Семантична співвідносність твірних і похідних у словотвірному гнізді з вершиною “високий”

Дослідження семантичних зв’язків між твірними й похідними окремих лексико-семантичних груп (ЛСГ) є актуальним в сучасній дериватології, оскільки дає змогу встановити не тільки співвідносну кількість значень у парі твірне - похідне, але й виявити ступінь семантичного навантаження, семасіологічну кваліфікацію, логіко-причинові взаємозв’язки між ними на парадигматичному і синтагматичному рівнях [4, с. 29].

У семантичному аспекті теоретичні питання словотворення розглянуто у працях Н.Я.Янко-Трініцької, І.А.Мельничука, І.І.Ковалика, І.С.Улуханова, О.С.Кубрякової, Н.Ф.Клименко та ін.[1]. Типи мотивацій, семантичні зв’язки між твірними й похідними на різних ступенях словотворення, особливості формування семантики похідних слів аналізують у своїх статтях та монографіях О.М.Тихонов, Ю.Д.Аперсян, Т.А.Аперсян, Т.Ф.Іванова, Т.М.Возний, К.Г. Городенська, І.Й.Ощипко, В.В.Грещук, та ін. [2]. Новий підхід до цього аспекту словотворення помітний у працях О.М.Шевчука, О.Микитин, С.О.Соколової, Г.І.Кустової та ін. [3]. Зокрема, дериватологи переходять від статичного опису форм реалізації значень й узагальнення на цій основі семантичних можливостей словотворення до попереднього виявлення потенційних дериваційних значень із подальшим описом їх реалізації.

Семантичні відношення твірних і похідних вивчають на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). Як зазначає А.П.Грищенко, для розмежування ЛСВ багатозначного слова достатньо контексту, який формується в реальних актах мовлення і за обсягом може дорівнювати словосполученню [8, с. 137].

Простежимо реалізацію кожного ЛСВ твірного прикметника високий у похідних на всіх ступенях словотворення, що й визначатиме актуальність нашої статті.

Слово високий характеризується великою словотвірною продуктивністю в сучасній українській мові. Це зумовлено значною глибиною його семантики. Словник української мови (СУМ) фіксує такі значення полісеманта високий :

1. Який має велику вiдстань знизу вгору; // Який має висоту бiльшу вiд звичайної, середньої; // Який має рiвень бiльший вiд звичайного.

2. Який знаходиться на далекiй або значнiй вiддалi вiд землi, вiд будь-якої поверхнi;// Який мiститься на великiй висотi.

3. Дуже великий, значно бiльший вiд звичайного кiлькiстю, iнтенсивнiстю.

4. Дуже добрий, вiдмiнний, розвинений.

5. Небуденний, значнiший вiд звичайного, сповнений глибокого змiсту; // Спрямований на здiйснення благородної мети; // Пiднесений, урочистий.

6. Важливий за своїм значенням, видатний, почесний; // Який займає вiдповідальну державну посаду, має широкi повноваження.

7. Урочисто-пiднесений, вишуканий (про слово, мову, стиль).

8. Тонкий, пронизливий (про звук, голос та iн. ).

9. заст. Пов'язаний iз владою монарха; // Знатний, аристократичний.

Дефініційний аналіз лексеми високий дає змогу в кожному ЛСВ виділити такі ядерні семи:

“локація” у ЛСВ2 – “який знаходиться на далекiй або значнiй вiддалi вiд землi, вiд будь-якої поверхнi” (висока стеля);

“кількість” у ЛСВ3 – “дуже великий, значно бiльший вiд звичайного кiлькiстю” (високий процент);

“інтенсивність” у ЛСВ4 – “дуже високий, значно більший від звичайного інтенсивністю” (високі темпи розвитку, висока частота);

“якість ” у ЛСВ5 – “розвинений, винятковий; тонкий, пронизливий (про звук, голос)” ( високий дар, високий крик);

“оцінка” у ЛСВ6 – “ дуже добрий; надзвичайний;” ( бути високої думки про когось; висока культура);

“піднесеність” у ЛСВ7 – “небуденний, значнiший вiд звичайного, сповнений глибокого змiсту; спрямований на здiйснення благородної мети; пiднесений, урочистий” (високі почуття, високий подвиг, високий стиль);

“соціальне значення” у ЛСВ8 – “важливий за своїм значенням, видатний, почесний; який займає вiдповідальну державну посаду, має широкi повноваження; знатний, аристократичний” (висока посада, високий посланець, високі родом гості);

Розглянемо, насамперед, взаємозв’язки прикметника високий і похідних першого ступеня словотворення. Усі деривати першого ступеня мотивовані ЛСВ полісемічного твірного слова. Однак у словах східнослов'янських мов зв'язок між значенням похідного і значенням твірного не стандартизований [6, с.47], тому під час формування значення похідних під впливом різних чинників безпосередні семантичні взаємовідношення твірного й похідного варіюються та видозмінюються.

Словотвірна парадигма першого ступеня деривації репрезентована похідними, які об’єднуються в такі частиномовні блоки, як ад’єктивний, адвербіальний, субстантивний, вербальний.

У межах ад’єктивного блоку виділяємо 5 суфіксальних утворень і 4 префіксальних. Деривант високий у семантиці однозначних прикметників реалізує семи “розмір”: височ-еньк-ий (висок-еньк-ий) “Досить високий”(височенька постать, високенький глечик), височ-енн-ий та височ-езн-ий “Дуже високий”(височенні гори, височезні будинки), висок-уват-ий “ Трохи високий”(високуватого зросту), пре-високий “Дуже високий”( превисокі гори), за-високий “Вищий, ніж звичайно або потрібно; надто високий”(зависока хата); “піднесеність” (зависока честь); “інтенсивність” : над-високий “ Який значно перевищує звичайний ступінь якої – небудь якості, якого-небудь стану і т. ін.” ( надвисока частота). Суфікси –еньк, -енн, -езн, префікси пре-, за-, над- модифікують нейтральну ознаку твірного слова у напрямі її збільшення, а суфікс -уват – у напрямі її зменшення. Синонімічні суфікси –енн / –езн та префікс пре- вказують на сильний вияв ознаки, префікси за- /над-, що у цьому випадку теж є синонімами, – на надмірний вияв ознаки, суфікс –еньк на посилений вияв ознаки, -уват – на слабкий вияв ознаки. Співвідношення вихідної і похідних форм можна інтерпретувати такою структурно-семантичною єдністю:

похідний прикметник із словотвірним значенням “слабкий вияв ознаки”

(висок-уват-ий)

твірне слово

(високий)

похідний прикметник із словотвірним значенням “гіпокористичність ”

(висок-еньк-ий, височ-еньк-ий)

похідний прикметник із словотвірним значенням “сильний вияв ознаки”

(височ-енн-ий, височ-езн-ий, пре-високий)

похідний прикметник із словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки”

(за-високий, над-високий)

В ад’єктивному блоці є лише один полісемічний дериват невисокий, утворений префіксальним способом. Префікс не- модифікує семантику твірного слова й відносить його до ад’єктивів із словотвірним значенням “заперечення ознаки”. СУМ фіксує такі значення цього прикметника: “1. Який має невелику висоту. 2. Який мiститься на незначнiй висотi вiд землi чи поверхнi. 3. Незначний, невеликий щодо кiлькостi, iнтенсивностi. 4. Невидатний, маловажний, малопомiтний (про посаду). 5.