Слово мітинг спочатку мало значення “народні збори в Ірландії та Англії”. На початку ХХ століття слово мітинг переоформлене до того часу українськими засобами, починає вживатися для номінації української дійсності і в ньому з’являються значення під впливом семантичної структури його англійського еквіваленту: “народні збори в Англії та Північній Америці”; “з’їзд дисентерів для відправлення богослужіння”; “збори в Англії”.

Розширення семантичної структури англіцизму в українській мові є результатом вторинного запозичення одного з значень слова, що вже освоєно українською мовою ( тандем, тендер, спікер, стандарт та інші).

Джерелом вторинних запозичень могла бути інша іноземна мова, що контактувала з українською і мала це слово. Так, слово адрес, запозичене з французської мови, отримало додаткове значення: “письмове звернення членів англійського парламенту до короля” з англійської мови.

Досить цікавою в відношені розвитку семантики запозичених слів під впливом мови-джерела є лексико-семантична еволюція слів піонер, спорт, спортсмен.

З лінгвістичної точки зору другий етап є найскладнішим періодом загального процесу запозичення. У цей час іншомовне слово вступає у тісну взаємодію з власними українськими словами, але воно ще не настільки “прижилося” семантично в системі української мови і не настільки відірвалося від свого англійського етимона, щоб завоювати більш самостійне місце в колі спорідненних за значенням слів. Усі слова, що ввійшли в українську мову мають пройти (випробовування на необхідність запозичення) – апробацію на включення нового слова в систему й відповідну реакцію корінних слів, після чого відбувається або не відбувається запозичення слова. Так, можливі семантичні зсуви в корінних близьких за значенням або абсолютно синонімічних словах звуження значення корінного слова та інші семантичні змінення стимулюють або виключають запозичення того або іншого слова. Наприклад, проникнення та початку запозичення англійського слова хобі в наші дні досить сильно сприяло перерозподілу значень в словах одного понятійного поля – спорт, забава, захоплення, азарт. На початку ХХ століття слово спорт набуло більш самостійного характеру з значенням “фізичні заняття, вправи”. Із звуженням значення поняття “забава, захоплення” випадає з семантичного поля слово спорт. З попереднього значення в наші дні зберігся лише вираз “із спортивної цікавості”, тобто “заради забави”. Як наслідок звуження значення слова спорт, слово захоплення отримує більше семантичне навантаження. Слово хобі, що було запозичене з англіської мови в середині 60-х років ХХ століття досить легко почало замінювати одне із значень слова захоплення, а саме “захоплення чимось, цікавість до чогось”. Так, цілком “акліматизувалося” це значення в реченнях типу: “фотографування – його хобі”. Але решту значень це слово не приймає.

Таким чином, проникнення та початок слова хобі стало можливим через зменшення, розвантаження лексико-семантичної валентності слів спорт та захоплення, що у ХІХ столітті були синонімічні.

Різні екстралінгвістичні фактори – соціальні, психологічні, історичні, фізіологічні – також впливають на запозичене слово. Вживаючись вже як українське слово та зазнаючи певних змін у внутрішній системі української мови, запозичене слово часто зберігає своє первісне немарковане значення. Порівняйте, наприклад, стилістично марковані (іронічні) вживання в українській мові слів-позначень англійських титулів та вічливих звертань сер, леді, міледі, лорд, мілорд, міс, місіс, джентльмен при збережені немаркованих значень цих слів – позначень англійських титулів та форм звертання. Досить ілюстративними в відношенні маркованого значення як в англійській, так і в українській мовах є слово джентльмен, що потрапило в українську мову наприкінці ХVІІІ століття як екзотичне слово. Такі взаємовпливи двох мовних систем в умовах двомовності, коли на слова, що стали з багатьох причин спільними для двох самостійних та високорозвинених мов, чинять свій вплив обидві мовні системи, є , мабуть, більш глибоким в житті запозиченням, ніж це могло бути зафіксовано в письмових джерелах.

Лексико-семантична система української мови, що залучає в процес еволюції слова іншомовного походження, не приймає механічно всі накоплені значення. Так же як і відбувалася апробація іншомовного слова в початковій стадії запозичення на включення його в лексичну систему української мови, у подальшому процесі запозичення відбувається апробація значень слова та подальша диференціація та розмежування значень, що викликає в підсумку перебудову семантичної структури слова.

Регулярні синтагматичні зв’язки та відношення запозиченого слова з корінними словами призводять до розвитку його семантичної означенності та самостійності, що виявляється в розвитку його внутрішньої та зовнішньої лексичної валентності, тобто здатності вступати в синтаксичні, лексичні, фразеологічні сполучення, здатності сполучатися з граматичними словотворчими морфемами, підлягати процесу термінізації та детермінізації. Набуваючи регулярний характер, запозичене слово іноді так відрізняється від свого первісного значення, що предметно-логічний зв’язок між “чужою” та вже “своєю” номінацією реалією або понять може стати не суттєвою або остаточно зникнути. Як приклад можна назвати розвиток сучасних значень в словах клуб, вокзал, піонер.

Отже, в процесі формальної та семантичної еволюції англійських слів на українському грунті взаємодія та взаємовплив мовних систем англійської та української мов найбільш виразно проявляються на початкових стадіях.

Процес лексико-семантичної еволюції англійських слів в українській мові є найбільш значним у загальному процесі запозичення слів. Саме лексико-семантична система мови джерела є системою, що стимулює подальший розвиток або зникнення слова з лексичного фонду мови, що запозичує. Існування багатьох об’єктивних причин, що викликає лексичне запозичення, робить можливим проникнення майже будь-якого англійського слова в українську мову. [7; 64-69]

РОЗДІЛ ІV. АНГЛІЦИЗМИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОЛОДІЖНОМУ ЖАРГОНІ

Виникнення жаргону