Довго радились звірі. Чому так сталося? І тут вони побачили, що джерельце забруднене. Білочка запропонувала послати в ефір сигнал біди. Допомогти звірятам на космічному кораблі прилетіли слоник Кузя і бегемотик Пуф. За допомогою насоса вони викачали забруднену воду. Через деякий час вода у джерельці стала кришталево чистою. Усі звірі щиро дякували слонику Кузі і бегемотику Пуфу за допомогу.

Бісковська М. 3-А клас.

Дві казки з однаковим початком, але свої переживання, враження діти передали по-різному. У кожної з учениць є своє бачення у вирішенні складної проблеми.

А з першокласниками починаю з найпростішого - гри "Веселі рими" або чистомовки.

Би-би-би у лісі (гриби)

Бі-бі-бі грали на (трубі)

Ба-ба-ба виросла (верба)

Бе-бе-бе побачив (тебе)

У 3-4 класах пропоную скласти вірш за опорними словами або просто за темою.

Кожна людина, маленька чи доросла, має свій внутрішній світ. Хтось від природи дуже розумний, обдарований, хтось любить тварин, допомагає меншим і старшим. Все це допомагає людині у житті бути розумною, доброю, ввічливою, працьовитою. Ці якості складають внутрішній світ людини, який ми повинні постійно збагачувати, удосконалювати. Адже сьогодні, у час розквіту телебачення, комп'ютеризації у школярів знизилась зацікавленість друкованим словом, книгою. А це, в свою чергу, г плинуло на інтелектуальний рівень учнів, збіднило духовний світ суспільства. То як же знайти вихід?

Відповідь знайдемо у художніх творах, які вивчаються на уроках читання. Наше завдання залучити школярів до мистецтва слова.

Художня література впливає на учнів, виховує їх. Герої творів, події, явища викликають співпереживання, захоплюють. Докладаю максимум зусиль,

готуючись до уроку. Намагаюся пробудити думку, почуття, викликати обмін

враженнями, використовуючи такі запитання:

Які почуття передає автор?

Що вас вразило?

Чому ви переживаєте?

Що вас хвилювало?

Що розвеселило?

Над чим задумались?

Чому герой так вчинив?

Яким голосом треба читати частину про ... ?

Чому поет написав цей вірш?

Які мові і засоби використовує поет?

Учні висловлюються, переконують, роблять висновки.

Вже стало традицією перед ознайомленням з новим твором проводити інформаційні хвилинки, які є засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищують інтерес до уроку та навчання.

Після прочитаного оповідання в класі розпочинається обмін думками. Навчаю поважати товаришів, доповнювати, переконувати, спрямовую пошук, дослідництво на розкриття проблем. Під час ознайомлення з твором серед учнів панує атмосфера вільного вираження емоцій.

Значно активізують роботу учнів уроки-змагання чи навіть елементи змагання, на яких учні працюють активно і охоче. Проводячи перевірку домашнього завдання за темою “Прислів'я, приказки, народні прикмети" я використовувала гру-змагання. Наприклад, виходять два учні, один говорить першу частину прислів'я, а другий закінчує його, а потім навпаки.

Або вчитель, скажімо, дає тему (дружба, знання, праця, розум), а учні кожного ряду по черзі називають відповідні прислів'я. Виграє той ряд, де діти знають більше прислів'їв.

Беру на озброєння слова К. Ушинського про те, що "мова входить в усі інші предмети і збирає в собі їх результати; завдання, яке бачиться нині — навчити дітей володіти усним і писемним мовленням у процесі спілкування, грамотно передавати власні думки, почуття, настрої, розвивати їхні творчі здібності.

На уроках мови учні збагачують, свій словниковий запас, працюючи над синонімами, антонімами, образними висловами, відповідями на запитання, правильною побудовою речень, дотриманням логічної послідовності у викладі думок. Наприклад, для роботи над синонімами використовую такі завдання: дібрати близькі за значенням слова, до даного: заметіль (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина). При доборі слів використовую зразки, запитання, опори, які містяться на спеціально оформлених дошках.

Розвиваю усне і писемне мовлення дітей за допомогою методів і прийомів. Особливу роль відводжу переказам (усним і письмовим). Уміння їх писати тісно пов'язане з усним мовленням. Тому практикую вправи в дослівному переказуванні не лише прочитаного учнями, але й сприйнятого на слух. Це тексти подані вчителем у класі чи записані на магнітофонну плівку та прослухані під час уроку.

Навчаючи дітей переказувати, необхідно передбачити й лексичну роботу, бо учні не вживають нових слів.

На дошці записую нові та маловживані слова і образні вислови. Пояснюю перед слуханням тексту. Потім учні читають вголос (хором) записане на дошці і двічі прослуховують. Потім аналізують і переказують.

Для формування понять про мовлення як засіб впливу на поведінку людей використовую бесіди, створення ігрових ситуацій, складання зв'язних розповідей за малюнками

На початку уроку (починаючи з 2 класу) проводжу мовні хвилинки на теми з життя учнів класу і школи або черговий учень робить усний опис ранку. Для дітей дуже цікавим є спостереження за змінами в природі: за небом, за сонечком, за поведінкою пташок. Діти розказують про те, що бачили по дорозі в школу, що здивувало їх. Така робота дає свої результати. Якщо в 2 класі їхні описи були примітивними, то уже в 3 класі, це були художні твори. Якщо в 2 класі часто звучали словосполучення: небо блакитне, небо синє, небо чисте, то в 3 класі – це були красиві порівняння:

Небо синє, немов втомлена вода в ставку.

Небо чисте, не видно жодної пір’їнки.

Небо задумливе, бо згадує спів жайворонка.

Небо сумне, бо насуваються чорні хмари.

Небо гріється, вигрівається, бо незабаром прийде зима.

Діти своїм власним словом відкрили перед товаришами красу навколишнього світу. А краса –це один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов. Це могутній засіб виховання чутливості душі, вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і відчуття прекрасного ніколи не побачиш.

Краса –ц е яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі відкривається те, чого людина раніше, можливо, і не бачила. Ось чому діти починають вслуховуватися