у дзюрчання весняного струмочка, у тихий шелест дерев, зачаровуються сходом сонця і першою вечірньою зіркою.
Діти, які слухають опис ранку, не є пасивними слухачами, вони мають завдання: записати одне речення, яке їм сподобалось із розповіді товариша. Наступні завдання планують у відповідності до теми уроку. Наприклад:
Запиши речення. Підкресли іменники.
Випиши спочатку назву істот, а потім – назви неістот.
Випиши прикметник з іменником. Добери ще кілька прикметників до іменника.
Виписати дієслова. Визначити час дієслів.
Виписати дієслова і утворити інші за допомогою префіксів.
Цей вид роботи є джерелом мовленнєвої діяльності учнів, сприяє розвиткові уяви, мислення, усного зв’язного мовлення.
Дуже люблять діти заглядати через “Віконечко у природу”.
Відкриваю віконечко, а там, наприклад, гілочка калини. Отже, розмова піде про кущ калини. Враження дітей від побаченого найрізноманітніші.
Вслухайтесь в тихий шепіт листочків. Про що вони розмовляють?
Надійшла золота осінь.
Красується калина в осінньому вбранні.
А мені листочки заспівали українську народну пісню “Ой є в лісі калина”.
А мені згадалися слова вірша Т.Г.Шевченка “Пишається над водою червона калина”.
Ви зачаровані красою калини. Які слова допоможуть описати її?
Калина запалала яскравими гронами.
Ягоди калини – то маленькі серденька.
Крона калини – наче зелений вінок дівчини.
Ягоди калини – немов мамине намисто.
Продовженням цього виду роботи є робота з картиною (колективна і індивідуальна). Перед дітьми ставиться питання:
Уважно роздивитись картину і записати кілька питальних речень.
Уважно роздивитись картину і записати 4 речення описового характеру.
Цікаво проходять на уроках української мови тематичні мовні п’ятихвилинки. Учні складають усні розповіді на різні теми: “Перший сніг”, “Птахи взимку”, “Зимова фантазія”, “А вже весна, а вже красна” і інші. Поступово розрізнені фрази поєднуються у зв’язну послідовну розповідь. Діти вчаться виділяти суттєве серед другорядного, встановлювати між ними залежність, а також вчаться логічно, образно, грамотно передавати в усній мові і на письмі побачене, почуте або прочитане. Це завдання здійснюється за допомогою різних видів творчих вправ. Одним з них є твір. А він в свою чергу вимагає також тривалої підготовки.
Перед написанням твору практикую письмові тренувальні вправи: аналіз картини, складання оповідання за малюнком, відповіді на запитання вчителя, добір синонімів, антонімів, твори-мініатюри за прислів'ями, приказками, добір слів за завданням учителя. Наприклад, до теми "Осінній день" провела екскурсію в поле. Діти спостерігали за змінами в природі з приходом осені (стає прохолодніше вранці і ввечері, дерева одягаються в барвистий одяг, падають дощі, вранці бувають тумани, птахи готуються до відльоту, відцвітають квіти).
Разом із школярами обговорюємо побачене, записуємо прислів'я, приказки, загадки про осінь.
Осінь: золота, барвиста, пишнобарвна, казкова.
Хмари: легенькі, пухнасті, кучеряві, грізні, чорні.
Вітер: осінній, холодний, поривчастий.
Листя: жовте, золоте, багряне, яскраве, рівномірне, жовтогаряче.
Квіти: осінні, зів'ялі, сумні.
Повітря: чисте, свіже, прозоре.
Небо: чисте, спокійне, похмуре, голубе.
Сонце: золоте, ясне, тепле.
Учні колективно склали план й записали слова у словник.
Навчаю дітей граматично правильно будувати речення, зв'язно викладати свої думки, дотримуючись плану й користуючись словником.
Крім того, розвиваючи мовлення молодших школярів, необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості, інтереси дітей.
Але дослідження психологів свідчать, що під кінець навчання в початковій школі інтерес школярів до навчальної діяльності може дещо знижуватися порівняно з початком навчання (в 2 класах). Це особливо помітно в тих класах, коли вчителі дають учням знання переважно в готовому вигляді, коли діє настанова на запам’ятовування, коли активність вчителів має відтворювальний і наслідувальний характер. За спостереженнями видно, що учні третього і четвертого років навчання не люблять списувати з дошки текстів без творчих завдань, дослівно переказувати прочитане, вивчати напам’ять велику кількість правил і навіть віршів. І навпаки, інтерес до виконуваних завдань зростає, якщо вони мають творчий характер, цікаві дітям, дають можливість виявити власну ініціативу, творчість і самостійність.
Наприклад:
Визначте настрій твору:
Заперечте мені словами тексту.
Я вважаю, що вчинок заслуговує похвали, а як на вашу думку?
Чи змінився б кінець оповідання, якби герой повівся по-іншому.
Знайти слова, словосполучення, речення, які повторюються.
Ти – головний герой оповідання, як вчинив би ти?
Знайдіть прочитане речення, яке б могла прочитати ось ця людина:
Доповни речення.
Запитання вчителю.
Запитання із “Торбинки запитань”, яка поповнюється протягом тижня.
Тестування. Цей вид роботи діти дуже люблять. Наведемо приклад:
Скільки батько мав синів?
а) одного, б) трьох, в) двох.
Де батько радив шукати скарб?
а) на городі, б) в саду, в) на винограднику.
або:
На дошці записані речення.
Завдання: визначте, яке речення взяте з тексту (+), яке ні (-).
1+ 3 –
2 – 4 +
Систематичне використання таких форм роботи на уроках мови допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, думати, самостійно роботи висновки.
Тема. Іменник. Назви істот і неістот.
Мета. Активізувати і розширити знання дітей про лексичне значення іменників; розвивати аналітико-синтетичні можливості; виховувати культуру спілкування.
Хід уроку
I. Організація класу. Хвилина емоційної настроєності. Складання сенкану.
1. Зима.
2. Чарівна, морозяна.
3. Прилинула, засипала, скувала.
4. Я милуюся сніговими самоцвітами.
5. Чарівниця.
II. Ознайомлення з планом уроку.
1. Мовна розминка.
2. «Мозковий штурм» іменника.
3. Робота в парах.
4. Робота в групах.
5. Висновки.
III. Мовна розминка.
Прочитайте слова.
Вставте пропущені букви.
З..ма, бурул..ки, гі..я, зам..тіль.
На які питання відповідають слова?
Назвіть слово, у якому найменше звуків.
Поділіть для переносу слова гілля, бурульки.
Доберіть синоніми до слова заметіль.
Доберіть антоніми до слова зима.
- Складіть речення з одним із слів, живописно малюючи красу зимової природи.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Прочитайте вірш.
Ходила лісом ... у білім кожушку,
І забіліла стежка від білого ...
... заквітло інеєм і заіскрився ...
Ходила ... в білому - лишила білий ...
Довідка: казка, сніжку, гілля, лід, слід.
- Яких слів на вистачає? Доберіть.
- Слова якої частини мови вам допомогли?
-