У словотвірні синонімні зв’язки в новій українській мові можуть вступати і відчислівниковий — відіменниковий деривати: подвійний - двоїстий - двій-час-тий (від числ. двоє та ім. двійка) [Геодез., 64]; відіменниковий — від-прик-мет-ни-ко-вий: свинцюватий - свинцевистий (від ім.свинець та прикм. свинцевий): Свинцю-вата і свинцевиста бронза [СУМ, IX, 72]; відіменниковий — відприслівниковий: домовий - домашній (від ім. дім і присл. дома): Домашнього злодія не встережешся. Домового злодія не встережешся [Гр., I, 418, 419]; нутряний - внутрішній (від ім. нут-ро і присл. внутрі) [Фав., 9]; правдивий - справжній - справдішній (справдеш-ній) (від ім. правда і присл. справді): Правдиві волоські гарбузи [Гр., III, 398]. Це бу-ло справжнє кам’яне вугілля. Це не град і не сніг, а справдішня... сіль. Надворі... справдешнє літо [СУМ, IX, 591, 590, 589]. Рідко у цей словотвірний синонімний ряд входять і прикметники справедливий та праведний: Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Не мають праведного таланту (справжнього таланту) [Гр., IV, 188; III, 398].

Із названих словотвірних синонімних рядів на сучасному етапі розвитку ук-ра-їнської мови стали паронімами прикметники домовий - домашній, справедливий - праведний - справжній, а нутряний і справдішній вийшли з активного вжитку.

Отже, крім прикметникових дериваційних синонімів, що утворилися від тої самої частини мови, в новій українській мові засвідчені пари з компонентами, мотивованими словами різних частин мови, або з первісним і похідним від нього прикметником. Словотвірні синоніми якраз цих моделей (первісний прикметник — відприкметниковий прикметник, відчислівниковий прикметник — від-прик-мет-ни-ковий прикметник) свідчать, що в новій українській мові існують деад’єктивні прикметники, які, крім словотвірних значень “слабкий вияв ознаки” (білуватий), “силь-ний вияв ознаки” (старезний), “надмірний вияв ознаки” (задобрий), “гіпо-ко-рис-тич-ність” (сліпенький), “заперечення ознаки” (невеликий) [1, с. 53], можуть виявляти ознаку, тотожну за силою вияву з ознакою, яку виражають їх мотивуючі бази — прикметники (ситий – ситний; однакий - однаковий).

Прикметникові словотвірні синоніми різної мотивації — це слова, які вживаються в науковому, художньому і розмовному стилях мови.

Список використаної літератури:

1. Ґрещук В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ,

1995. 208 с.

2. Ковалик І.І. Питання словотворчої синонімії і омонімії в сфері іменників слов’янських мов // Питання слов’янознавства. Матеріали Першої славістичної конференції. Львів, 1962. С.5-25.