ. один і прикм. однакий): Приїхали три козаки, Та всі три однакі. Царі, раби - однакові Сини