ЦИКЛ УРОКІВ

з теми “ІМЕННИК” у 3 класі чотирирічної початкової школи

О мово рідна! Їй гаряче

Віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

Народу рідного нема.

В.Сосюра.

В хвилини глибокого одухотвореного сприймання краси природи, в хвилини відчаю чи радості, в хвилини розради чи горя ми звертаємося до рідного слова.

У системі навчання учнів в школі важливе місце посідає процес формування, пошани й любові до рідного слова. Глибоке вивчення мови можливе тільки тоді, коли людина усвідомлює її як найдорожчий скарб, в якому втілена національна самосвідомість, характер, історія народу.

Оскільки дитина приходить до школи з бажанням вчитися, то завдання вчителя – зробити навчання цікавим. Як допомогти дітям осягнути загальнолюдські цінності у ставленні до культурної спадщини свого народу, людини, оточуючої дійсності? На сьогоднішній день без інтересу подиву, радості неможливе успішне навчання у початкових класах.

Відомо, яку величезну роль в житті людини відіграє мова. Тому і уроки рідної мови мають суттєве значення для формування культури особистості та національної самосвідомості школярів. На таких уроках є багато можливостей побачити багатство рідного слова, відчути його красу. Особливий інтерес у дітей викликає народна творчість.

Дуже люблять учні скоромовки. Саме вони вимагають уважного вимовлення звуків, слів, певного темпу мовлення. Тому віршики-скоромовки я доречно використовую зі своїми першокласниками під час вивчення літер у букварний період.

Наприклад, під час виконання артикуляційно-слухових вправ можна дати дітям визначити на слух звуки, що найчастіше повторюються у таких скоромовках:

Сім дочок-сіроочок

Вишивають сім сорочок.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіточок.

Павло полов поле,

Піймав перепела у полі.

Також можна їх застосовувати на мовних "розминках" у 2-3 класах.

їх використовую і на уроках мови як пояснювальні диктанти, самодиктанти.

У підручниках дуже часто зустрічаються прислів'я, приказки та загадки.

Завдяки цьому виду народної творчості учні дістають уявлення про мислення, естетичні почуття, що в комплексі сприяє розвитку розумових здібностей дітей. Можна проводити різні форми роботи над прислів’ям.

Самостійний добір і заучування напам’ять прислів’я на задану тему.

Добір прислів’я до запропонованого тексту. На наступному уроці діти переказують текст близько до змісту і закінчують дібраним прислів’ям.

Проведення “Хвилини мудрості народної”:

а) Конкурс на кращого знавця прислів’я, приказок;

б) Гра “Хто запише тут кінець, той і буде молодець”.

Робота над прислів’ям з використанням елементів тестування.

Наприклад, під час роботи над прислів’ям “Щасливо там жити, де вміють дружити”, проводиться бесіда за його змістом. На дошці записані прислів’я:

Без вірного друга велика туга.

Людина без друзів – що дерево без коріння.

Дерево міцне корінням, людина – друзями.

Дружба та братство – дорожче багатства.

Дружба – як дзеркало: розіб’єш: не складеш.

Завдання: підняти сигнальні картки з номером прислів’я, в якому:

а) цінується дружба між людьми “ 1,2, 3;

б) визначається роль друга в житті людини № 4,5.

Найскладнішим видом роботи над прислів’ям є складання твору за прислів’ям. Такий вид роботи збагачує мовлення, підвищує грамотність, сприяє вихованню естетичних смаків.

Де пташки, там гинуть комашки.

Весела юрба дітей поверталася зі школи. І раптом усі затихли. Дітям здалося, що на снігу причаївся красивий метелик. Справжнісіньке диво! Коли діти підійшли ближче, їх здивування зникло. Це була звичайнісінька синичка. І тільки Маринка продовжувала милуватися цією красою природи. Їй було соромно за дітей. Їй хотілось, щоб всі діти знали, що синичка в період годування пташенят знищує комах, які за масою перевищують масу її тіла. Недарма в народі говорять: “Де пташки, там гинуть комашки”.

При вивченні розділу "Усна народна творчість" формулюю в школярів елементи дослідництва, пізнання традицій, звичаїв українського народу.

Ознайомлюю учнів з тим, як користуватися довідковою літературою, збірниками усної народної творчості. Досить важливим є те, щоб діти вели записи фольклору з уст людей старшого покоління.

Найулюбленішими, найпопулярнішими творами для них є казки. Допомогти зрозуміти твір допомагають малюнки, тому велику увагу звертаю на зорову опору. Розмовні оповіді, діалоги дають можливість на уроках розігрувати маленькі п'єси. Народні порівняння, нісенітниці, скоромовки, лічилки, повір'я, внесені в зміст цих творів, збагачують мову дітей, сприяють її колоритності.

У процесі роботи над казкою проводжу ігри за змістом, ігри-жарти, пантоміми. Учнів націлюю на виразність мовлення, інтонування.

Не слід забувати і те, що з казки починається творчість дитини. Треба вчити дітей складати казки, адже, дитячі роки найсприятливіші до творчості. Те, що створено в початкових класах, учень ніколи не створить, ставши підлітком. Працюючи над казкою, учень оволодіває словом, бо він користується ним. Ми маємо можливість побачити внутрішній світ дитини, чим вона живе, що її хвилює, як вона сприймає навколишній світ. Для порівняння візьмемо дві казки, які учні писали за даним початком.

1.Джерельце в біді.

На лісовій галявині було джерельце. До нього приходили напитися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони побачили, що джерельце висихає.

Звірята вирішили допомогти джерельцю. Поскликали всіх звірят лісу і стали думати, як зарадити біді. Рішення знайшов мудрий Їжачок. Але виконати його доручили Зайчикові, не завжди йому ховатись у кущах.

Вибіг Зайчик на галявину і причаївся. Він чекав на людей. І ось Зайчик побачив гурт дітей. Як показати їм дорогу до джерельця? Набравшись сміливості, Зайчик підбіг до дітей. Зупинився і поманив лапкою. Діти зраділи запрошенню. Та побачивши джерельце, зразу зрозуміли, що звірятам загрожує небезпека. Без води вони загинуть!

Діти швидко побігли додому. Принесли лопати, відра, грабельки. Закипіла робота. Джерельце врятоване! Звірята дякували дітям і частували смачними дарами лісу.

Семотюк Г. 3-А клас.

ІІ. Лісове джерельце.

До нього приходили напитися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони