Третій ступінь деривації представлений шістьма похідними, що об’єднані у три словотвірні парадигми. Деривантами для них є похідні другого ступеня словотворення, а саме дієслова підвищувати і перевищувати, прикметник висотний. Девербатив перевищува-нн-я “Дія за знач. перевищувати” фактично переймає значення твірного дієслова, реалізуючи у своїй семантиці ЛСВ1, ЛСВ3, ЛСВ5 пркметника високий. Як зазначає К.Городенська, "утворюючись у межах дiєслiвних значень, синтаксичнi деривати iменникiв на -нн(я) здебiльшого виявляють повну лексико-семантичну вiдповiднiсть iз спiввiдносними дiєсловами." [5,с.103]. Похідному притаманне дериваційне значення “опредметнена дія”. Дериват перевищувати-ся засвоює сему “розмір” (перевищуватися зростом) вершини СГ. Постфікс –ся передає ознаку пасивності. Девербатив підвищува-льн-ий “спец. Призначений для підвищення чого-небуть”, реалізуючи сему “розмір” (підвищувальний апарат) слова-вершини, формує нове значення, відмінне від семантики твірного. Суфікс –льн- надає деривату словотвірне значення “такий, що характеризується відношенням до дійсності, названої мотивуючим словом”. Іменник підвищування реалізує у своїй семантиці такі семи прикметника високий: “розмір” (підвищування дамби), “кількість” (підвищування цін), “якість” (підвищування механічних характеристик), “інтенсивність” (підвищування напруги), “піднесеність” (підвищування настрою), “оцінка” (підвищування самооцінки). Девербатив підвищитися переймає усі ЛСВ слова-вершини (підвищувалась дамба, обличчя підвищувалися, ціна підвищувалася, підвищувалась продуктивність праці, підвищувалася температура, підвищувався настрій, підвищувалася культура, підвищуватися посадою). Похідний над-висотний “ав. Який відбувається на висоті, що перевищує звичайну” мотивується ЛСВ1 прикметника висотний і засвоює сему “розмір” слова-вершини. Префікс над- надає похідному словотвірного значення “надмірний вияв ознаки”.

Отже, глибина гнізда становить три ступені похідності, що нараховують 51 одиницю. Найбільша кількість дериватів на першому ступені, поступово зменшуючись на другому, різко спадає на третьому ступені деривації. За частиномовною належністю слова-вершини це СГ кваліфікується як ад’єктивне. Найпродуктивнішим способом творення похідних є суфіксальний (30 одиниць), інші поступаються продуктивністю: префіксальний (9), префіксально-суфіксальний (3), постфіксальний (3), суфіксально-постфіксальний (1). Семантичний обсяг багатозначного слова-вершини високий похідні засвоюють по-різному. Деривати мотивуються або одним ЛСВ прикметника високий (26 одиниць), або кількома ЛСВ (23), або всіма ЛСВ (2). ЛСВ слова-вершини репрезентовано в семантиці похідних на усіх ступенях словотворення (табл. 1). Найбільшу мотиваційну активність виявляє сема “розмір” (30 одиниць), що й визначає її місце в структурі похідних.

Таблиця 1.

Реалізація ЛСВ прикметника високий у похідних у межах ступенів словотворення

ЛСВ/СС | ЛСВ1 | ЛСВ2 | ЛСВ3 | ЛСВ4 | ЛСВ5 | ЛСВ6 | ЛСВ7 | ЛСВ8

I ст. | 12 | 9 | 4 | 4 | 3 | 7 | 4 | 4

II ст. | 12 | 6 | 7 | 5 | 4 | 4 | 4 | 5

III ст. | 6 | 1 | 3 | 2 | 3 | 2 | 2 | 1

всього | 30 | 16 | 14 | 11 | 10 | 13 | 10 | 10

___________________________________________

1. Янко-Триницкая Н.Я. Закономерность связей словообразовательного и лексического значений в производных словах // Развитие современного русского языка. М.,1963; Мельничук И.А. Об определении большей/меньшей смысловой сложности при словообразовательных отношениях. Изв.АН СССР. Серия языка и литературы.1967, Вып.4; Ковалик І.І. Семантична будова слова в сфері мови та мовлення // Студії з мовознавства. К.,1975; а також: Про семізацію і семемізацію у словотвірному гнізді кореня зелен- в українській мові // Українське мовознавство. К.,1983. № 11; Улуханов И.С. Словообразовательная семантика в русском языке и принцыпы её описания. М., 1977; Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. М., 1981; Клименко Н.Ф. Словотворча структура слова і семантика складних слів у сучасній українській мові. К., 1984.

2. Тихонов А.Н. О семантической соотносительности производящих и производных основ // Вопросы языкознания, 1967. № 1; а також: Проблемы составления гнездового слообразовательного словаря современного русского языка. Самарканд., 1971; Аперсян Ю.Д., Аперсян Т.А. Об изучении смысловых связей слов // Иностранные языки в школе. М., 1970; Иванова Т.Ф. Типы мотивационных отношений в лексемно-ловообразовательном гнезде // АПРС. Ташкент,1975;

Возний Т.М. Семантичний взаємозв’язок між твірними іменниками і похідними дієсловами на –ити // Мовознавство. 1977. №3; Городенська К.Г. Реалізація семантичного потенціалу дієслів у синтаксичних дериватах // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. К., 1983; Ощипко І.Й. Семантико–словотвірний зв’язок між твірними прикметниками і похідними прислівниками на –о в сучасній українській мові // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. К., 1983; Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано –Франківськ: Плай, 1995.

3.Шевчук О.М. До питання про особливості семантичного зв’язку твірних і похідних основ // Вестник Киев. ун-та: Методика обучения студентов-иностранцев. К., 1990. Вып. 14; Соколова С.О. Семантичний аспект словотвірної мотивації ( на матеріалі префіксального словотвору дієслова) // Мовознавство. 2000. № 2-3; Микитин О. Семантична співвідносність абстрактних прикметників та їх похідних // Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ, 2002; Кустова Г.И. О типах производных значений слов с экспериенциальной семантикой // Вопросы языкознания. 2002. №2; Дияк О. Структурно-семантичні параметри словотвірного гнізда з вершиною золот-(о) // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних