У ньому, крім загальновживаної лексики, подані терміни сучасної науки і техніки, слова, що позначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя українського народу, а також архаїзми, діалектизми, понижені, жаргонні слова. Словник фіксує слова, які поповнили українську лексику в останнє десятиліття.
У словникових статтях розкривається значення слів, дається їхня граматична та стилістична характеристика. Особливості подання слів у "Великому тлумачному словнику сучасної української мови" демонструють такі приклади:
Діловитий, -а, -є. Працьовитий і знаючий. // Зайнятий справами; заклопотаний. // Який виражає зайнятість, заклопотаність.
Діловитість, -тості, ж. Властивість за знач, діловитий.
Діловито, присл. До діловитий. * У порівн.
Діловодство, -а, с. Ведення справ канцелярії.
Ділок, -лка, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, перев. комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети.
Словники іншомовних слів характеризують слова, запозичені українською мовою з інших мов. У них звичайно дається етимологічна довідка (пояснення походження іншомовного слова) та визначення, як-от:
Форпост (від голл. voorpost — передовий пост) — 1) передня варта, сторожа; 2) передня позиція на певній ділянці фронту.
Форсаж (від фр. forcage, від forcer — напружувати) — короткочасне збільшення тяги (потужності) двигуна проти її значення на номінальному (порівняно тривалому) режимі.
Форсинг (від англ. forcing, від force — нагнітати) — у боксі — тактичний прийом, який характеризується безперервними атаками.
Форс-мажор (від фр. force majeure — непереборна перешкода, обставина) — надзвичайні обставини, які примушують діяти інакше, ніж передбачалося.
До орфографічних словників вносяться найпоширеніші слова, які можуть становити труднощі при написанні. Всі слова подаються в певних початкових формах. Словник містить також додаткові форми, наприклад форму родового, давального, орудного відмінка однини іменників, форми минулого часу дієслова тощо.
експрес-звіт, -у
експресивно-емоційно-оцінний
експресивно забарвлений
експресіонізм, -у
експресія, -і, ор. -єю
експрес-лабораторія, -і, ор. -єю
експрес-метод, -у
експрес-обстеження, р. мн. -ень
Орфоепічні словники наводять відомості про наголошування слів і їхню правильну вимову, тобто характеризують звуки та їх зміни у певних фонетичних умовах. Особливості подання слів у таких словниках продемонструємо на прикладі фрагмента словника-довідника "Українська літературна вимова і наголос":
купальня, ні, р. мн. -палень
купання \ан :а\
купати, -паю, -паєш
купатися [ти% -паюся, -паєшся [паие'с :а\, -пається [паие'ц :а\, -паються [паиу'ц :а\
купе, невідм.
купейний, -на, -не
Словники синонімів фіксують синоніми, тобто слова тотожні або близькі за значенням. У таких словниках наводяться значення слів, що утворюють синонімічний ряд, фіксуються особливості їх сполучення, стилістичне забарвлення, сфера вживання, даються приклади
вживання кожного із синонімів у текстах. Наведемо кілька словникових статей "Словника синонімів української мови".
Декада (проміжок часу в десять днів), десятиденка розм. З часу відвідин Іващенка і Григорія перегорнулась на відривному календарі проти Семенового ліжка не одна декада (Л. Смілянський); — Спочатку я курив [гашиш] раз на десятиденку. Потім несподівано виникла восьмиденка (В. Підмогильний).
Лікар (особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих), медик, доктор розм., ескулап жарт, заст., лічець заст.; цілитель книж. уроч., зцілитель книж. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); коновал зневажл. (поганий лікар). Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Д. Ткач); Лікар Яким'юк згадує академіка Яворницького як людину, що збагатила його духовно, допомогла стати справжнім медиком (М. Шаповал); Христина послала за доктором. Прийшов доктор і ледве одходив її (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що його виписував той самий ескулап, який і приймав на лікування (Ю. Збанаць-кий); Дід-лічець уже заново перев'язав рани, приклав до них зілля (А. Хижняк); У багатьох завмирало серце, коли ступали до кабінету знаменитого цілителя (В. Большак); Вона [смола мумійо] була відома Арістотелю, нею користувалися східні зцілителі (з журналу); — Ти, Левку, — каже дружина, — коли в тебе ядуха, до дохторів не ходи — всі вони коновали (І. Драч).
У паронімічному словнику дається тлумачення паронімів, тобто слів, що мають подібне звучання, але розрізняються за значенням. У словниковій статті також подаються слова, з якими сполучається кожний із паронімів, наводяться приклади вживання паронімів у текстах. Про характер інформації, що міститься у паронімічних словниках, дає уявлення наведений нижче зразок.
Паливо // пальне
Спільний корінь пал(ь)-; розрізняються суфіксами -ив-, -н-. Похідні пароніми паливний // пальний.
Паливо, а, с. Горюча тверда, рідка або газоподібна речовина (дрова, вугілля, нафта, газ і т. ін.), яка служить джерелом теплової енергії, тепла: Потяг стояв довго — все запасався паливом (Янов., І, 26); Щоб запалити в печі, треба було перше назбирати сухого ломаччя, бо готового палива не було (Коцюб., І, 69).
У спол.: п. природне, органічне, неорганічне, синтетичне, штучне, ядерне, тверде, рідке, газоподібне, дизельне, ракетне; використання, економія п.; п. економити; п. запасатися; на п. заощаджувати.
Пальне, -ого, с. Паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка тощо): Заощаджуючи пальне, шкіпер наказав виключити мотор і, користуючись свіжим попутним вітром, іти під парусами (Трубл., І, 161).
У спол.: п. загущене, очищене, високоякісне; п. запасатися.
Словники антонімів розкривають значення антонімів — слів із протилежним значенням. Стаття словника має такий вигляд:
корисно — шкідливо
Сприяючи добрим наслідкам Завдаючи шкоди, збитків
Корисно бігати, вчитися, гартуватися, гуляти, займатися спортом, їсти, ходити, читати — шкідливо довго спати, лінуватися, об'їдатися, простуджуватися, не рухатися, сидіти в хаті, хвилюватися. Це дуже, завжди, особливо корисно — шкідливо.
Йому ж недалеко, й навіть корисно прогулятися. (І. Ле); Шкідливо впливає на зір звичка читати лежачи; це швидко втомлює очі.
У словниках-довідниках правильного слововживання розглядаються складні випадки написання і наголошування слів, лексичної й синтаксичної сполучуваності, розмежування паронімів і синонімів, особливості вибору граматичних форм. До таких словників належать, наприклад, "Словник-довідник з культури української мови"